Розсилка

підписатися

RSS-стрічка новин з сайту

Наші партнери
Тижневик "Народна"
Катерина Ващук: «Не можна поспішати з прийняттям рішення про продаж землі»

19.06.2012

Не можна поспішати з_250.jpgСільське господарство є основою життєдіяльності переважної більшості країн світу та єдиною структурою завжди затребуваної продукції в системі людського існування. Натомість в Україні склалася парадоксальна ситуація. Складно змиритися з тим, що, незважаючи на родючість українських чорноземів, сприятливі кліматичні умови для розвитку аграрного виробництва та висококваліфіковані кадри, вітчизняне сільське господарство переживає занепад. Ми звернулися до одного з висококваліфікованих експертів із питань АПК, заслуженого працівника сільського господарства, народного депутата України фракції Народної партії у Верховній Раді України Катерини Ващук із проханням роз’яснити нинішню ситуацію в сфері сільського господарства, розповісти про досвід Волинського регіону щодо розвитку тваринництва, прокоментувати один із найбільш резонансних законопроектів «Про ринок земель» та дати оцінку освітній реформі на селі.

Позитивний досвід Волинської області

— Катерино Тимофіївно, в середині травня ви взяли участь у нараді з головами районних, сільських та селищних рад Волинської області. Одним із головних питань, що розглядалися під час засідання, був розвиток тваринництва на Волині. Розкажіть про ситуацію з цією галуззю сільського господарства в області. Чи передбачено в головному кошторисі країни на цей рік надання фермерам дотацій на збільшення кількості поголів’я великої рогатої худоби?

— Ситуація щодо скорочення поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) на Волині змінилася на краще. Більше того, в першому кварталі цього року, вперше за роки незалежності України, волиняни отримали приріст поголів’я ВРХ в усіх категоріях господарств. Після прийняття регіональної Програми розвитку тваринництва в області розпочалася протидія тому, що власне поголів’я ВРХ вирізається, а натомість звільняється місце для імпорту м’ясної та молочної продукції. На сьогодні кількість поголів’я ВРХ на сотню гектарів сільгоспугідь у Волинській області становить 29 голів, у тому числі 12,5 корови. Це найвищий показник в Україні.

У рамках Програми розвитку тваринництва виконавча влада приділяє значну увагу підвищенню генетичного потенціалу худоби, яку утримує населення. У 2012 році на виконання програми передбачено 2,4 млн. гривень, які буде використано на закупівлю обладнання для пунктів штучного запліднення та часткове відшкодування вартості цієї процедури в агроформуваннях і фермерських господарствах. Також у березні цього року введено в дію автоматизовану систему обліку селекційно-племінної роботи у скотарстві для покращення роботи з породами, які розводять у господарствах усіх форм власності, та поліпшення генетичного потенціалу, підвищення продуктивних якостей тварин.

Обласна влада й надалі підтримуватиме фермерів за рахунок обласного бюджету. Уже добре, коли до цього долучаються і кошти з державного бюджету. На сьогодні для Волині є характерною підтримка, окрім великотоварних господарств, також особистих фермерських і сімейних селянських господарств. Нині у сімейних селянських господарств є велика потреба в холодильних установках для збереження молока, що дасть можливість отримувати якісний продукт і, відповідно, конкурувати на всіх ринках збуту. Але для вирішення цього питання потрібні кошти як із державного, так і з обласного бюджетів. Варто також зазначити, що в області розпочалася модернізація ветеринарної служби. Адже кожен селянин має бути впевненим, що його худоба здорова, аби мати якісну продукцію.

— Ви є автором низки законопроектів щодо внесення змін до державного бюджету на 2012 рік у частині бюджетних призначень на райони Волинської області. Чи вдається досягти позитивного результату? На які цілі передбачені кошти?

— Справді, мною було підготовлено декілька таких законодавчих ініціатив щодо направлення додаткових субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій на 2012 рік по деяким районам Волинської області. Це забезпечить надходження на Волинь додатково понад 15 мільйонів гривень, які будуть спрямовані на будівництво та ремонт різних важливих соціальних об’єктів — у тому числі шкіл, лікарень, а також на завершення будівництва навчального корпусу нашої спільної гордості — Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Це вічне

— Верховна Рада України прийняла у першому читанні проект Закону «Про ринок земель». На вашу думку, чи є недоліки в цьому документі, які потребують доопрацювання перед його прийняттям у другому читанні?

