„Ми живемо в такій країні, де не можна вірити нікому”, - вислів вчителя Чоповицького навчального закладу, що на Малинщині, В. Ходаківського дає відповідь на ключове запитання щодо громадянської позиції більшості людей в Україні, які з патріотів держави перетворились  на патріотів власних родин, на тих, чия хата скраю, як говорить народна мудрість. І справді, в нашій країні ніхто нікому не вірить і не довіряє, кожен сам за себе. Але сталось це не з вини громадян, у цьому винна багаторічна українська політика, яка довела людей до страху, зневіри, невпевненості в завтрашньому дні.

Утім, мешканців Чопович не можна назвати байдужими: у цьому невеличкому селищі на Житомирщині зароджуються основи громадянського суспільства. Людей об’єднало лихо, яке, за їхніми словами, може з плином часу призвести до того, що ці мальовничі місця, куди їдуть паломники навіть з європейських країн, перетворяться на терикони та небезпечну і не придатну для проживання місцевість. Причина цьому – природні багатства: чоповицькі надра багаті на титанову руду, на видобуток якої претендує Національна акціонерна компанія «Надра України». Малинщина має статус зони радіоактивного враження унаслідок чорнобильської катастрофи, і не потрібно бути великим фахівцем, щоб зрозуміти, які наслідки може спричинити ще й видобуток у цій місцевості титану.

Новина про те, що депутати Чоповицької селищної та Малинської районної ради на позачергових сесіях дали згоду на отримання спеціального дозволу на користування надрами на території у 300 гектарів підприємству «Житомирбуррозвідка» (НАК «Надра України») породила суспільну напругу серед жителів селища Чоповичі, сусідніх сіл та громади міста Малина.

Жалобного дня 26 квітня, коли країна в черговий раз згадувала чорнобильське жахіття і вшановувала пам’ять жертв катастрофи, чопівчани зібрались на акцію протесту проти повторного «чорнобиля» на території, де вони мешкають. Люди обурювались тим, що їхні депутати прийняли рішення не вислухавши думку громади, злякавшись тиску і погроз. Ситуація настільки загостилась, що 4 травня було скликано схід селища, на який прибув представник «Надр України», еколог заводу імені Антонова, представники місцевої інтелігенції, які ініціювали акцію протесту. До Чоповицького Будинку культури йшли семидесятилітні бабусі й дідусі, яким явно було дуже важко пересуватись, дехто на милицях. Прийшла і молодь, і школярі, йшли цілими сім’ями з маленькими дітьми в колясках. Йшли з твердим наміром захистити своє право на життя і здоров’я, захистити майбутнє своїх дітей і онуків. Під протестним листом щодо рішення сесії селищної ради поставили свій підпис понад 1000 осіб. У залі лунали репліки: «Не допустимо на нашу землю титанового монстра!».

Висловити свою позицію щодо видобутку титану та підтримати своїх земляків приїхав і народний депутат України Микола Рудченко – виходець з Чопович, який не пориває зв’язків з рідним краєм.

Розпочавши збори громади, селищний голова Анатолій Іваненко зізнався, що рішення на сесії було прийнято під тиском, і, усвідомивши свою відповідальність та збагнувши наслідки, депутати селищної ради готові його скасувати. Дехто в залі перемовлявся про те, що нібито «область уже все вирішила, на позачервовій сесії депутати Житомирської облради прийняли рішення про надання вищеназваній компанії спеціального дозволу на користування надрами на Малинщині, Коростенщині, Володарщині, Черняхівщині…». «Вони вже давно все вирішили за нас, ми для них ніхто, та видно схаменулись, що порушили закон і хтось їхнє рішення може оскаржити в суді», - перешіптувались люди в залі.

-   Я хотів би, щоб ми, чоповці, стали однією великою і дружною сім’єю. Щоб ви всі нарешті зрозуміли, що ті чужинці, які приїздять до вас перед виборами і гарно обіцяють, що хочуть зробити для вас добро, насправді мають на меті зробити добро собі. Бо ті, хто хоче забрати наші землі, і травити нас радіацією від видобутку титанової руди, і ті, хто нещодавно приїздив молитись у монастир у Кип’ячому і садити дерева – це одна команда, - підкреслив Микола Рудченко в своєму виступі.

Микола Миколайович піддав гострій критиці видобуток титану в Іршанську Володарсько – Волинського району. За його словами, ніхто не дбає про екологію, про благоустрій селища. Видобувну компанію абсолютно не цікавлять проблеми громади селища: забруднення води, повітря, вивіз сміття – це нікого не обходить. Рудченко розповів, що рік тому на прохання громади придбав для селища сміттєвоз, а гірничо - збагачувальний комбінат досі не спромігся віднайти 20 тисяч гривень на придбання сміттєбаків.

-   Так вони не дбають про людей, їм все рівно, хто тут живе, головне – набити свої кишені. Безумовно, надра повинні розроблятись, але до всього потрібно підходити зважено, відповідально, - висловився депутат.  

Один із старожилів – Олександр Волосенко закликав громаду не здаватись і не давати дозволу на розробку надр. «Люди, борімось, бо правда за нами», - звернувся до односельців дідусь.

Розповідаючи про «райдужні перспективи» для людей у плані працевлаштування та благоустрою Чопович, про те, що компанією буде враховано всі потреби населення, витримано відповідні норми щодо видобутку ільменіту, представник компанії «Надра України» Віктор Назаренко не зумів переконати сільчан. Не вдалось цього зробити і представнику Малинської РДА В.Марцинюку. Обидва виступаючі викликали обурення зали на зразок : «Не стеліть м’яко, бо ми знаємо, що буде твердо спати».

У своєму слові представник екологічної служби заводу «Антонов», а нині пенсіонер Євген Шабаєв, посилаючись на власний досвід та практику надання подібних дозволів та погодження відповідних проектів, навів ряд аргументів щодо того, які негативні наслідки це викличе, і не лише в Чоповичах та Малинському районі, а й у сусідніх районах. Його резюме: «Якщо хочете знати думку спеціаліста, я кажу категорично – не погоджуйтесь, що б вам не говорили і що б вам не обіцяли!»

Наприкінці зборів знову слово взяв Микола Рудченко, зваживши на розповіді присутніх, що сесія може не відмінити свого рішення, бо на депутатів знову тиснуть, погрожують звільненнями з роботи, залякують. На що Рудченко зазначив, що громадянська мудрість і мужність його земляків у відстоюванні своїх прав викликає повагу у всього суспільства. «Я пишаюсь вами і тим, що наше невеличке селище демонструє сьогодні всій Україні, що нам не байдуже те, що буде завтра, долі наших дітей, майбутнє країни. Я усіма силами захищатиму наше право на безпечне життя, і обіцяю захистити кожного з депутатів від погроз і залякувань», - зазначив Микола Миколайович.

Після зборів громади на позачерговій сесії своїм рішенням депутати селищної ради одноголосно скасували попереднє рішення і тим самим не дозволили використання надр на їхній території. Варто зазначити, що кілька тижнів тому депутати Володарсько-Волинської селищної ради теж проголосували проти експлуатації тамтешніх надр.

Що ж, висновок напрошується один: нарешті наші люди починають осмислювати афористичний вислів про те, що все зло на землі від людської байдужості і проявляють активність у відстоюванні своїх прав.

Алла Яковенко

(Житомирська обл.)