Інтерв’ю міського голови м. Ніжина Чернігівської області, голови фракції Народної Партії Ніжинської міської ради, голови Ніжинської міської організації Народної Партії М.В. Приходька для Ніжинської міської газети «Вісті».

24 серпня 1991 року на карті світу з’явилася нова велика держава в центрі Європи – Україна. Розпочався новий відлік державної історії. Але Україна, яка не мала досвіду державотворення, вже з перших кроків створення нової незалежної держави зіткнулася з багатьма серйозними проблемами, які потрібно було вирішувати негайно. Щонайперше, складне становище склалося в економіці країни. Не обійшли фінансові та економічні труднощі і Ніжин.

Як відомо, економічна, а відтак і фінансова потужність Ніжина, залежала, передусім, від чіткої роботи трьох великих підприємств машинобудівної галузі: НВК «Прогрес», «Ніжинсільмашу», механічного заводу, які поставляли продукцію в основному за межі України – в республіки колишнього СРСР і країни соцтабору. Ці підприємства, на яких працювало майже 20 тисяч осіб, забезпечували роботою і засобами до існування переважну більшість городян. Щедро наповнювалася міська казна. Розпад Союзу привів до втрати ринку збуту. Економічні зв’язки були перервані. Підприємства майже зупинилися, тисячі ніжинців залишилися без роботи. Жителі великих відомчих мікрорайонів, життєдіяльність яких забезпечували підприємства, опинилися без елементарних комунальних послуг, бо заводи внаслідок економічної скрути не мали коштів на підтримку інфраструктури. Це була катастрофа, параліч міста, адже тільки у відомчому мікрорайоні заводу «Прогрес» проживало понад 20 тисяч жителів. Вони були в розпачі, бо опинилися без газу, електроенергії, води. Саме в цей непростий кризовий період 10 липня 1994 року на перших загальноміських прямих виборах ніжинці обрали переважною більшістю голосів 36-річного Михайлу Приходька міським головою. А на останніх виборах у березні 2006 року четвертий раз поспіль довірили захищати інтереси Ніжина знову Михайлу Приходьку. Погодьтеся, це вже велике визнання, адже у невеликому місті (у Ніжині проживає 75 тисяч осіб) всі про все і про всіх знають. На останніх виборчих перегонах Михайло Приходько застосував взагалі ноу-хау, яке варто запатентувати як унікальний випадок: він не проводив передвиборної компанії за посаду мера в повному розумінні цього слова. Не було ні листівок, ні газетних інтерв’ю, ні кольорових агіток, ні зустрічей з виборцями у мікрорайонах міста і т.д. Просто Михайло Приходько, який має великий авторитет серед виборців, продовжував розв’язувати щодня поточні, багато в чому рутинні, проблеми тисячолітнього міста. Серед яких головним було забезпечити безперебійне надання жителям комунальних послуг, адже в багатьох регіонах України без світла, тепла і води перезимували тисячі мешканців великих кварталів. А у Ніжині, як у попереднє десятиліття, було тепло і затишно в оселях. І городяни у березні, не дивлячись на застосування новітніх передвиборних технологій супроти діючого мера, віддали належне професіоналу, патріоту міста. Оцінили зроблене. Переконалися, що і в непростих умовах можна і потрібно досягати позитивних змін. Якщо керівник – господар. І слів на вітер не кидає. А постійно дбає про місто, захищає самовіддано і професійно інтереси громади. Михайло Приходько звик дотримуватися даного слова. Бути принциповим і жорстким, коли йде мова про інтереси міста і держави.

Тож 10 липня 2007 року виповнилося 13 років, як Михайло Приходько, вперше був обраним міським головою. Дехто з читачів може навіть зазначити, що число 13 нещасливе, мовляв, цю дату і не треба зайвий раз згадувати. Але в українських народних переказах ви не зустрінете перестороги щодо цієї цифри. Навпаки, є прикмети, що ця цифра навіть доленосна. Переможна. Поважали її і козаки, які відправлялися у похід і тринадцятого числа. А для забобонних людей можна сказати, що 13-річчя вже минуло у липні. Йде чотирнадцятий рік керування містом Михайлом Приходьком. Тому, виходячи з цих міркувань, ми вирішили зустрітися з ним і оглянути оці 13 років його діяльності на посаді першої особи міста.

- Михайло Васильовичу, Вам випало працювати на цій відповідальній посаді у надзвичайно непростий час. Як Ви особисто його оцінюєте? Чи не був цей час, як стверджують Ваші затяті опоненти, втраченим для міста?

