Розсилка

підписатися

RSS-стрічка новин з сайту

Наші партнери
Тижневик "Народна"
Людина, яка ніколи не лукавить

28.04.2012

_ASS3915.jpg_ASS7308.jpgЧесно кажучи, мене завжди дивувала поведінка Володимира Литвина. Політика.

За понад двадцять років перебування у журналістиці доводилося стикатися з багатьма дійовими особами на політичній арені країни. І такої відкритої, ранимої душі, як у нього, не доводилося зустрічати.

Більшість з тих, хто осідлав владний олімп, одразу натягують на себе захисну шкаралупу і ніколи не бувають відвертими. Їх поведінка нагадує поведінку міфологічних грецьких богів. Вони не говорять, а проголошують істини і вважають себе непогрішимими. Вони ховають свої емоції і вкрай рідко бувають самими собою. І не тільки в телевізійних ефірах, а й зустрічаючись з пересічними громадянами.

Юрій Рибчинський створив мюзикл «Біла ворона». Він про француженку Жанну Д’Арк, яка стала прапором, символом боротьби французького народу з окупантами.

Мені інколи здається, не виключаю, можу помилятися, що Володимир Литвин — «біла ворона» серед українських політиків. Його душа селянської дитини, яка виросла у поліській глибинці, зберегла первородність, відчуття чужого болю і співпереживання, співчуття чужому горю.

Пишу про це, бо доводилося читати листування Володимира Литвина з людьми, які зверталися до нього зі своїми бідами, проблемами, радощами і пропозиціями. На відміну від інших українських небожителів, на ці листи Володимир Литвин відповідав особисто і його стиль легко ідентифікувати. А відтак і можна зрозуміти, що коїться в його душі, попри ті посади, які він обіймав.

Щоб не бути голослівним, процитую рядки з четвергової інформації агентства УНІАН. Його кореспондент поставив запитання про те, чи не роблять його крайнім, на що «Володимир Литвин відповів: «Я вже крайній з 2004 року. Якщо ви не хочете вникнути в те, що я кажу, то я думаю, що ви хоча б моє серце, мою душу могли почути».

Сьогодні у Володимира Литвина день народження. Вітаємо! 

І, поза всіляким сумнівом, першими його привітають батьки, до яких він прагне навідуватися, незважаючи на завантаженість справами, якомога частіше. Бо, переконаний, саме у них він черпає вміння слухати, терпіти, не приховувати емоцій. І головне — не лукавити і бути самим собою.

Штрихи до портрета

 З інтерв’ю Володимира Литвина ЗМІ

Про внутрішню політику

— Політика в нас має, по-перше, характер персоніфікований, і іноді ця персоніфікація нагадує хуторянство. Часто в основі політики — рефлексія на поточні проблеми, спроби запропонувати прості рецепти рішення складних питань, небажання будувати тривалу політичну лінію, прагнення отримати результат миттєво. Звідси — відсутність серйозного діалогу із суспільством, бажання потурати й догодити суспільству, прагнення сказати людям те, що вони хочуть чути в цей момент. Немає діалогу, який примушував би людей думати й робити висновки. Немає основи для прийняття осмислених рішень.

Про майбутні парламентські вибори

Сама виборча система не спонукає політиків займати серйозну, відповідальну позицію. Половину депутатів обиратимуть за закритими партійними списками, половину — в округах. Політики, які наважаться йти на вибори в округах, не встигнуть нав’язати суспільству відповідального діалогу. Втім, і політики до цього не готові. Та й люди стомилися, вимагають змін — сьогодні й одразу. Отже, буде нестримний потік обіцянок. Тому нині найголовніше — не допустити, щоб він прорвав нашу державну греблю.

Про відносини з Росією

Росія претендує на роль світового гравця й виходить із того, що, цементуючи пострадянський простір, вона може посилити свій потенціал. Росія аргументує цю позицію і політичними, і економічними розрахунками. Така позиція має право на життя. А для України важливо, з одного боку, не демонструвати непомірні ілюзії, що за слова «дружба» і «братерство» ми одержали все за так, а з другого, — не відкидати ці пропозиції, а уважно вивчати, пропонувати свої уточнення й доповнення. Тому що я переконаний, що і світ взаємозалежний, і що історія, традиції, якщо хочете, навіть стереотипи мають робити нас ближчими й зрозумілішими одне одному. Головне, щоб від цього виграла Україна, і не втратила Росія. А якщо ми виграємо разом, то впевненіше стоятимемо й взаємно посилюватимемо один одного в цьому складному й жорстокому світі.

«Парламентская газета»

Про роль парламентаріїв в україно-російських відносинах

Депутати за визначенням повинні найгостріше відчувати настрої й устремління людей, акумулювати їх у чіткі й зрозумілі формули, зокрема, й щодо нашої співпраці. Парламенти повинні «підштовхувати» уряди до пошуку нових можливостей і форм співробітництва. У цивілізованому суспільстві законодавчі органи зобов’язані демонструвати певну опозиційність до виконавчої влади, тому що в народу, представниками якого є депутати, завжди є якісь підвищені вимоги до влади. І цю місію мають виконувати народні обранці, тоді не «говоритиме вулиця», і потрясінь буде менше.

«Дело»

Про закон про ринок землі

Психологічно люди налякані можливим прийняттям закону про ринок землі. Не забувайте й про проблему можливого обезземелення й зникнення селянства як спільноти, як явища. Я впевнений, що не потрібно поспішати із прийняттям вищезгаданого закону. І взагалі, мова має йти не про ринок, а про обіг земель сільгосппризначення. Набагато важливіше чітко визначити, що робити із землею і як її використовувати.

