Розсилка

підписатися

RSS-стрічка новин з сайту

Наші партнери
Тижневик "Народна"
МИР, ЧИ ТАКИ- ПАУЗА МІЖ ВІЙНАМИ?

08.09.2014

«А когда отгрохочет, когда отгорит и отплачется,

И когда наши кони устанут под нами скакать,

И когда наши девушки сменят шинели на платьица,-

Не забыть бы тогда, не простить бы и не потерять...»

(Владимир Высоцкий. «Песня о новом времени»)

Якщо вірне класичне визначення Клаузевиця: «Війна - це продовження політики іншими засобами», то мабуть логічним виглядає й зворотна конструкція: «Якщо війна припиняється, то військові дії повертається у береги звичної, традиційної політики…» Втім, якщо цьогорічне міждержавне протистояння у самому серці Європи відбувалося не зовсім за канонами класичної війни (одна сторона її не оголошувала, інша - не запроваджувала на своїй території військового стану, до того ж сама вона з легкої руки політологів отримала визначення «гібридної»), то й перехід до миру також відбувається без звичних атрибутів класичного завершення військових кампаній – капітуляції та контрибуцій… До речі, мало хто знає той факт, що за умовами Версальського договору Німеччина - за ледь не монопольний статус агресора у Першій Світовій війні (сторіччя якої, за якоюсь історичною іронією, припадає на самий розпал цьогорічного військового противостояння у Донбасі) мала б повністю фінансово розрахуватися за задану шкоду з окремими країнами - переможцями лише на початку 60-х років…Просто події Другої Світової затулили наслідки Першої…

Майже сім десятиріч не знали наші земляки що таке війна, що дозволило Віталію Коротичу наприкінці 70-х написати вірша про «майорів, що йдучи на пенсію, так і не пізнали на собі , що таке тревога не учбова »…Втім, невдовзі на всій території СРСР до рідних почали приходити похоронки, як наслідок авантюрного втручання Кремля в афганську авантюру. Переконаний: нинішні дії спадкоємців ЦК КПРС – навіть в російських підручниках майбутнього - носитиме значно сильніші визначення. Тим не менш, сусідів, на відміну від подружньої половини, – не обирають…Разом з тим, завдяки міжнародному тиску на Москву й дипломатичному хисту автора фоліанта «Україна- не Росія»- Леоніди Кучми у Мінську, маємо на нашому Сході перемир’я …Значна кількість експертів переконана, що домовленості, укладені у столиці сусідньої Білорусії, потрібні Путіну, як маневр для перегрупування сил й помякшення західних санкцій . Мовляв, пройде зима, Росія одерживши таки французькі «Містралі», розпочне свою агресію новими силами й засобами…«А хоч б й так, »- вважає відомий блогер Карл Волох- «головне, хоч на певний час перестануть гинути люди та й вдасться визволити наших громадян з полону»…

Дехто до серйозних плюсів перемир’я відносить й можливість провести парламентські вибори в Україні, що дозволить виконати чи не головну вимогу активістів Євромайдану, а з іншого,- позбавить російських пропагандистів можливості й надалі називати українську владу «київською хунтою», оскільки тоді вже усі гілки влади в Україні матимемуть достатнто високий рівень легітимності…

В Росії намагаються не згадувати словосполучення «Мирний план Президента Порошенка», замінюючі в ефірі прізвище сусіднього президента – на власного, або використовуючі анонімне – «мінські переговорники», що дозволяє певним чином легалізувати представників ніким не визнаних Донецької та Луганської республік…Втім, до пропагандистських ярликів нам не звикати…Хтось цілком слушно помітив: війна змінює людське сприйняття явищ, подібно ефекту чорно-білого телевізора, де відсутні усіляки нюанси й відтінки…Втім це- цілком закономірно: або ти зі своєю батьківщиною, або ти намагаєшься у тій чи інший спосіб знайти у діях кремлівських агресорів ті чи інші помягшувальні обставини…

Інша річ, коли недавні дискусії про дії вітчизняної чинної влади, при здійсненні нею Антитерористичної операції, вели патріоти…Частина з них звинувачувала наших силовиків у злочинній бездіяльності, інші- закликали припинити нагнітати паніку, мовляв критика дій нашого Верховного головнокомандуючего- тільки на руку кремлівським авантюристам, які радістно потерають долоні, спостерігаючи за атмосферою «разброда и шатания» в українському таборі. З іншого боку, значна частина тих, хто побував на передовій, переконана, що більшість порад від меррежевих блогерів й кавярних «пікейних жилетів» , або від так званої «диванної сотні» народжується у безпосередній близкості до офісів Газпрому…Тому своїм опонентам вони відповідають у дусі рядків з пісні вже згаданого в епіграфі до матеріалу таганського Орфея- «А винтовку тебе, а послать тебя в бой…»

Якщо відійти від етичних оцінок цих дискусій, а проаналізувати змістовну частину боротьби з путінською «гібридкою», водорозділ недавніх сутичок проходив за лінією пошуку відповіді на запитання: чи запроваджувати військовий стан на Донбасі, або продовжувати діяти в логіці АТО? Якщо б наша влада назвала речі своїми іменами (не тільки в телевізійному ефірі, але й в юридичних документах- дипломатичних нотах та у наказах від Верховного головнокомандуючого) то це б не тільки ускладнило проведення виборчої кампанії або процедури одержапння чергового траншу від МВФ, але й, безумовно, неминуче призвело б до інших «тягот и лишений военного времени»: обмеження усіх прав та свобод громадян, аж до повної заборони політичної діяльності, введення військової цензури, сутєве урізання соціалки та запровадження лімітованого відпуску продовольчих продуктів вже за напівзабутих картках , запровадження комендантської години, затемнення населених пункатів…Чи готові наші громадяни на подібний репертуар «хліба й видовищ»- без серйозних соціологічних досліджень сказати важко, але судячи по тому, що навіть в дні найзапеклиших боїв під Іловайськом з ефіру наших телеканалів не зникали програми на кшталт «Розміши коміка» - мабуть не дуже.. Хтось може заперечити, що наведений вище арсенал заборон - він з репертуару ХХ сторіччя, а нині можна обмежитися без подібних табу,тим паче якщо війна була- гібридна…Може й так, але на даний день, як говорив попередник й тезка вище згаданого Леоніда Кучми- Леонід Кравчук- «маємо те, що маємо», тож як мінімум, - не варто розгубити й цього…

 

Олександр Воронін,

політичний оглядач

Топ - новина
ДО «ФОРМУЛИ МИРУ»

02.10.2019

Замість криків про зраду і звинувачень треба зайнятись випрацюванням документів (законів) і практичних заходів з реалізації того, що допоможе зціленню України

Публікації
Правда, яку не кажуть людям

02.11.2019 

Україна, як Система, має продукувати "умови для максимальної самореалізації та задоволення матеріальних та духовних потреб кожного та умови для гідного життя всіх своїх громадян".