- Тоді, у 1994 році, коли я приступив безпосередньо до виконання своїх обов’язків, Ніжин перебував, м’яко кажучи, у складному становищі. І це не порожні слова. У 1994 році, згідно з інтегральним рівнем розвитку, Ніжин займав з багатьох важливих показників останнє місце серед районів області, не говорячи вже про Чернігів та Прилуки. Однією з основних галузей промисловості у Ніжині була і на сьогодні залишається машинобудівна. Це – 4 підприємства, з яких 3 займали в колишньому Союзі монопольне становище. На їхніх виробничих потужностях виготовлялося продукції на суму 402 млн. грн., або 66,2% від загального обсягу в цілому по місту, чисельність працюючих на цих підприємствах, становила 78% від усіх зайнятих на промислових підприємствах. Тому призупинення їхньої діяльності спричинило соціальну напругу майже в 50 відсотках працездатного населення міста. До виробничих проблем додався і роздрібнений комплекс соціально-комунального господарства. Відомчі ЖЕКи, мережі водо-, тепло-, електропостачання, дитячі садки знаходилися на балансі цих підприємств, витрати на утримання яких додатковим тягарем лягли на і без того дорогу продукцію. Звідси і витікали основні завдання стабілізації життєдіяльності міста, мета яких – відновлення виробництва, збільшення зайнятості населення і нарощування бази оподаткування. Для прискорення відновлення виробництва на потужних підприємствах і забезпечення жителів відомчих мікрорайонів якісними комунальними послугами було прийнято важливе рішення про поетапну передачу у комунальну власність міста відомчої соціальної сфери.

- До речі, Михайле Васильовичу, це рішення Ніжинської міської влади, прийняте з Вашої ініціативи, було на цей час справді революційним, воно, без перебільшення, врятувало місто від глобальної катастрофи. До того ж, воно було прийняте одним з перших в Україні після відповідної постанови Кабінету. Ніжин, як бачимо, був першопрохідцем. А більшість міських рад в Україні не наважилася прийняти відомчу інфраструктуру у комунальну, мовляв, навіщо нам зайві клопоти, хай підприємства дбають про свої мікрорайони. А у підприємств коштів обмаль. Ось і стала занепадати відомча інфраструктура, на підтримку якої не виділялися гроші. Не дивно, що взимку йдуть моторошні телерепортажі з багатьох регіонів України, де жителі опинилися в люті морози без елементарних комунальних послуг. Згадайте хоча б Алчевськ. А Ніжин – як дбайливий острівець посеред розбурханого океану.

- Не думайте, що проблем у комунальної сфери немає. Їх чимало. На жаль, кошти, обіцяні державою за прийом об’єктів соціальної інфраструктури з державної в комунальну власність, для міста так і не надійшли. А це – солідні суми, адже витрати, що понесли комунальні підприємства в результаті прийняття на своє обслуговування додаткових об’єктів, становили 5 млн. 800 тисяч грн. Але, звичайно, окрім витрат місто мало і вигоди. Комунальні підприємства одержали додаткове майно і значно збільшили кількість споживачів послуг. Водночас підприємства звільнилися від невластивих для них функцій підтримувати фінансово інфраструктуру відомчих мікрорайонів. Відтак вивільнилися значні кошті, котрі були задіяні для підвищення випуску конкурентноздатної продукції і утворення сприятливого інвестиційного клімату. Одночасно з вирішенням соціальних проблем у місті проводилася робота з активізації промислового виробництва, зміни та розширення напрямків діяльності, розвитку малого та середнього бізнесу. Щорічно виконком міської ради визначав найбільш проблемні підприємства. У тісній співпраці колективів з адміністрацією розроблялися спільні проекти виходу з кризи. При необхідності зверталися до облдержадміністрації, уряду, депутатів Верховної Ради. Практично жодне підприємство не було залишене поза увагою міськвиконкому.

- І це дало свої результати?

- Намітилися стійка динаміка зростання промислового виробництва. Всього промисловим комплексом виготовлено продукції за 2006 рік на 163 млн. грн.. Важливо, що за останнє 10-річчя структура промислового виробництва міста змінилася і, хоча основна питома вага залишається за машинобудівною галуззю (37,7%), вона значно зменшилася у порівнянні з 1990 роком. Відтепер 40,1% в загальноміських обсягах займає харчова галузь, збільшилася майже в 2 рази доля хімічної, утворилася нова галузь – медична. В ній стабільно працюють 2 підприємства: науково-виробниче підприємство «Метекол» та ТОВ «Лабораторії скануючих пристроїв». Новим перспективним підприємством в деревообробній галузі є «Кур’єр», який успішно освоїв випуск м’яких меблів, а в поліграфічній – ТОВ «Аспект-Поліграф». Вдалося збільшити експортні поставки продукції та довести їхню питому вагу в обсягах реалізації до 20%. У товарній структурі експорту переважає високотехнологічне, оптичне та механічне обладнання. Його питома вага в обсягах експортних поставок становить 58,9% (по області цей показник – 10,4%). За останні роки намітилася позитивна тенденція збільшення коефіцієнту покриття імпорту експортом. Ніжинська продукція експортується у 18 країн далекого та близького зарубіжжя. Місто є лідером з кількості впровадження енергозберігаючих новітніх технологій та освоєння нових видів продукції. Обсяги реалізації інноваційної продукції постійно зростають. Якщо у 2003 році було 3,8%, в 2004 році вона в загальних обсягах реалізації зросла до 6,3%, то вже в 2006 році становила 20,7%. Окрім виробничої, два підприємства (НВК «Прогрес» та ВАТ «Ніжинсільмаш») займаються і науковою діяльністю. У місті зменшується кількість збиткових підприємств. Рівень заробітної плати постійно зростає. За травень середня зарплата становила 979 грн.

