«В Україні почався процес вибору майданчика для будівництва заводу з фабрикації ядерного палива, – пише Тетяна Івженко. – Угоду про спільну реалізацію проекту у жовтні підписали російське ВАТ «ТВЭЛ» і спеціально створений український держконцерн «Ядерне паливо». На час реалізації домовленостей в Україні почався судовий розгляд справи про банкрутство підприємства «Енергоатом», до якого входять усі атомні станції АЕС. Експерти вважають, що суд не завадить планам будівництва заводу».

Співробітниця Агенції атомних новин Ірина Машек пояснила виданню «Независимая газета», що юридично «Енергоатом» і «Ядерне паливо» ніяк не пов’язані. «Щодо позовів кредиторів проти «Енергоатому», то це вже як мінімум четверта справа про банкрутство держкомпанії», наводить автор статті слова Ірини Машек.

Раніше ситуація вирішувалася мирно: підприємство гасило борги чи кредитори відкликали позови, зазначається в статті. Експерт вважає звичайним збігом той факт, що чергова справа про банкрутство з’явилася саме тоді, коли обирали майданчик для будівництва заводу: «14 січня Верховна Рада Україна за ініціативою президента Віктора Януковича скасувала мораторій на стягнення боргів із підприємств ТЕК. Компанія «Укрнафта», якій «Енергоатом» давно заборгував близько 300 тисяч доларів, скористалася ситуацією і подала позов до Госпсуду Києва». Проблемою компанії, на думку Ірини Машек є не вказана сума, а загальний борг понад 1 млрд дол. Інші кредитори також можуть висунути вимоги.

Фахівці вважають, що для такої ситуації влада створила окремий держконцерн «Ядерне паливо», аби реалізувати українсько-російський проект. Старі борги потрібно було вивести за межі нового напрямку співпраці хоча б тому, що «ТВЭЛ» мав намір частково фінансувати будівництво та сприяти залученню інвестицій українською стороною, пише Тетяна Івженко.

Після новорічних свят російські та українські фахівці на місцевості вивчили два майданчики для будівництва заводу. У Жовтих Водах на Дніпропетровщині та у селищі Смоліне Кіровоградської області. Завод планують ввести в експлуатацію у 2013 році. Контрольний пакет акцій підприємства, за словами глави міненерго України Юрія Бойка, закріплять в українській власності, тож за кілька років Україна сама забезпечуватиме себе паливом.

Можливо, сторони поспішають будувати завод, щоб уникнути публічного обговорення аргументів проти будівництва, зазначається в статті. Експерт Національного екологічного центру України з енергетичних питань Дмитро Хмара вважає, що Україні не потрібний новий екологічно небезпечний об’єкт, коли вже наявні потужності АЕС не задіяні повною мірою через профіцит електроенергії. Також новий завод навряд чи забезпечить енергетичну незалежність України. Адже замкнутий ядерний цикл створити неможливо, бо Україна не має права збагачувати уран. За словами експерта, сировина, видобута у країні, як і раніше буде вивозитися для збагачення до Росії, а потім надходити на завод, де піде збірка паливних касет для АЕС.

Чиновники запевняють, що завод потрібен і для експортних поставок. Щоправда, для цього потрібний інший рівень інтеграції у ядерній сфері.

У жовтні заступник голови дирекції «Росатома» з ядерно-енергетичного комплексу В’ячеслав Короґодін повідомив ЗМІ, що Україна і Росія почали взаємну оцінку ядерних активів. Та відтоді питання про інтеграцію публічно не піднімали. Однак чиновники кажуть, що робота триває, і Росію як і раніше цікавить доступ до українських уранових рудників. Один із чиновників вважає ситуацію закономірною: «Усі наші АЕС, підприємства, які видобувають і переробляють руду, – вся атомна енергетика створювалася за радянськими технологіями. Тому реінтеграція з російським потужностями є не тільки виправданою, але й економічно необхідною», наводить автор статті його слова.

Оригiнал матерiалу:
http://www.ng.ru/