Такими багатими на дискусії, взаємний обмін інформацією й обопільне корисне спілкування є зустрічі народного депутата України Валерія Баранова з депутатами сільських рад, активістами сільських громад і місцевими керівниками. Як заявив Валерій Олексійович, він поставив перед собою амбітну мету: відвідати усі сільські ради свого округу, бо він має тверде переконання, що для якісної роботи народному депутату необхідно радитися з людьми. Не з чуток, а з перших рук знати, чим живуть люди, що їм болить – тим більше, коли на часі аграрні реформи, створення ринку землі.

Можливо тому, такі назрілі й потрібні реформи часто прості люди не сприймають, бо не розуміють логіку дій влади і кінцеву мету, а влада, у свою чергу, для прийняття ефективних рішень не завжди володіє всією повнотою інформації про ситуацію на місцях, бо велика армія чиновників намагається її прикрасити  для рейтингів. І не допомагає, а часто-густо створює перешкоди виробничникам, фермерам, одноосібникам, великотоварним підприємствам, підприємцям, тим самим не сприяючи проведенню реформ, проголошених Президентом Віктором Януковичем, а почасти й дискредитуючи їх. Тому Президент України поставив за мету скоротити апарат, провести дерегуляцію економіки, щоб зняти усі бар’єри для її розвитку.

Підтримуючи в цілому ініціативи глави держави з підвищення соціальних стандартів, як голова бюджетної комісії Верховної Ради, Валерій Баранов переконаний, що немає іншого шляху до справжнього благополуччя народу, ніж розвиток економіки і створення для цього всіх сприятливих умов, зокрема, й на селі.

У цьому народний депутат переконався, й особисто провівши вже понад тридцять зустрічей у сільських радах свого округу. А в останній свій приїзд – наприкінці березня, як ми вже повідомляли, він відвідав Обіточненську, Верхньотокмацьку, Чернігівську селищну, Новополтавську та Новоказанкуватську сільські ради.

 І в нашому, і в селах інших районів ситуація вимальовується скрізь однакова. Де трохи гірше – де краще, якщо пощастило з місцевими керівниками, але село, маючи родючі землі й навіть надлишок робочих рук, жевріє: безробіття, відтік молоді, занепад соціальної сфери, брак коштів у сільських громадах на розв’язання найнагальніших проблем. Додати сюди розбиті дороги, відсутність газу й належних побутових умов, диспаритет цін і низькі закупівельні ціни на сільгосппродукцію…

– Але я не приїхав констатувати факти. Ви краще за мене знаєте свої проблеми. Я хочу від вас почути, що треба зробити, щоб допомогти переломити ситуацію. На моє прохання районна газета «Нива» опублікувала ряд матеріалів, з яких ви бачите, що у владі, у Верховній Раді, в уряді України є люди, які усвідомлюють, як діяти ефективніше.

Але ініціатива також має бути і «знизу».

Надзвичайно важливу проблему під час зустрічі в Обіточненській сільській раді порушив голова фермерського господарства «Саєнко» С.В. Ковдря. Він наголосив, що до мільйона гривень у підприємства на рік іде на розрахунки за паї. Все б нічого, хай на добро людям, але все більше й більше (понад 50%!) власників землі – це спадкоємці, які мешкають у місті. Тобто, витікають гроші із села, а сільська громада залишається з бюджетними проріхами. Якби хоча б 1% від оціночної вартості землі йшов на розвиток села – скільки доброго могла б зробити громада, яка не ходила б з простягнутою рукою. Частину цих коштів можна було б спрямувати на створення робочих місць у соціальній, комунальній сфері села. А так виходить, щоб підприємству поповнити бюджет сільської ради на 15 тисяч гривень – треба на 100 тисяч сплатити платежів, половина з яких потече у місто. Таке навантаження на підприємство позбавляє коштів на розвиток, технічну модернізацію, зрештою, підвищення заробітної плати сільських трудівників.