- Чимало вивільнених працівників машинобудівної галузі стали займатися малим бізнесом. Чи створені у Ніжині сприятливі умови для розвитку середнього й малого бізнесу?

- Мале підприємство позитивно впливає на економіку: збільшуються надходження до міського бюджету, зростає внутрішній валовий продукт, створюються нові робочі місця, зменшується соціальна напруга. Сприяння розвитку підприємства є одним з важливих напрямів діяльності міської ради та її виконавчого комітету. Протягом останніх 13 років розроблялися і затверджувалися «Міські програми розвитку малого підприємства». Наслідком їхнього впровадження є постійне збільшення кількості діючих малих підприємств, чисельності населення, зайнятого у сфері малого бізнесу, створення додаткових робочих місць та підвищення рівня життя городян. Створюється сприятливе середовище для формування та функціонування об’єктів малого бізнесу. Цьому сприяє і діяльність громадської приймальні – Дня підприємця. Пройшла процедура вдосконалення системи реєстрації суб’єктів господарювання. Динаміка розвитку підприємництва протягом 2001-2006рр. свідчить про стійке кількісне зростання як суб’єктів малого підприємництва, так і працюючих у цьому секторі економіки. Кількість малих підприємств зросла на 172 одиниці (158,7%), а чисельність діючих підприємств – на 33% (на 63 підприємства) і становить 252 підприємства. Зростають надходження до міського бюджету, і їхня питома вага від діяльності суб’єктів малого бізнесу вже перевищує 30%, що є одним з найбільших показників в області. У галузевому розрізі малий та середній бізнес охоплює практично всі сфери економіки. Зростають інвестиції у їх розвиток. У частині фінансової підтримки на виконання міської Програми розвитку малого підприємства в бюджеті міста щорічно передбачається 100 тисяч грн. Для створення сприятливих умов становлення підприємництва, нових робочих місць та зменшення безробіття рішенням сесії від 29.01.03р. «Про надання пільг при оподаткуванні безробітних, які виявили бажання зареєструватися як суб’єкти підприємницької діяльності» терміном на 12 місяців надається податкова пільга у розмірі 50 відсотків від встановлених податків. У сфері бізнесу працює майже 10 тисяч.

- У результаті цього зменшується рівень безробіття. У центрі зайнятості вже є чимало вакансій. А ще ж недавно була велика проблема з працевлаштуванням.

- Сьогодні на міському ринку праці дійсно великий попит на працівників різних спеціальностей. Це і не дивно, адже рівень безробіття у Ніжині незначний –1,6%.

- У Ніжині, скільки я себе пам’ятаю (йде шостий десяток літ), були завжди серйозні проблеми з автотранспортним сполученням. Особливо в часи пік. А тепер навпаки, водії маршруток чекають пасажирів. Отже, транспортна проблема, яка десятиліттями псувала нерви городянам, вирішена?

- Це вже судити жителям місця. Автобусним сполученням охоплені всі райони. Діє 17 автобусних маршрутів. За останні 4 роки їхня мережа зросла на 55%. Це дало змогу з’єднати віддалені райони міста з його центром, вокзалом, поліклінікою, університетом, базаром, лікарнею, підприємствами тощо. Важливо, що транспорт працює згідно з графіком. З кожним перевізником укладено договір на перевезення пасажирів, в якому, зокрема, передбачено бездотаційне та безкоштовне перевезення інвалідів війни всіх груп, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС І групи, учасників бойових дій, інвалідів загального захворювання І групи. По талонах перевозяться пенсіонери, інваліди ІІ групи по зору, діти-сироти, діти-інваліди, учні з малозабезпечених сімей та школярі, які проживають у віддалених від школи районах. У місті зареєстровано 132 суб’єкти підприємництва, які займаються перевезенням пасажирів. У їхньому розпорядженні знаходиться 185 одиниць транспорту. Від діяльності перевізників до бюджету щорічно надходить близько 200 тисяч грн. податків та інших платежів, що майже в 40 разів більше, ніж у 1997-1998 роках. Затверджена оптимальна кількість рухомого складу на кожному маршруті, яка приймається за основу при проведенні конкурсів на право перевезення пасажирів. Це дало змогу ліквідувати відстої пасажирського транспорту на проміжних зупинках, запровадити його рух згідно з графіком або з визначеним інтервалом руху, підвищити рентабельності перевезень пасажирів, що, в свою чергу, дало можливість обновити рухомий склад та підвищити безпеку перевезень.

