Україна може змінити вектор інтеграції після негативної реакції ЄС на винесення вироку екс-прем'єру Юлії Тимошенко, кажуть експерти. Однак проросійський курс, застерігають вони, зашкодить стратегічним інтересам держави.

Перед відбуттям до Санкт-Петербургу, де 18 жовтня відкриється саміт глав урядів країн СНД, прем'єр-міністр України Віктор Азаров заявив, що сподівається підписати там угоду про запровадження "всеохоплюючої зони вільної торгівлі". Він зазначив, що це дозволить Україні "активно просувати товари на ринки країн СНД". Азаров також нагадав, що до Росії та країн СНД надходить 40 відсотків українського експорту. Разом з тим, прем'єр наголосив на продовженні підготовки до підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом та про зони вільної торгівлі з кількома іншими країнами.

Bildunterschrift: Митний союз замість вільної торгівлі з ЄС. Ця заява пролунала на тлі погроз деяких політиків змінити курс української інтеграції. Так, спікер Верховної Ради Володимир Литвин у виступі по телебаченню минулими вихідними не виключив, що Україна може віддати перевагу Митному союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном, "якщо ЄС припинить діалог про асоціацію з Україною" після винесення вироку екс- прем'єру Юлії Тимошенко. Спікер нагадав, що з російської сторони вже давно звучать обіцянки: "Якщо ви будете співпрацювати в рамках Митного союзу, то за рік отримаєте плюс 9 мільярдів доларів".

Наприкінці минулого тижня в парламенті була створена міжфракційна депутатська група "з вивчення роботи та перспектив співпраці з Митним союзом Росії, Білорусі й Казахстану". Заяву про створення групи підписали дев'ять депутатів від фракцій парламентської більшості. Один із підписантів, донецький депутат від Партії регіонів Владислав Лук'янов, погрозив розцінювати можливий зрив візиту президента Януковича до Брюсселя 20 жовтня, під час якого раніше начебто планувалося оголосити про завершення переговорів навколо угоди про асоціацію й зону вільної торгівлі Україна-ЄС, "як тиск на незалежну державу Україна з боку інших політичних сил".

Євроінтеграція - і хочеться, і колеться. Глибинною причиною цих погроз, як сказав в інтерв'ю Deutsche Welle директор київського Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський, є вимога до України дотримуватись європейських стандартів та провадити реформи, "про які вже давно так багато говориться в Україні". Але саме ці реформи, нагадав економіст, містяться в угодах про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС.

Bildunterschrift: Політичну та економічну еліту України роздирають внутрішні протиріччя, вважає Бураковський. Він упевнений, що значна частина української політичної еліти бачить майбутнє України в "більш високому рівні зв'язків з ЄС, де знаходяться їхні капітали, нерухомість, і де навчаються їхні діти". Ці люди, на думку Бураковського, не хочуть мати конкурентом російський капітал всередині України. Але для них залишається важливою дешева російська сировина та енергоресурси. Крім того, економіст вважає, що "було би необачно недооцінювати ментальну близькість українського та російського керівництва".

Вся справа в економічних преференціях? Прихильниками поновлення проросійського зовнішнього вектору України є, зокрема, нинішнє керівництво Служби безпеки України, з ініціативи якого було порушено ще одну кримінальну справу проти Юлії Тимошенко вже після винесення їй вироку, сказав Deutsche Welle політолог Олександр Палій. "Це гра на персональних фобіях президента щодо Тимошенко", - вважає політолог. Серед причин проросійської орієнтації цієї частини оточення президента Палій вважає "економічні преференції, які російська сторона може надавати бізнесу окремих держчиновників в обмін на здачу ними національних інтересів України".

Автор: Олександр Савицький Редактор: Володимир Медяний

Джерело: http://www.dw-world.de/