Ще один приклад. Без перебільшення, у кожній сільській раді активісти громади порушують проблеми цін на молоко. Знову ж таки, як голова бюджетного комітету Валерій Баранов знає, що на підтримку селян йдуть мільярдні вливання, але де вони осідають, чому не доходять до сільської корівки?

Вихід із ситуації голова районної ради С.М. Одаренко, який також був присутній на зустрічі, бачить у створенні сільськогосподарських кооперативів. Настав час від багатообіцяючих розмов перейти до створення таких кооперативів, Сергій Миколайович повідомив, що, з ініціативи начальника управління АПР райдержадміністрації Л.М. Винник, делегація району побувала в Токмацькому районі, де такий кооператив успішно працює, уклав угоди з переробниками, контролює якість молока й пропонує здавачам молока прийнятніші ціни. На момент підготовки номера у райдержадміністрації відбулася нарада з участю координатора програми створення сільгоспкооперативів у Запорізькій області, на яку були запрошені  керівники органів місцевого самоврядування нашого району. Отже справа – за активістами громад і сільськими головами.

У Чернігівці – реконструкція електромереж, в Обіточному й Салтичії, в с. Верхній Токмак – ремонт клубних установ, на кожній території небайдужі сільські голови озвучували такі проблеми, які потребують фінансування з Державного бюджету. Народний депутат Валерій Баранов конкретними справами доводить, що його підтримка Чернігівського та інших районів області дієва. Вона конвертується у ті самі бюджетні кошти, які працюють на район. Цього року таким чином буде профінансовано на соціально-економічний розвиток 5 млн. грн.

Біда тільки, що громади не мають місцевих коштів на виготовлення проектів. Голова бюджетного комітету ВР повідомив, що в Україні, з прийняттям Бюджетного кодексу, створено Фонд регіонального розвитку, де акумулюються кошти на фінансування втілення таких проектів й у найдальшій сільській глибинці. Тому громади і місцева влада не повинні опускати руки. Слід вишукувати кошти на виготовлення проектів – частково з місцевого бюджету, частково – з районного, частково самі жителі мають зібрати їх.

У першу чергу, зрозуміло, фінансові потоки з цього Фонду спрямовуються на втілення таких значимих для людей і вже готових проектів.

Зі свого боку, запевнив Валерій Баранов, він робив і робитиме все, щоб ці кошти доходили до нашого району.

А як народний депутат, він намагається підтримати, в міру можливостей, сільські соціальні заклади. Щоразу, коли приїжджає в район – не з порожніми руками. Так богданівські учні отримали комплект баскетбольних та волейбольних м’ячів. Чернігівський ДНЗ «Сонечко» – два водонагрівачі на 80 і 100 літрів. Новоказанкуватському СБК й бібліотеці народний депутат придбав ноутбук, Верхньотокмацькому ДНЗ – телефон, а для обіточненських школяриків та учасників художньої самодіяльності – дитячу літературу та виділив кошти на придбання музичної апаратури.

Можливості народного депутата, зрозуміло, не безрозмірні, але все, що в його силах, Валерій Баранов робить. Дарма, що сам був ініціатором відміни депутатських пільг і за це голосував.

Наступного тижня народний депутат продовжить свої зустрічі в Чернігівському та інших районах області, тим самим наближаючи свою мрію: щоб території  сільської глибинки розвивалися й були самодостатніми, а законотворці створювали таку законодавчу базу, щоб вона не заважала, а сприяла цьому розвитку й розбудові. І це не просто слова у гарній обгортці. Усі слушні законодавчі ініціативи від громад, оформлені письмово, він «просуватиме» у Верховній Раді й надалі, якщо буде така довіра людей.

Владислав Лебедь,

помічник народного депутата України, депутат районної ради

Чернігівська районна газета «Нива» від 14.04.2012р.,

(Запорізька обл.)