Виклики сучасності та український проект XXІ століття — цю тему було винесено на обговорення наукової сесії загальних зборів секції суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України, в якій взяли участь провідні вітчизняні науковці, представники державної влади.

У вступному слові віце-президент НАНУ, лідер блоку у Верховній Раді Володимир Литвин наголосив: винесена на обговорення тема має неабиякий суспільний запит. Адже сьогодні країна, влада та всі інституції не продукують нових ідей, а живуть поточним моментом, керуючись принципом «віз дорогу покаже». Відбувається відчуження народу від держави, у якої немає чіткого бачення перспектив України в нинішньому складному сторіччі та нашого місця у світі. Тому, зауважив В. Литвин, виникла потреба розробки програми перспектив України з урахуванням наукових досліджень та робіт.

У своїх виступах промовці зазначали, що не лише наша держава, а й усе людство нині стоїть на порозі зміни концепції свого майбутнього. Зокрема, академік-секретар відділення економіки НАНУ Валерій Геєць підкреслив, що тривалий час здавалося, начебто суспільна і економічна реформа, вибудована на засадах лібералізації, повинна бути успішною. Але, як засвідчує вітчизняний і світовий досвід, лібералізм виявився неспроможним і став результатом лише для обраних. Тому сьогодні постає завдання переосмислення пройденого і окреслення нових перспектив розвитку, переосмислення всіх викликів на державному рівні.

Підсумовуючи дискусію, віце-президент НАНУ Володимир Литвин звернув увагу на те, що нині у світі виник провал у лідерах, котрі можуть запропонувати адекватні відповіді на виклики і виробити нові цінності. Нині Україна підійшла впритул до межі, за якою вже немає бачення того, як треба будувати державу. На думку В. Литвина, у нашій країні нині триває боротьба двох тенденцій: традиціоналісти розуміють розбудову України як держави, за радянськими взірцями, лише помінявши радянську риторику на національну, прагнучи відтворити індустріальний етап розвитку. Тож і триває боротьба за енергоносії, метал тощо. Натомість модерністи кажуть про радикальне оновлення українського суспільства. І якщо не переможе ця тенденція, переконаний В. Литвин, Україна не матиме перспектив.

В інтерв’ю журналістам, коментуючи поточні політичні події, Володимир Литвин висловив сподівання, що у вівторок, 4 березня, реально розблокувати роботу парламенту. За його словами, депутати повинні зайти до сесійної зали і розпочати працювати за однієї умови — якщо буде дотримано норми Регламенту та Конституції, кожне питання обговорюватиметься і кожен депутат голосуватиме сам за себе. Водночас В. Литвин припустив: «Формально парламент відновить роботу, але головний чинник дестабілізації — боротьба за владу, тож шукатимуть будь-які приводи для блокування роботи Верховної Ради». Коментуючи заяву лідера фракції «НУ—НС» В’ячеслава Кириленка про «стрімке зближення «НУ—НС» з Блоком Литвина», лідер блоку зауважив, що його політична сила конструктивно працює у парламенті й налаштована на плідну співпрацю. «Але виникає така ситуація — ми колгосп створили, а тепер пришліть колгоспників, тобто людей, які могли б голосувати і приймати рішення, — сказав він. — Ми конструктивна сила і працюватимемо, підтримуватимемо ті чи інші рішення без будь-яких умов, якщо розділятимемо позиції. А якщо ні — аргументуватимемо нашу думку». Водночас В. Литвин заявив, що пропозиції, висловлені з боку коаліції до проекту політичної угоди, «вихолостили будь-який сенс її підписання» і наголосив, що це має бути «серйозний, вагомий документ, який визначатиме роботу Верховної Ради».

Юліана Шевчук,

Газета «Голос України», 27 лютого2008 р.

http://www.golos.com.ua/article/1204035299.html