З наближенням виборів активізуються як політичні лідери та партії, так і суспільство, яке підігрівають подекуди провокаційні заголовки публікацій вітчизняних ЗМІ. Громадяни під час опитувань нарікають на нечесність політиків, а ті, своєю чергою, в аргументах на свою користь наводять «продажність» та суб’єктивність журналістів. Львівська обласна організація Народної Партії провела круглий стіл на тему «Про вибори – без «джинси» для засобів масової інформації із залученням кандидатів в народні депутати України та іноземних журналістів, які поділилися своїм досвідом.

На початку дискусії Ігор Матвієнко, керівник секретаріату Львівської обласної організації Народної Партії, навів невтішні результати соціологічних досліджень. «Достатньо подивитися на наступні цифри останніх соціологічних опитувань, які були оприлюднені у багатьох ЗМІ. Згідно з їхніми результатами, більше третини потенційних виборців вважають, що результати виборів будуть однозначно фальсифіковано. Понад половина респондентів висловилась про те, що вибори будуть недемократичними, непрозорими та нечесними. Слід зазначити, що подібних результатів опитувань не було за всю “виборчу” історію сучасної України. Висновок напрошується один. Нинішня влада повністю усвідомлює те, що вона не в змозі виграти чергові парламентські вибори. І саме тому сьогодні вона готує “запасний” сценарій на випадок свого програшу. Нині простежується  маніпулювання громадською думкою, нав’язування суспільству ідеї про неминучість фальсифікацій результатів виборів, і що мовляв від простого громадянина нічого не  залежатиме», - зауважив Ігор Володимирович.

На думку Ігоря Матвієнка, усім демократичним силам вкрай важливо виробити правила поведінки під час проведення виборчої кампанії та підрахунку голосів, розробити чіткі заходи реагування у разі фальсифікації результатів виборів. Керівник секретаріату Львівської обласної організації Народної Партії відводить велике значення ролі ЗМІ: «Саме з вашою допомогою та фаховим посередництвом демократичні сили зможуть переконати суспільство і владу в можливості забезпечення правового та демократичного характеру парламентських виборів. Лише неупередженість, об’єктивність та професійність журналістів дасть змогу суспільству отримати достовірну та збалансовану інформацію».  

Єгор Соболєв, ініціатор створення Бюро Журналістських Розслідувань «Свідомо» та його координатор, вбачає роль журналістики в житті сучасного суспільства в наступному: «Доречно зацитувати Ліну Костенко: «Журналісти - це очі суспільства, яке спить, і слух, коли воно не чує ...» Перед журналістами стоїть два завдання: якомога точніше й чіткіше бачити та якомога далі. Ми повинні допомогти людям прокинутися. У своїй більшості люди сплять і від цього усі їхні біди». За переконання Єгора Соболєва, більшість журналістів не ставлять собі запитання на кшталт: «Навіщо ми працюємо?» Це призводить до різних помилок: до необ'єктивності, до неправильного вибору тем, до ігнорування важливих історій та перебільшення важливості «висмоктаних із пальця», до м'якотілості та невміння відстоювати свої права. Єгор каже, що в будь-якій країні чиниться тиск на журналістів. І тільки журналіст, який думає: «Я повинен працювати для людей. Повинен відкривати справді важливу інформацію, яка допоможе людям розібратися і поліпшити їхнє життя», може боротися за інформацію. Журналіст, який працює просто за зарплату, буде безпринципним, легко уразливим для тиску та  маніпуляцій.

Певно, чи не найпоширеніше питання, яким переймається суспільство не лише під час виборів – поява у ЗМІ „джинси” (замовні матеріали із завуальованою рекламою, що не містять спеціальну позначку про її рекламний характер). На думку Єгора Соболєва, журналісти в змозі уникнути звинувачень в причетності до „джинси”: „Журналіст повинен відмовитися працювати над подібними матеріалами, а краще – взагалі відмовитися від співпраці з такими редакціями. Глядачі та читачі можуть боротися з „джинсою” шляхом перемикання каналів та відмовляючись купувати друковану пресу.  Це буде найкраща та найсерйозніша боротьба. Замовні матеріали не треба взагалі читати.  Тоді й „джинса” зникне, адже ніхто за неї не платитиме, бо вона не матиме аудиторії”.  

