Останні події квітня виявились про-ініціювали ряд партійних організацій на проведення круглих столів, семінарів, практичних занять спрямованих на винайдення оптимальних шляхів вирішення проблем сепаратизму в Україні, надихнули на проведення низки заходів присвячених винайденню та запровадженню в життя окремих, дієвих на погляд народників, конкретних заходів, що запропонують шляхи розв’язання надуманої проблеми сепаратизму та хибного курсу на тотальну федералізацію країни, починаючи з її східних та південних регіонів країни.

Так Вінницька міська організація Народної Партії зініціювала та провела науково - практичну конференцію з проблем федералізації та децентралізації устрою України.

На конференції, яка проходила у приміщенні Вінницької обласної бібліотеки ім.. Тімірязєва, чітко дали визначення того, що таке федерація і чому немає такого поняття як „добровільна федералізація ”, акцентувалась увага слухачів, яких до речі на конференцію прийшло понад 100 осіб, що у сучасному світі є лише 24 федеральні країни з більш ніж 200 країн, а у Європі є лише 5 федеральних країн.

Слухачі, а це були студенти та викладачі Вінницьких вузів, мали можливість ознайомитись з історичними аспектами утворення федерацій, що в основному утворювались в результаті війни (Сполучені Штати Америки, Канада, Мексиканські Сполучені Штати, Нігерія тощо…), наводились конкретні приклади того, що єдиним позитивним прикладом федерації у Європі є Швейцарія. І це – виключення, яке підтверджує правило: - федерація – це природне добровільне об`єднання, а не розділення єдиного.

На конференції виступ голова Вінницької районної організації Народної Партії Ю.І. Парфенюк, який акцентував увагу слухачів на тому, що федералізація України не на часі на теперішньому етапі розвитку української демократії. В Україні на даний час немає умов для утворення союзу державних чи квазі-державних утворень. Замість цього є території, і федерації просто немає з чого утворюватися, тому коли ми говоримо про федералізацію – це неправильний термін, який на жаль запущений у вжиток в Україні.

До-речі, такого терміну немає в жодному тлумачному українському чи російському словнику. Це вигаданий, штучний неологізм, що суперечить логіці.

Голова Вінницької обласної організації Народної Партії В. Черній висловив думку, що в українському варіанті федералізацію уявити поки що дуже важко, крім такого прикладу, як Кримська автономія, коли суб`єкт є в межах України, але з власним парламентом, урядом, Конституцією. На жаль, при цьому всьому Крим не став динамічним регіоном. Обсяг економіки великого за територією та населенням Криму приблизно дорівнював приблизно обсягу економіки Черкаської області. За темпами зростанні економіки Крим посідав 15 місце з 27. Тобто, власна конституція і таке інше – не панацея і не поштовх для економічного розвитку.

Але навіть якщо припустити, що такий процес так званої федералізації відбудеться в Україні, то економічного зростання цих суб`єктів не буде. Чому?

Поборники федералізації кажуть, що суб`єкти федерації повинні мати прямий вплив на зовнішню політику. Це взагалі нонсенс. Уявити спільне бачення зовнішньої політики Донецької області і Львівської важко. Тому ті, хто говорять про федералізацію в сьогоднішні конкретних умовах в сенсі виконання ультиматуму Путіна-Лаврова мають насправді на увазі наступне: розібрати Україну на шматки, поставити маріонеткових керівників, під патронатом Росії, зібрати назад у федеральну державу, яка кроку не може зробити без зовнішнього управління.

Це вигідно для путінського режиму, тому що просто так окупувати Україну — велику державу — і тримати її під окупацією неможливо.

Також на конференції піднімалось та роз’яснювалось питання децентралізації. Що таке децентралізація?

На думку організаторів акції, депутатів місцевих рад від Народної Партії - це зовсім інше. У децентралізованій унітарній державі є національний рівень – домінуючий, але є місцевий рівень – дуже розвинутий. Ці два рівні є найбільш спроможними. Місцевий рівень – це рівень громади, комунальний наближений до людини. На відміну від федеративної держави, де навпаки – домінуючий рівень є регіональний, де найбільше повноважень та ресурсів сконцентровано на рівні регіону. Така концентрація призводить до формування регіональних політичних еліт, які є недостатньо серйозними для переходу на національний рівень, але надто амбітні, щоб залишатись весь час регіональною елітою. І ці регіональні еліти починають продукувати сепаратизм, коли регіональній еліті стає тісно у своїх регіональних повноваженнях.

Тому українська децентралізація має це враховувати, і центр повинен делегувати повноваження на базовий рівень – рівень громад (як в Швейцарії), адже громади не страждають сепаратизмом. Громади – це локальні території і розвиток громад стосується повсякденних інтересів людини. Люди живуть в містах, там же у людей виникають основні проблеми. Де вони повинні вирішуватись? В місті — там, де живе людина. Натомість, регіональний рівень (умовно рівень області) – прокладка, яка рано чи пізно починає мутити воду.

Що ж лишається на рівні області? Які повноваження? Це планування територій, регіональна інфраструктура, внутрішньо обласні комунікації, медицина на особливі випадки, органи державної виконавчої влади у вигляді інспекцій і таке інше.

Тобто, державна влада буде присутня в регіонах, але вона матиме чіткі окреслені повноваження. Кожна рада має власний виконавчий комітет – виконавчий орган.

Оце і є децентралізація – передача ресурсів, відповідальності, компетенції. Відповідальність має бути двох видів: одна перед виборцями за ефективність діяльності. Друга перед державою за законність. Контроль законності здійснюється через державні органи виконавчої влади, через адміністрації Тому пропозиції щодо ліквідації адміністрацій і передачі всіх повноважень в регіони не відповідають дійсності. Не все можна передати. Передаються повноваження, не властиві державі. Наприклад, якщо держава займається сміттям, у неї не буде часу займатися макроекономікою, кожен повинен займатися своєю частиною, тоді буде ефективність.

Партія Регіонів пропонує прямі вибори керівника області, залишити всі податки в області, крім ПДВ і акцизу, на рівні області прибрати представників державної виконавчої влади. При теперішньому унітарному устрої держави за виконання цих трьох умов, держави не існуватиме. Це навіть не федерація, про це треба говорити, щоб люди розуміли. Потрібно бути пильними та розуміти, що якщо у Росії не вийде нав`язати Україні федералізацію, то вона під виглядом децентралізації через своє лоббі в Україні намагатиметься протягнути певні ідеї, що протирічать справжній логіці децентралізації! Треба на це зважити та заподіяти такого роду діям з боку іншої держави.

Прес-служба Вінницької обласної організації

Народної Партії