Народився 28 квітня 1956 року в селі Слобода-Романівська Новоград-Волинського району Житомирської області в селянській родині.

1978 року закінчив історичний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка.

З 1978 до 1986 року працював у ректораті цього навчального закладу, навчався в аспірантурі, був викладачем і старшим викладачем. У 1986-1989 роках – начальник управління Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти України, з 1989 до 1991 року – на роботі в апараті ЦК Компартії України. З 1991 року – доцент, докторант Київського університету імені Тараса Шевченка.

З липня 1994 року – помічник Президента України з питань внутрішньої політики, заступник Глави Адміністрації Президента України. З вересня 1996 року – Перший помічник, а з листопада 1999 року – Глава Адміністрації Президента України.

31 березня 2002 року став народним депутатом України по багатомандатному загальнодержавному виборчому округу від політичного блоку "За єдину Україну" (№1 в списку). 28 травня 2002 року на першій сесії Верховної Ради України четвертого скликання обраний Головою Верховної Ради України.

Голова Народної Партії.

Поєднує державну і політичну діяльність з науковою і викладацькою. З 1984 року - кандидат, з 1995 року доктор історичних наук. З 1996 року – професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор понад 430 наукових праць, в тому числі монументальних досліджень: “Політична арена України: дійові особи та виконавці”, “Украина: политика, политики, власть”, “Україна: хроніка поступу (1991-2001 рр.)”, “Україна: досвід і проблеми державного будівництва (90-ті роки ХХ ст.)”, “Вимір історією”, “Україна: Європа чи Євразія”, “Служити живому життю народу”, “Творити Україну Велику”, “Історія України” в 3-х томах, “Право правди”, “Україна-2004. Події. Документи. Факти” у 3-х томах, “Україні бути”, “Історія України” (навчальний посібник). Як співавтор виступав у підготовці та публікації фундаментальних робіт: “Уряди України у ХХ ст.”, “Україна: ХХ століття”, “Нариси з історії української дипломатії”, “Політичний терор і тероризм в Україні. XIX-XX ст.”, “Історія української культури”, “Історія українського селянства” та багатьох інших.

У 1997 році обраний членом-кореспондентом, у 2003 році – дійсним членом (академіком) Національної академії наук України. З грудня 2000 року – академік Академії правових наук України.

3 травня 2006 року обраний віце-президентом Національної академії наук України.

Заслужений діяч науки і техніки України (1998). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999). Герой України (2004)