Лукаш Ліпінскі, редактор відділу "Країна" «Газети Виборчої» з Польщі, ствердно каже про те, що ніколи журналіст не повинен погоджуватися на написання замовних статей. «Як показує польський досвід, ніколи журналіст не писатиме "заказух". Якщо читач побачить, що журналіст перестав бути достовірним та перейшов на бік політиків, то він не зможе довіряти і не повернеться до вас. У Польщі існує принцип: журналіст може стати піарщиком, але потому він ніколи не повернеться назад в журналістику. Про таких людей у нас кажуть, що вони перейшли на бік „темних” сил. Напередодні кожних виборів у Польщі, як і в Україну, політики знаходять кілька тем, які викликають бурхливі дебати і роздвоєність електорату. Останнім часом до таких популярних тем належить обговорення прав гомосексуалістів, аборти, і т.п. У кожній виборчій кампанії використовується «гаряча» тема страху перед німцями. Зокрема, цим грішать праві партії. Тема корупції також піднімається», - акцентував Лукаш Ліпінскі.

Нейл Бурман, колега з Іспанії, вірить у чесність журналістики: „Журналісти заради своїх читачів мають бути об’єктивними та чесними в своїх публікаціях. Поведінка політиків повинна також повинна бути бездоганною. Найбільшою проблемою сучасного світу залишається корупція. Саме корупція стає „паливом” заворушень та беззаконня. Зараз в Іспанії та Британії актуальними є теми доцільності подальшого перебування країн в Європейському Союзі. Вкрай важливо, щоби журналісти в своїй роботі керувалися основними принципами журналістської етики. Незважаючи на усі недоліки, засоби масової інформації роблять помітний вплив на формування репутації як подій, так і окремих осіб. І з цим важко посперечатися”.   

Британський журналіст Аскольд Крушельницький каже, що особисто він ніколи не відчував тиску з боку політичних партій в Британії під час написання статей про вибори або про інше. „Всі політичні партії намагаються впливати на журналістів, особливо в період виборів. Проте до відкритого тиску або залякування справа не доходить. Політики намагаються впливати на журналістів: дають ексклюзивні інтерв'ю з важливими політиками, запрошують ЗМІ на невеликий обід або ж вечерю з політиками і т.д. Я ніколи не стикався із залякуванням та спробами шантажу з боку політичних партій. Нічого подібного не чув від моїх численних друзів-журналістів. Політичні партії на Заході рідко ризикують у такий спосіб, адже коли все набуде розголосу, то їхні шанси на виборах буде фактично знищено. Стосовно хабарів, то мені їх не пропонувала жодна західна політична партії чи будь-хто інший. Але були випадки, коли журналісти брали хабарі. Вони не роблять це на Заході так часто, як в Україні, тому що ми краще оплачуємося і наслідки виявлених фактів хабарів будуть набагато серйознішими: як в очах закону, так і колег. Журналіст може постати перед судом або ж, по крайней мірі, його кар'єра, ймовірно, буде зруйнована. Я вважаю, що українська журналістика більше ризикує бути дискредитованою через написання статей „На замовлення”, аніж через залякування з боку влади. Корупція, я думаю, є найбільшою загрозою для суверенітету України”, - поділився Аскольд Крушельницький.

На переконання Аскольда, журналісти повинні бути об'єктивними, тому що у нас така робота: правдиво інформувати населення країни, що дозволить їм приймати розумні і обгрунтовані рішення про політику та інші важливі аспектах їхнього життя. Кожен журналіст повинен розглядати свою роботу та чесність як обов'язок та одночасно привілей. Безсумнівно, що приклад, продемонстрований „четвертою владою”, наслідуватися й саме суспільство. Якщо влада діє за допомогою авторитету сили, то ЗМІ мають вдаватися до сили авторитету, здобутого на принциповості, сміливості, об’єктивності, неупередженості та дотримуючись усіх позитивних якостей вільної трибуни.

Мілана Златовіч

(Львівська обл.)