- Ще одна пам’ятна сторінка в історії міста – його газифікація. Чи вона завершена?

- Коли я був вперше обраний міським головою, рівень газифікації міста становив трохи більше 10 відсотків, тоді як сусідні Прилуки чи Чернігів були майже повністю газифіковані. Відтак відразу у 1994 році була розроблена програма переведення на природний газ житлових мікрорайонів міста, газифікація житлових будинків приватного сектора та переведення котелень з твердого і зрідженого палива на голубе. Розпочалася копітка напружена робота. І, не забувайте, що це був складний період фінансово-економічної скрути. Але ми вирішили не чекати з моря погоди, бо є таке правило: якщо не розпочнеш роботу сьогодні, то вже ніколи за неї не візьмешся. За рахунок міського бюджету на природний газ було переведено опалення квартир основних мікрорайонів міста: по вул. Шевченка, Московській, Семашка, Незалежності, Об’їжджій, житлове містечко по вул. Богуна та Овдіївській. А житлові мікрорайони по вул. Прилуцька та Космонавтів одержали голубе паливо за рахунок міського та Державного бюджетів. З міської казни були виділені кошти на газифікацію котелень шкіл №№ 2, 4, 5, 6, 8, 11, 12, 13, 14. Таким чином, у всі школи надійшло голубе паливо. За рахунок солідарного фінансування перейшла на природний газ потужна котельня по вул. Прилуцька. Реалізований унікальний проект прокладання газопроводу повітряним шляхом над залізничним полотном станції Ніжин. А ще в недавні часі однозначно стверджували, що цього зробити неможливо і газ ніколи не надійде у віддалений південний масив. Змогли, хоч і непросто було одержати дозвіл і зробити цей проект. Але, як кажуть, під лежачий камінь вода не потече. Треба настійно діяти. Шукати варіанти. За рахунок міського бюджету голубе паливо подано в кожну квартиру військового містечка по вул. Овдіївській та Богуна, що дало змогу кожній сім’ї обладнати індивідуальне опалення. У критичний момент, коли Міністерство оборони не знайшло необхідних коштів, місто виділило великі гроші на газифікацію військового містечка по вул. Космонавтів. Переведення котельні очисних споруд на голубе паливо дало змогу щороку економити понад 100 тисяч грн. і використовувати їх на оновлення технічної бази. Результатом виконання міської програми стало те, що рівень газифікації з 10% вдалося збільшити за десять років до 95%, тобто вона практично завершена. Звичайно, неоціненний внесок в її успішну реалізацію зробили тисячі членів вуличних газових кооперативів.

- А тепер розпочалася широкомасштабна загальноміська акція з проведення водогонів?

- У місті налічується 225 колодязів загального користування та близько 200 колодязів – індивідуального. Постійні контрольні аналізи у колодязях фіксують погіршення якості питної води, особливо щодо вмісту нітратів. Це спонукало на розробку програми водопостачання приватного сектора за рахунок солідарного фінансування: 50% – кошти населення, 50% – міського бюджету. Затвердження цієї програми активізувало населення на будівництво водогонів до своїх осель. Уже сформовано понад 150 спілок жителів приватного сектора, котрі охоплюють близько 130 вулиць та провулків нашого міста. І кількість бажаючих постійно збільшується. Треба взяти той промовистий факт, що до 1994 року Ніжин був охоплений водогонами тільки на 30 %. Так що це теж серйозна проблема, яка дісталася у спадок.

- Не менш серйозна проблема і підтоплення частини міста весняними повенями та після рясних дощів. Чи не так?

- Місто історично було забезпечено природними збірниками дощової води та води при весняних повенях, яка збиралася в такі збірники шляхом відкритих канав, канав та кюветів. Але в роки інтенсивного будівництва (70-80-ті) практично всі природні збірники були забудовані дачними ділянками, гаражними кооперативами, житловими будинками тощо. На жаль, будівництво таких великих мікрорайонів, як «Прогресівський» чи «Сільмашівський» не передбачало відведення поверхневих вод. Все це і призвело до гострої проблеми підтоплення підвалів багатоповерхових будинків, доріг та загалом багатьох мікрорайонів приватного сектора. Була розроблена дієва програма «Водовідведення», яка реалізується з 1998 р. за цей час відновлені основні водовідвідні канали та природні збірники поверхневих вод. Ситуація відчутно змінилася на краще. Але ще залишаються істотні проблеми з водовідведенням, над якими ми працюємо. Програма ліквідації наслідків підтоплення мікрорайонів міста розроблена до 2011 року. Вона оновлюється, її виконання продовжується.