«РІА Новини — Україна»

Про газотранспортну систему

Я виходжу з того, що газова труба має працювати й давати економічний результат. Необхідно бути прагматиками, оцінити вигоду від її використання. А для цього треба, зрештою, вже реалізувати довгограючі наміри про створення газотранспортного консорціуму. Україна зацікавлена в тому, щоб система працювала? Зацікавлена. Росія зацікавлена в тому, щоб її газ поставляли в Європу? Зацікавлена. І Європа зацікавлена в тому, щоб над нею періодично не нависала загроза замерзання? Ще як зацікавлена. ...Потрібно працювати, чітко визначивши вихідні позиції. Інакше Росія втратить ринки, а ми — трубу. А це пуповина, яка зв’язує Україну і з Росією, і з Європою.

 «Известия в Украине»

 Про опозицію

Я з повагою ставлюся до її лідерів, але вони, на жаль, не кажуть, чого хочуть, і не пропонують свого бачення розвитку країни. Зрозуміло одне: усі хочуть влади й тільки влади. А далі що?.. А взагалі, потрібна потужна опозиція в парламенті! Коли є гарна опозиція, тому ж спікерові легше працювати. Щоправда, за однієї умови, що є аргументована альтернатива діям влади, а не просто тупе блокування. Опозиція демонструє винятковий радикалізм. Підняла на свій прапор більшовицьке гасло — хто не з нами, той проти нас. Отже, ворог. Напіввідтінки виключаються. Тільки біле або чорне. Ця спроба розділити країну на дві частини може обернутися великою бідою. Серед іншого, одержимо конфліктний парламент.

Про Київ

Я вважаю, що в центрі Києва потрібно заборонити будь-яке новомодне будівництво. А якщо хтось хоче будувати, то нехай збереже чи відновить за історичними зразками фасад будинку.

Про родину

Я все життя намагався, щоб мої діти не так гостро відчували матеріальні проблеми, які мені довелось пережити. У молодості їздив на «шабашки», «таксував», лекції читав, писав за інших, працював на п’яти роботах одразу. Думав, якщо діти нагодовані й одягнені, значить, все добре. Я жодного разу до сина в школу на батьківські збори не ходив. Потім — політика. Тому якщо б не 2006 рік, можливо, втратив би родину. Коли тобі кажуть, що ти — вождь, починаєш вірити в це, і потроху-потроху відчужуєшся й віддаляєшся від рідних. І я дякую Богові за це випадання з політики. Мене тоді дуже підтримала родина, і це зміцнило наші стосунки.

Про футбол

Українські футбольні команди часто грають, як мокре горить. В окремих з них на ігри виходить по одному українцеві, та й то натуралізованому. Клуби переважно зробили ставку на те, щоб швидко й за гроші домогтися успіху. Селекціонери й тренери їздять по світу, підшукують гравців. Ну привезуть вони іноземця, він адаптується, але з яким почуттям, з яким патріотичним настроєм вийде на поле? Його рідні й близькі далеко, вони можуть навіть не знати, де розташована Україна. Для кого цей легіонер гратиме? От у підсумку й виходить: якщо він у настрої, то забиває голи, а якщо ні — лежить на полі. Якщо ж йому тренер висуває претензії через перекладача, знаєте, що нерідко він відповідає: «Ідіть до мого адвоката»! Зверніть увагу на взаємини тренерів і гравців. Раніше після заміни тренер завжди дякував футболістові. А тепер вони часто один до одного навіть не підходять. Практично занедбано масовий дитячий і юнацький футбол. Є, звичайно, академії в «Шахтарі», «Динамо», «Металісті», інших клубах. Добре, звичайно, що вони цим займаються. Але це обрані школи й, отже, для обраних дітей.

 «Український футбол»

Про клуб «Фортуна»

— Щодо мого захоплення футболом, — це не чутки, а багаторічна реальність. Я належу до покоління людей, яке щиро вважає футбол своєю найбільшою пристрастю.

Футбольний клуб «Фортуна» існує понад 15 років. У його лавах знайшлося місце як для видатних ветеранів київського «Динамо» (Чанов, Хлус, Ковалець), так і для пересічних громадян, бізнесменів, державних чиновників, людей різних поколінь. Для всіх нас «Фортуна» — більше ніж футбольний клуб, це дружний чоловічий колектив, спільнота справжніх друзів, приязних однодумців, для яких найкраще у футболі — щире спілкування після нього. Ми підтримуємо один одного, спільно відзначаємо дні народження членів клубу, за потреби допомагаємо у форс-мажорних ситуаціях...

Про Євро-2012

— Це реальність, і ми зобов’язані зробити все, щоб Україна не осоромилася. З одного боку, це величезний плюс для нашої держави, з другого — це і справді «прокляття», бо потрібно було за короткий термін практично з нуля провести необхідну підготовчу роботу, залучити значні фінансові ресурси з державного бюджету України. На щастя, найбільші витрати залишились у минулому році.

Нині головне — достойно провести цей грандіозний футбольний форум, а по його завершенні визначитись, як з користю для країни, у тому числі, фінансовою, використовувати відповідні об’єкти та інфраструктуру.

 Володимир Королюк,

газета „Голос України” №79 (5329) від 28 квітня 2012 р

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=255572

Фото Анастасії Сироткіної

Коментарі
Топ - новина
ДО «ФОРМУЛИ МИРУ»

02.10.2019

Замість криків про зраду і звинувачень треба зайнятись випрацюванням документів (законів) і практичних заходів з реалізації того, що допоможе зціленню України

Публікації
Правда, яку не кажуть людям

02.11.2019 

Україна, як Система, має продукувати "умови для максимальної самореалізації та задоволення матеріальних та духовних потреб кожного та умови для гідного життя всіх своїх громадян".