Міністр оборони України нагородив видатних діячів у царині обороноздатності країни іменною раритетною зброєю. Новими власниками „вогнепалу” стали зокрема такі відомі діячі постмайданної країни як нардеп Ігор Кононенко, міністр юстиції Павло Петренко, сам очільник міноборони Степан Полторак та інші не менш достойні в широких колах особистості. Хоча ні, забув ще одного „свіженагородженого”: головний Кулявлоб і за сумісництвом прем”єр-міністр України Арсеній Яценюк. Він отримав американський пістолет-кулемет „Томпсон” зразка 1928-го року. До речі, саме такою зброєю гангстери Аль-капоне вбивали своїх конкурентів у стрічці „у джазі тільки дівчата”. Цікаво, на що таким дарунком натякав Полторак Яценюку напередодні 23-го лютого? Та це так, лірика сьогодення. А що робити завтра? Чим будемо нагороджувати наших безстрашних парламентсько-урядових захисників, скажімо, на День перемоги, чи на День Незалежності? Орденів і медалей, як і іменних годинників, в них достатньо. Іменна зброя – теж вже є. Залишаються хіба що почесні грамоти. Та для таких ЛЮДЕЙ це якось не солідно. Моветон.

Тому й пропоную звернутися до Президента, прем”єра та голови Верховної Ради подумати над запровадженням нового військового звання –„маршал” і почати присвоювати його всім достойним, починаючи з генералів армії. А то що ж воно виходить: армія росте, міцніє, чудово забезпечується, завдяки командуванню здобуває перемогу за перемогою, а керівництво генштабу й міноборони ще й досі в генералах ходять. Та й найвідоміші діячі від депутатської братії - мартиненки з кононенками й іншими пашинськими – таж не будуть проти відчути себе в амплуа маршалів.

Якщо керівники держави схвалять таку ініціативу, то можна не чекати ні 9 травня, ні 24 серпня, ні 14 жовтня, а почати присвоєння звання просто з 1-го квітня. І новоспечені маршали радітимуть, і ми повеселимося... крізь сльози, і все це дійство в такий день буде дуже символічним.