- В усі часи вважалося торгівля – рушій прогресу. Ви згодні?

- Безумовно. В місті динамічно розвиваються такі соціально значимі галузі господарського комплексу, як торговельне та побутове обслуговування. Кожен мікрорайон забезпечений достатньою кількістю торговельних підприємств з різноманітним асортиментом товарів. Незадіяні приміщення, земельні ділянки здаються в оренду чи приватизуються. Надаються дозволи на переобладнання житлових та нежитлових приміщень. У центрі міста був відкритий комунальний ринок та його філії у різних частинах Ніжина. Пам’ятаєте, скільки було голослівних заяв, що не треба комунального ринку, мовляв, ніхто в ньому не буде торгувати і т.д. Де тепер ті, хто вставляв тоді палки в колеса? На базі збанкрутілого універмагу «Прогрес», який лякав поодиноких покупців порожніми полицями і поволі руйнувався, з’явився критий ринок, де створені нормальні умови і покупцям, і продавцям.

- Всі, хто певний час не був у Ніжині, однозначно відзначають, що місто стало чистим, охайним, як подвір’я у доброго господаря. Ви задоволені?

- Міська влада надає великого значення наведенню у місті взірцевої чистоти і порядку. Звісно, ще до ідеального порядку далеко, але приємно, що наша праця визнана на високому рівні: на Всеукраїнському конкурсі-огляді з благоустрою Ніжин за підсумками 2004 року зайняв ІІІ місце, а у 2005 – друге. В обласних конкурсах неодноразово випереджав Прилуки і Чернігів. Сприяв покращанню ситуації і той факт, що саме у Ніжині, вперше в області, у головних мікрорайонах міста відкриті сучасні пункти прийому твердих побутових відходів, що працюють з 6 ранку до 22 години вечора. Відтак жителі, як кажуть, не прив’язані до часу приїзду сміттєприймальної машини, а можуть виносити сміття і відходи у зручний для них час. Велика увага приділяється і поліпшенню екології міста. Створюються нові паркові зони, відроджується старовинний Графський парк, введено в дію першу чергу полігону твердих відходів.

- Погодьтеся, що чимало вулиць міста потребують капітальних ремонтів.

- Треба взяти до уваги, що у Ніжині налічується 341 вулиця, їхня протяжність – 234 км: з твердим покриттям – 80 км, з відсипкою – 45 км, ґрунтових – 109 км. Щороку поновляються графіки ямкового ремонту, грейдерування та відсипки вулиць, а також коригується програма їх реконструкції. Минулого року були капітально відремонтовані великі вулиці: Синяківська, Ніжатинська, частина Чернігівської, Широкомагерської. Незабаром розпочнуться роботи з прокладання самоплинного колектора та асфальтування Овдіївської. Заплановані широкомасштабні роботи і на інших вулицях. Взагалі, міська влада впритул наближається до вирішення питання впорядкування вулиць Ніжина. Але знову-таки потрібні значні кошти.

- А яка ситуація з побудовою житла?

- За 12 років введено в експлуатацію 1500 квартир. Останнім часом надано дозвіл на спорудження дев’яти багатоповерхових будинків. Вступила в дію перша черга дев’ятиповерхівки по вул. Незалежності. В районі Графського парку будуватиме житло столична фірма «Житлобуд». У ІІІ мікрорайоні заплановано збудувати багатоповерховий будинок з супермаркетом. Споруджуватиметься група 5-поверхових цегельних будинків по вул. Незалежності і т.д. Одним словом, за рахунок інвестицій житла у Ніжині будуватиметься більше.

- Від ритмічної роботи комунальної галузі залежить життєдіяльність всього міста. Вже незабаром відповідальний осінньо-зимовий період, який за все спитає. Які невідкладні проблеми турбують комунальників?

- Найгостріша проблема – аварійний стан електрокабельного живлення найбільшої у Ніжині котельні по вул. Шевченка. ВАТ «Завод «Ніжинсільмаш», на балансі якого перебувають електролінії, не гарантує безперебійного електропостачання котельні в опалювальний сезон. А вона ж забезпечує теплом 40 відсотків багатоповерхових житлових будинків, три загальноосвітні школи (№№ 9, 15, 16), чотири дошкільні виховні заклади, три середні спеціальні навчальні заклади. Розроблена проектно-кошторисна документація на будівництво власної кабельної лінії. На реалізацію проекту необхідно 650 тисяч грн. Таких грошей у міській казні немає. Міська влада звернулася у вищі інстанції, адже ситуація вимагає діяти негайно. Серйозною проблемою для Ніжина є каналізаційні колектори, частина з яких вже аварійна. Це може призвести до припинення водопостачання мікрорайонів. Турбує й фінансове становище водоканалу. Потребує заміни автотранспортний парк КП «ВУКГ». Вартість тарифів на послуги комунальних підприємств не покриває 100 відсотків витрат, бо вартість енергоносіїв невпинно зростає. Але є й приємні моменти. Зокрема, вже діє у місті 33 товариства співвласників житла. Мешканці будинків розуміють, що ніхто краще за них не подбає про власне житло. Такі об’єднання існують у передових країнах світу. За ними – майбутнє.

