Василь Корнійович Шуляк – відомий на Хмельниччині громадсько-політичний активіст, організатор аграрного виробництва. З 1970 року, після закінчення Шепетівського сільськогосподарського технікуму, почав трудову біографію у рідному селі Лютарівка Теофіпольського району бухгалтером, він щабель за щаблем піднімався вгору до висот професійної майстерності. День за днем гартувався як поборник справедливості у стосунках між людьми. І 22-річним юнаком очолює колективне господарство, а на початку свого сорокаліття стає представником Президента України в Теофіпольському районі. Згодом майже десять років очолює районну раду, обирається неодноразово депутатом обласної ради, Верховної Ради СРСР. Нині попри «заслужений відпочинок», працює директором приватного товариства «Авантаж», головує у депутатській групі народників Теофіпольської районної ради, керує районною організацією Народної Партії. Довгий, творчий, плодотворний шлях В.К. Шуляка відзначений державними нагородами і почесними званнями. А головне – вдячною шаною земляків.

Я ж познайомився з Василем Корнійовичем 30 років тому, коли мене перевели на роботу у Теофіпольську центральну районну лікарню. Було це серед зими. Як зараз, бачу перед собою молодого чоловіка у кожусі, валянках і ондатровій шапці з опущеними вухами.

–– Я голова колгоспу із села Строки Василь Шуляк, –– представився він. –– Прийшов поцікавитися здоров’ям свого працівника. Якщо потрібна якась моя допомога, або треба купити дорогі ліки, то готовий зарадити. Бо він з бідної сім’ї.

–– Та, ні, у нас все є, –– відповідаю.

А він напівсерйозно-напівжартома додає:

–– Якщо врятуєте, то з мене тонна цукерок, ящик горілки і дружба на все життя.

–– Від перших двох позицій відмовляюсь, ––кажу в тон, –– а ось потоваришувати із вами згоден.

Мені тоді вдалося врятувати цю людину і ми стали із Василем Шуляком друзями.

Тепер дякую долі, що вона звела із таким життєрадісним, високопорядним і високовідповідальним чоловіком. Саме за його підтримки у районі за короткий час вдалося чимало зробити для розвитку медицини. Василь Корнійович розумів її значення. Ще будучи головою колгоспу у Строках і Новоставцях допоміг відремонтувати в цих селах медпункти, а в бригадних, –– Коров’єму та Кривовільці, –– спорудити нові.

Потім очолював район на різних посадах. Був представником Президента, головою райдержадміністрації та районної ради. За його сприяння вдалося реалізувати чимало масштабних проектів у галузі охорони здоров’я.

Тоді на Теофіпольщині побудували, відремонтували і переонастили медпункти майже у 90 відсотках сіл. За цим показником район став кращим у області. Усі заклади були газифіковані.

З Василем Шуляком вдавалося легко вирішувати будь-які складні питання. Бо він ніколи не був пустим на обіцянки. Завжди вислухає і відповість чітко і конкретно.

Якось у 2006 році, коли став головним лікарем, заходжу до нього у кабінет і бідкаюся:

–– Нашій центральній районній лікарні вкрай необхідне реанімаційне відділення.

–– Які в тебе з цього приводу є пропозиції, –– рішуче запитує Василь Корнійович, так, ніби вже був готовий до розмови.

Я запропонував приміщення для такого відділення і сумно додав, що у нас немає коштів на його облаштування.

–– Пропозиція хороша і вчасна, –– похвалив Василь Шуляк і запевнив –– а кошти ми обов’язково знайдемо.

Через день він зібрав у лікарні керівників господарств та виробництв і пояснив їм суть і важливість питання. Говорив дуже переконливо. Необхідність реанімаційного відділення з його слів стала настільки очевидною, що ні в кого не викликало заперечень. Усі присутні, аби не гаяти часу, зголосилися побудувати і обладнати його у складчину.

Василь Шуляк особисто контролював хід робіт. Усі чотири місяці, поки вони тривали, регулярно навідувався сюди і двічі на тиждень, прямо на місці проводив планування.

І центральна лікарня таки отримала реанімаційне відділення! Сьогодні навіть важко порахувати скільком сотням людей воно врятувало життя. І теофіпольці мають дякувати за це, передусім, Василю Шуляку.

З ініціативи і за підтримки Василя Корнійовича був також споруджений 30-квартирний будинок для персоналу лікарні. Його звели поряд із закладом. І це було надзвичайно мудре рішення.

Адже з’явилася можливість, у будь-якій критичній ситуації буквально за лічені хвилини викликати на екстрену допомогу необхідного спеціаліста і навіть провести консиліум.

А скільком теофіпольцям Василь Шуляк посприяв із рекомендаціями до спеціалізованих клінік, допоміг медикаментами.

До нього йшли і йдуть, як до рідного батька, бо він щирий і турботливий чоловік.

Перебуваючи на керівних посадах, будучи депутатом Верховної Ради СРСР, Василь Шуляк багато зробив для рідного району. Газифікація, дороги, господарства, об’єкти соціальної сфери –– усе це його заслуга.

У нього в характері дбати про людей і рідний край.

Микола ЛЮЛЬКО

(Хмельницька область)