— Недоліків у цьому законопроекті доволі багато. Хочу сказати головне: не можна поспішати із прийняттям рішення про продаж землі. Це питання потребує глибокого аналізу та детального вивчення. На сьогодні є нагальна потреба у завершенні розмежування земель державної та комунальної власності. Необхідно також втілити в життя земельний кадастр. Окрім цього, люди мають отримати державні акти на землю.

На моє переконання, проект Закону «Про ринок земель» потребує ґрунтовного доопрацювання, оскільки в нинішньому вигляді його приймати не можна. Основна мета цього документа має бути така: всі, хто бажає працювати на землі, повинен мати на це право, а закон має забезпечувати їхні можливості. Тим часом держава в особі державної земельної агенції або земельного банку має викуповувати землю у тих людей, які не можуть господарювати на ній та хочуть її продати. У такому випадку земля має стати державною власністю. Варто сказати, що закон має бути виписано таким чином, аби не породити великі латифундії та не зробити селянина безземельним. У цьому питанні необхідно сім раз відміряти перш ніж відрізати. Адже земля — це вічне.

Генетичний фонд нації

— Однією з головних проблем на селі є безробіття. Як ви вважаєте, яких заходів має вжити держава, щоб побороти цю складну ситуацію?

— Під час наради з головами районних, сільських та селищних рад Волинської області обговорювалося питання про забезпечення населення робочими місцями. В ході засідання йшлося про сільський туризм, обслуговуючі кооперативи, сільські ферми, різні підсобні промисли та інші напрямки діяльності. Але це питання необхідно вирішувати не лише на обласному рівні, а й на загальнодержавному. Для цього має бути прийнято державну програму щодо забезпечення сільського населення робочими місцями.

— Наслідком освітньої реформи є закриття багатьох сільських шкіл. Як це вплине на якість та рівень освіти сільських дітей?

— У цьому питанні є два аспекти. Якщо у школі навчається кілька дітей, а викладає один або двоє вчителів, зрозуміло, що не варто очікувати високої якості освіти. Але є й інший бік цього питання. Для здійснення освітньої реформи ми повинні мати гарну сільську дорогу, шкільний автобус, а також обов’язково в селі має бути початкова школа-садочок. Адже, якщо в селі немає медпункту, школи, культурних закладів і церкви, то воно за кілька років вимирає і назавжди зникає з карти України. Якщо в селі є діти, треба відкривати садочок-школу, де малеча зможе отримувати початкові знання. Адже дітям у сільському садочку можуть приділити значно більше уваги, ніж у переповнених садочках великих міст.

— Нині проводиться модернізація системи охорони здоров’я в окремих областях України. Тим часом на карету швидкої допомоги у віддалених селах люди чекають по кілька годин. Чи можливо вирішити проблему надання першої медичної допомоги на селі завдяки ФАПам?

— Сьогодні на Волині вирішується питання надання якісної медичної допомоги людям на селі. Але залишається проблема поганих сільських доріг, по яких «швидка допомога» не має можливості вчасно прибути до хворого. Я з особливою увагою ставлюся до питання своєчасного надання медичної допомоги селянам. Адже не можна лишати наших сільських жителів наодинці з їхніми проблемами зі здоров’ям. У селах мають працювати фельдшери. Саме вони несуть величезну відповідальність по догляду за пенсіонерами, людьми похилого віку, інвалідами, самотніми. Необхідно враховувати те, що не можна у складну годину виміряти грішми, а саме — соціальну складову. Село — це генетичний фонд нації, наше коріння. Що більше ми ріжемо це коріння, то менш стійкою буде крона. Тому треба берегти наше коріння, яке закладено у селі.

Розмову вела Леся КІХНО

Фото Олександр СЕНЬКО

Газета «Голос України» №111 (5361) від 19 червня 2012 р.

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=259824

Коментарі
Топ - новина
Володимир Литвин, - Жонглювання подібним становить пряму загрозу Україні як державі

05.10.2018

«Наставники» України демонструють свої ознаки виборчої кампанії, діставши зі скрині завжди потрібне мовне питання, доточивши його до релігійного, від якого вони, згідно статті 35 Конституції України, взагалі повинні бути відокремленими.

Публікації
Консул Угорщини українського законодавства не порушував

08.10.2018 

Виходить, що українці, які отримали угорські паспорти, зберігши при цьому українське громадянство, порушили законодавство нашої держави?