- Михайло Васильовичу, за ці роки дійсно зроблено стільки, що всього не перелічити.

- Це так. Збережено унікальний військовий аеродром, який підпорядкований МНС. Пам’ятаєте, яка була запекла боротьба, щоб його зберегти? Значною подією назвали жителі Мигалівки відкриття у своєму мікрорайоні двох залізничних зупинок на перегоні Чернігів – Київ. Відроджений після капітального ремонту міський стадіон «Спартак». Футбольний клуб «Ніжин» за 9 років свого існування шість разів поспіль володів кубком області, п’ять разів ставав чемпіоном Чернігівщини, а також віце-чемпіоном України серед аматорських колективів, одержавши путівку у професійну лігу. Переведені у нові просторі приміщення РАГС, центр «Милосердя». Ніжинці, які не мають кабельного телебачення, одержали змогу дивитися 9 телеканалів. Підвищився у статусі Гоголівський вуз, який став університетом, а коледж – аграрним інститутом. Реставруються храми – собори наших душ. Впорядковуються автобусні зупинки міста. Споруджені прекрасні пам’ятники на честь ліквідаторів аварії на ЧАЕС, воїнів-афганців та єдиний у світі унікальний пам’ятник ніжинському огірку.

- Михайло Васильовичу, не дивлячись на економічну та фінансову скруту, особливо у перші роки незалежності України, у Ніжині не закрито жодного медичного, культурного і навчального закладу. Без перебільшення, це велике досягнення влади. Хоча, я знаю, на Вас тиснули, щоб Ви, як модно було говорити, оптимізували мережу бюджетних закладів.

- Ми дійсно пройшли непростий період, коли з усіх щаблів влади від нас категорично вимагали та, чого приховувати, інколи і зараз вимагають закрити ту чи іншу школу, медичний чи культурний заклад. Я завжди доводжу, що цього не можна робити. Треба не руйнувати, а будувати. Зберігати те, що є. Як можна закрити, наприклад, школу №8, яка розташована у віддаленому мікрорайоні? Так, у ній недостатня наповнюваність учнів в класах, але хіба їхні батьки і вони самі винні, що живуть не в центрі міста? До того ж демографічна ситуація покращується. І в цій школі незабаром збільшиться кількість учнів. У місті функціонує 19 загальноосвітніх шкіл, в тому числі дві гімназії, два ліцеї, для занятих сфері виробництва діє вечерня школа. Вже при моїй діяльності збудована сучасна школа №17. У місті розроблена програма роботи з обдарованими дітьми. У центрі «Творча обдарованість» відкрито 15 груп, де 120 дітей поглиблюють знання з української, англійської мов, економіки, правознавства, географії. Для диференційованого навчання учнів відкриті класи з поглибленим вивчанням предметів. Охоплено 1339 учнів. У навчальних закладах працюють 60 факультативів. Це 372 групи, в яких навчається 5807 учнів. Діє міське наукове товариство Малої академії наук. Діти відвідують 14 дитячих садочків, в яких відкриті спеціальні групи для дітей з вадами зору, опорно-рухового апарату тощо. Активно працюють 8 позашкільних навчальних закладів. Міська влада постійно дбає про здоров’я дітей і школярів. Охоплено гарячим харчуванням 60% учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Понад 60% школярів оздоровлено за літній період. Комп’ютеризація займає в наш час головне місце в реалізації основних напрямів реформування національної школи. Тому в усіх міських школах відкриті комп’ютерні класи. На базу ЗОШ №15 функціонує центр інформаційних технологій, одним з основних завдань якого є залучення до вивчення і використання сучасних інформаційних технологій як учнями, так і вчителями. Ніжинські вчителі та їхні вихованці – учні переможці численних міжнародних, Всеукраїнських та обласних престижних олімпіад, конкурсів, фестивалів. Начальник управління освіти і науки облдержадміністрації А.Заліський авторитетно заявив, що Ніжин – освітній центр Чернігівщини.

- Минулого тижня Ніжинську центральну міську лікарню відвідала представницька делегація провідних лікарів обласної лікарні. На конференції гості після ознайомлення з роботою Ніжинської ЦМЛ офіційно повідомили, що немає жодного зауваження до методів роботи ніжинських лікарів. А хірургічне відділення надає допомогу на рівні провідних фахівців обласної лікарні.

