Один із найскладніших і найбільш ризикованих видів страхування це страхування сільськогосподарських ризиків, і сьогодні в Україні все більше починають усвідомлювати, що їх необхідно страхувати. Агрострахування є найважливішим засобом зменшення ризикованості сільськогосподарського виробництва. Проте, незважаючи на велику необхідність даного захисту, в нашій країні лише робляться перші кроки у цьому складному ринковому сегменті. Своє бачення проблемних питань розвитку агрострахування в Україні висловив голова депутатської фракції «Народна» в Сколівській районній раді Львівської області, начальник відділу агропромислового розвитку Сколівської райдержадміністрації  - Юрій Томашевський.

«Окремі теоретичні та практичні аспекти досліджуваної проблеми висвітлено в працях вітчизняних та зарубіжних учених. Однак поряд з існуючими науковими доробками залишаються недостатньо висвітленими питання щодо організації страхового захисту виробництва продукції рослинництва залежно від рівня прояву природно-кліматичних ризиків. Попри висловлене розуміння важливості розвитку агрострахування та визначення необхідних для цього заходів, на сьогодні чіткого стратегічного плану уряду щодо покращення ситуації в агрострахуванні досі немає.

          Віддаючи належне доробку учених у цій сфері, слід зауважити, що існує ряд питань, які потребують глибшого дослідження: так, недостатньо вивченими залишаються доцільність застосування різноманітних страхових продуктів та їх вплив на фінансовий стан аграрного підприємства; застосування диференційованих розрахунків страхових тарифів залежно від рівня ризикованості зони господарювання; доцільність і система підтримки страхування сільськогосподарських виробників за рахунок бюджетних субсидій; удосконалення нормативно-правової бази функціонування ринку страхових послуг при захисті від ризиків агровиробництва. Актуальність і необхідність вирішення окреслених питань обумовили проведення цього дослідження. 

          Особливістю страхування сільськогосподарських ризиків є те, що воно є життєздатним у довгостроковій перспективі, як правило, лише за умови, що уряд забезпечує фінансову підтримку системи. Однак субсидії мають застосовуватися у такий спосіб, щоб система не виявилася спотвореною. У сільському господарстві ризики є системними, а це в багатьох випадках означає збитки для великої кількості суб'єктів аграрного ринку одночасно. За таких обставин страхові виплати будуть значно вищими від зібраних премій.

          Участь держави у підтримці страхування сільськогосподарських ризиків диктується, з одного боку, унікальністю сільськогосподарських ризиків, а з другого - необхідністю зробити фінансову допомогу держави сільському господарству адресною і цільовою. Субсидії з державного бюджету для здешевлення вартості страхових премій не отримують більшість аграріїв в Україні, вони часто використовуються в страхуванні, яке здійснюється виключно для забезпечення доступу до кредитів або отримання державних субсидій без справжнього захисту від ризиків, а при їх розподілі застосовуються забюрократизовані і витратні процедури, що відлякують аграріїв.

          Пропоновані в даний час на ринку страхових послуг програми страхування сільських господарських ризиків за багатьма параметрами не задовольняють споживачів. Основним їх недоліком є висока вартість. Тільки за умови реальної державної підтримки можна буде досягти рівноваги між попитом та пропозицією в даній сфері. Слід зазначити, що держава намагається вирішити цю проблему шляхом компенсування затрат на страхування окремих видів сільськогосподарських культур. Однак, більшість інструктивних матеріалів та документів в даній сфері на сьогодні перебувають на стадії розробки, а сам аграрний страховий ринок є слаборозвинутим та недосконалим. 

          З метою покращення ситуації на аграрному страховому ринку України і, зокрема, в механізмі страхування урожаю сільськогосподарських культур, необхідно провести ряд заходів, реалізація яких значною мірою дасть можливість налагодити відносини між аграрним сектором та страховими компаніями.

Доцільно було б, запровадити багаторизикове страхування врожаю сільськогосподарських культур. На першому етапі держава може створити власну спеціальну страхову компанію для здійснення багаторизикового страхування врожаю: його реалізації, оцінки ризиків та збитків. Таке страхування повинне бути запроваджене у формі закону, який визначає основні положення по страхуванню, а також відповідальність держави за його проведення. При цьому держава повинна субсидувати багаторизикове страхування врожаю. Таке субсидування має поширюватися на оплату страхових премій, адміністративні витрати страхувальників, створення державного перестрахування від катастрофічних ризиків. 

          В Україні відсутнє спеціальне законодавство, яке регулювало б агрострахування. З огляду на унікальні характеристики агрострахування (наприклад, системний ризик, необхідність технічних знань, клієнтської бази, страхових продуктів різноманітних дизайнів), таке становище являє собою проблему. Для системи аграрного страхування в цілому, субсидованої чи ні, характерні такі ознаки, як обмеженість даних, неадекватна актуарна експертиза та недостатня прозорість. Крім того, дослідження, які проводяться в цій сфері, не отримують достатнього фінансування, погано скоординовані і не мають у своєму розпорядженні всіх необхідних даних.»

Прес-служба Львівської обласної організації

Народної Партії