Для мене очевидно декілька речей. 

По-перше, Ахметов веде власну гру, спрямовану на те, щоб центральна українська влада не займалася розслідуванням, як він спільно з Януковичем останні чотири роки грабував країну. При цьому слід брати до уваги, що він грабував Донбас та Україну і раніше, але не в таких абсурдно великих розмірах. Крім того, він хоче, щоб була збережена корумпована модель функціонування вугільної галузі, енергоринку, на яких він щорічно заробляє багатомільярдні прибутки. Тому ми спостерігаємо, як вільно діють озброєні сепаратисти в Донецькій області, які він підтримував і які вийшли з під його контролю. Якби Ахметов хотів все це припинити, то він би це зробив протягом декількох днів.

Приклад Маріуполя: після подій 9 травня Ахметов за допомогою цілком йому підконтрольних ментів Донецької області та дружинників Маріупольського металургійного комбінату ім.Ілліча повністю взяв там все під свій контроль протягом однієї доби. Проте, він загрався із сепаратистами і його «гудки» 19 травня уже не допомогли.

По-друге, існують скоріше всього неофіційні домовленості між Ахметовим та ставлениками Тимошенко. Саме внаслідок цих домовленостей все міліцейське керівництво Донецької області – це люди Ахметова. І незважаючи на те, що практично вся міліція Донецької області, не ховаючись діє на боці сепаратистів, нікого не знімають зі своїх посад. І це попри гучні заяви Турчинова про зміну всіх силовиків Сходу та Півдня України ще 14 квітня. Трагічність цієї ситуації полягає в тому, що ті, хто стоїть там на проукраїнських позиціях, змушені діяти в умовах розв’язаного сепаратистами терору проти них. Бо міліція там діє в повній взаємодії з цими терористами.

Окремо слід відзначити, що діють також неофіційні домовленості між Ахметовим і сьогоднішнім урядом. Показово, також, що жодних кроків цього уряду, спрямованих на реформування вугільної галузі та системи субсидування до цього часу не оголошено. Більш того, щось мені підказує, що до того часу поки керувати Міністерством енергетики та вугільної промисловості буде пан Продан, жодних реформ в цій галузі не буде. Як не буде зміни реформ в енергосекторі, які за сьогоднішньої моделі реалізуються в інтересах енергетичних активів Ахметова.

По-третє, цей уряд до цього часу не оприлюднив і не зареєстрував законопроекти, спрямовані на децентралізацію влади, з передачею значних повноважень та відповідних фінансових ресурсів органам місцевого самоврядування населених пунктів. Хоча саме ці кроки мають показати бажання уряду діяти в інтересах місцевих громад всюди, в тому числі Сходу України. Показово, що за даними громадських активістів всі ці законопроекти вже напрацьовані у Віце-прем'єр-міністра з регіональної політики Володимира Гройсмана, але хтось свідомо блокує їх оприлюднення та негайну подачу на розгляд у Верховну Раду.

Складається враження, що дехто в нинішньому керівництві України свідомо грає не на заспокоєння ситуації на Донбасі, а навпаки, на підживлення дестабілізації там.

При цьому всі ці вищезгадані гравці, які зараз грають долею української державності, схоже впевнені, що зможуть контролювати ситуацію на Донбасі. Але, очевидно, що чим більше проллється крові, чим більше буде вбитих та покалічених там, тим менш керованою буде ситуація. Бо тоді вже діятимуть не раціональні розрахунки, а емоції та ненависть сотень тисяч чи мільйонів людей, які зроблять неможливим їх життя в межах однієї держави.

Олександр Гендзьора