- Система медичної допомоги постійно знаходиться в зоні особливої уваги керівництва міста. Медицина продовжує розвиватися, зміцнюється її матеріально-технічна база, покращуються умови праці медичних працівників та культура обслуговування населення. У 1994 році відчинив свої двері пологовий будинок, який забезпечує під керівництвом головного лікаря, Заслуженого лікаря України Валерія Якуби високий рівень медичної допомоги не лише жінкам Ніжина, але й сусідніх районів області. Дитяча поліклініка переведена в нове зручне приміщення. У Ніжинській центральній міській лікарні були капітально відремонтовані та оснащені всім необхідним палати інвалідів війни. Першими в області і одними з перших в Україні були відкриті у найбільших мікрорайонах, в тому числі у віддалених, амбулаторії сімейної медицини. Тепер їх шість. Відтак медична допомога надається жителям за місцем їхнього проживання. Визначною подією стало завершення капітальної реконструкції поліклініки для дорослих. З’явився сучасний медичний заклад, в якому відкрито 14 додаткових кабінетів. Будівля стала архітектурною прикрасою міста. Здійснюється капітальний ремонт відділень міської лікарні. Успішно діє у Ніжині лікарняна каса. Ніжинська міська центральна лікарня вже протягом багатьох років визначається як один з кращих лікувальних закладів не тільки області, але й України. Очолює її протягом 30 років Заслужений лікар України Володимир Левковський, який виплекав колектив однодумців.

- Ніхто не заперечує, що Ніжин – культурний центр області?

- Основними принципами культурної політики у Ніжині є примноження культурних надбань, доступність для кожного громадянина культурних цінностей, забезпечення умов для творчого розвитку особистості. У Ніжині додатково до існуючих закладів культури відкрито хореографічну школу, школу мистецтв. Далеко за межами міста відомі творчі колективи: хор «Сяйво», зразковий ансамбль бального танцю «Ритм», хор «Світич», хореографічний ансамбль «Ніжин», ансамблі народного танцю «Квіти України», «Поліська легенда», фольклорний ансамбль «Червона калина», фольклорно-етнографічний ансамбль «Ніжинські музики», хор ветеранів війни та праці, хореографічний колектив «Вікторія» та інші. Капітально відремонтовано міський Будинок культури, у відремонтоване просторе приміщення переселився Будинок книги. Головною подією 10-річчя стало відкриття на базі колишнього кінотеатру після кардинальної перебудови диво-палацу, в якому відтепер розмістився Ніжинський український драматичний театр ім. М.Коцюбинського. Відродилися народні свята та обряди: святкуємо Різдво, Масляну, Покрову, День міста тощо. Великий резонанс викликають акції «Людина року», «Жінка року», міжнародні фестивалі молодіжної сучасної музики «Сесія», Всеукраїнського театрального фестивалю жіночої творчості імені Марії Заньковецької. Кращим працівникам культури присвоєні почесні звання України – Л.Костенко, Л.Шумській, Г.Тимошенко, В.Єгоровій, В.Кирилюку, В.Дорохіну, М.Шумському.

- Наскільки просунулося місто у налагодженні взаємовигідних зовнішніх зв’язків задля пошуку надійних інвесторів?

- Задля сприятливих умов для діяльності іноземних інвесторів та збільшення обсягів інвестицій в економіку міста реалізується «Програма залучення інвестицій в економіку» та «Інноваційно-інвестиційна концепція розвитку міста». Всі підприємства за сприянням виконкому беруть участь у міжнародних та Всеукраїнських виставках. Це сприяє інформованості потенційних внутрішніх та зовнішніх інвесторів. Створюється сприятливий інвестиційний клімат. Підприємства різної форми власності, організації, установи, фірми беруть участь в конкурсах на отримання грантів. Так, центральна бібліотека виграла грант для організації Інтернет-центру у місті. Ніжин – активний учасник конкурсу пілотних проектів центру муніципального менеджменту та інформаційно-аналітичного центру «Демократія через культуру» з участю посольства Німеччини та Великобританії в Україні і Ради Європи. Ніжин став переможцем та увійшов до складу п’яти міст України, які за рахунок донорських коштів створюють Інтернет-портал міста в Раді Європи. Відбувся закордонний візит делегації міста у Грецію. На зустрічі була підписана двостороння між містами Яніна (Греція) та Ніжином, яка передбачає розвиток взаємовигідних зв’язків та співробітництва. Найбільше співпрацювали з Польщею. У прямих контактах взяло участь понад 50 польських фірм і організацій та майже 30 ніжинських. У Києві підписаний меморандум про взаєморозуміння між Ніжином і урядом США щодо участі у діяльності з розповсюдження досвіду реформування сфери комунальних послуг. Мета проекту – покращання надання послуг водо-, теплопостачання та водовідведення у місті. Ніжин – учасник проекту «Економічний розвиток українських міст (ЕРУМ)», який розпочала компанія «Кемонікс Інтернешенел» та її субпідрядник «Бергман груп». За результатами надісланих анкет, із 85 міст України відібрано 12 найкращих, в тому числі Ніжин. На даний час розробляється ефективний «Стратегічний план міста». Активно втілюється в життя проект «Стале самоуправління будинків», що фінансується Міністерством закордонних справ Нідерландів з метою розробки механізму, завдяки якому об’єднання співвласників багатоквартирних будинків могли б самі брати на себе відповідальність за утримання будинків. Вже діє у місті 30 ОСББ. Особливий наголос в інвестиційних програмах робиться на впровадженні енергозберігаючих технологій, заходах, спрямованих на збереження електро- та теплоенергії, реформуванні комунального господарства, відкритті нових підприємств, адже створюватимуться нові робочі місця і надійдуть додаткові відрахування у міську казну. Передбачається за рахунок іноземних інвесторів збудувати потужний завод зі змішування та гранулювання сумішей мінеральних добрив. У складі представницької урядової делегації я побував в Ірані, де мав контакти з бізнесовими колами. Відтак Ніжин відвідали підприємці з Ірану. Є перспектива, що вони інвестують солідні кошти для побудови у Ніжині великого підприємства. Ще є кілька вигідних пропозицій від іноземних інвесторів щодо спорудження у Ніжині сучасних виробництв. На ринку праці ніжинцям буде запропоновано нові робочі місця, пристойну зарплату, а міська казна наповниться істотними відрахуваннями, що дадуть змогу вирішити чимало нагальних питань життєдіяльності міста. Не забувайте, що країни заходу після війни швидко стали, як кажуть , міцно на ноги завдяки іноземним, зокрема зі США, інвестиціям. А взагалі за п’ять років - з 2001 по 2006 рр. – в економіку міста надійшло 98 млн. грн. інвестицій, а в цьому році планується 40 млн. грн.

- Михайле Васильовичу, свою діяльність Ви розпочали тоді, коли за інтегральним рівнем розвитку Ніжин «надійно» обіймав останнє місце в області. Коли вдалося суттєво змінити ситуацію?

- За оцінкою Головного управління з питань економічної політики Адміністрації Президента України щодо динаміки економічного і соціального розвитку Ніжин за підсумками роботи у 2002-2003 роках серед 61 міста обласного значення зайняв почесне 18 місце, випередивши зокрема Сімферополь, Івано-Франківськ, Суми, Чернігів, Полтаву, Тернопіль, Хмельницький, Рівне, Одесу тощо. А за підсумками роботи у 2004-2005рр. піднявся на 15 місце. А за моніторингом соціально-економічного розвитку області Ніжин обіймає за підсумками півріччя поточного року 2 місце. Як бачимо, ми здійснили потужний прорив у соціально-економічному розвитку. Це, наголошую, заслуга всієї громади, яка діє як один злагоджений колектив.

- І насамкінець, Михайле Васильовичу, який із періодів перебування на посаді міського голови був найскладнішим?

- Зрозуміло, що в той період, коли прийшов на цю посаду уперше, адже тоді в державі в цілому, в системі управління був хаос, не було відповідної законодавчої бази, були всім відомі процеси, які офіційно визнавалися кризовими. Отже, в умовах кризи треба було діяти рішуче, приймати оперативно відповідні рішення і забезпечити виживання міста і городян в цих надзвичайно складних умовах. З іншого боку, це період визнання, налагодження контактів, зв’язків, відпрацювання програм. Потрібно було довести свої думки, запропонувати свій варіант, зробити так, щоб тебе зрозуміли, підтримали. Таким чином підтримали і місто. Городян. Це був надзвичайно важкий період. Але я думаю, що він був характерним не тільки для мене як міського голови, він був характерним для керівників підприємств, установ, організацій, фірм, для самих жителів, адже тоді ситуація, наголошую, характеризувалася хаосом, великими проблемами, великими перекосами в усьому. Тому цей тяжкий період інколи згадуєш як великий жах. Але все це позаду. Ми вистояли. І тому є обнадійливі перспективи, що надалі держава і Ніжин розвиватимуться стабільно і динамічно. Я у своїх передвиборних програмах ніколи не обіцяв ніжинцям золотих гір і земного раю вже завтра, а пропонував дієву реальну програму, в основі якої – злагоджена праця в ім’я розквіту рідного міста, всієї громади.

- Дякуємо за інтерв’ю, Михайле Васильовичу, і бажаємо Вам від громади Ніжина і надалі твердо відстоювати інтереси рідного міста та займати чітку патріотичну позицію.

Ніжинська міська газета «Вісті»,
№ 31 від 10.08.2007 року