17 листопада студенти всього світу святкують Міжнародний день студента. Це свято є символічним об’єднанням студентів незалежно від обраного вузу та напрямку освіти. У цей день вони традиційно забувають про наближення сесії, оцінки та «хвости». Проте після свята веселощі закінчуються, на зміну їм проходить необхідність розв’язувати безліч проблем, з якими в повсякденному житті стикається майже кожен студент.

Студенти – це світла надія України, важливий чинник її соціально-економічного розвитку та духовного збагачення. Політичні діячі постійно підкреслюють, що наша країна, як ніколи, потребує молодих фахівців, наголошують на необхідності створити сприятливі умови для студентів та абітурієнтів, але слова та порожні обіцянки, як правило, не підкріплюються ділом. Останні реформи, проведені в освітній галузі (як-то введення незалежного тестування), ніби й спрямовані на покращення умов вступу до вузів, так і не вирішили головної проблеми – корупцію на вступних іспитах. Впроваджена реформа не отримала цілковитої підтримки парламентаріїв: так, фракція «Блок Литвина» виступила проти введення незалежного тестування, яке проводилось 2008 року. На думку депутатів фракції, запровадження незалежного зовнішнього тестування є порушенням рівних умов і можливостей для бажаючих здобути вищу освіту за ознаками соціального походження та місця проживання і навчання.

Корупція у вищих навчальних закладах впливає не тільки на вступ до них, а й на весь період навчання. Відомо, що успішність студентів визначається не тільки рівнем знань, а, частіше, «проплатою» оцінок, що суттєво знижує рівень професіоналізму молодого фахівця та зменшує його шанси на працевлаштування. Практика «придбання» оцінок набула широкого розмаху як у викладачів, (яких, до речі, можна зрозуміти, адже заробітна плата їх мізерна), так і у студентів, бо простіше заплатити, ніж місяцями вивчати певну дисципліну. Саме тому роботодавці упереджено ставляться до молодих спеціалістів, адже переконані, що успішне навчання було просто куплене. Тож намагаються не брати вчорашніх студентів, бо не хочуть мати в штаті некваліфікованого робітника, якого потрібно навчати. У такій ситуації постає питання: яких спеціалістів отримує Україна впродовж останніх років і чи можливо вирішити цю проблему?

  Один із ефективних способів подолання корупції у вузах, на переконання депутатів франції «Блоку Литвина», полягає у наданні статусу держслужбовців учителям, медикам та викладачам, що сприятиме підвищенню заробітної плати і, як наслідок, зменшенню корупції. Проте задля вирішення цієї проблеми потрібно шукати комплексний підхід, адже кількість молодих спеціалістів з високим рівнем знань в Україні поступово зменшується.

Разом зі вступом на обраний факультет того чи іншиго вузу абітурієнти та їхні батьки намагаються самотужки знайти помешкання на період навчання студентів, адже не всі вузи мають гуртожитки. Звичайно, деякі навчальні заклади намагаються винайняти хоч декілька поверхів у гуртожитках інших ВУЗів, бо цілком усвідомлюють, що студентів необхідно забезпечити не тільки належними умовами навчання, а й житлом. Проте сьогодні умови проживання у гуртожитках залишають бажати кращого: відключення гарячої води, неналежне прибирання приміщень загального користування, незадовільний стан будівлі та комунікацій змушує майбутніх спеціалістів винаймати кімнати чи квартири. Таке задоволення досить дорого коштує, проте власний спокій та комфорт цього вартий. У складнішій ситуації опиняються молоді родини, де один чи двоє членів сім’ї навчаються. Щоб підтримати та покращити умови життя молодим сім’ям, Блок Литвина пропонує надавати кожній молодій сім’ї безвідсотковий кредит на житло.

Сучасні студенти ще до закінчення навчання та отримання диплома – підтвердження кваліфікації молодого спеціаліста – замислюються над майбутнім місцем роботи, адже сьогодні немає державної програми працевлаштування молоді, яка б  гарантувала молоді роботу за фахом.

Нині ж вузи, вивчивши студентів, не надають їм жодних гарантій працевлаштування і з першого курсу повідомляють майбутніх спеціалістів про це. Тому студенти намагаються ще під час проходження виробничих практик налагоджувати зв’язки з потенційними працедавцями. Проте не всі випускники вузів можуть влаштуватися за фахом самотужки, часто не допомагають навіть знайомства, тоді молодь змушена шукати будь-яку роботу, не рідко погоджуються на різноробів, щоб мати кошти на прожиття.

Змінити таку ситуацію та надати молодим спеціалістам роботу можна, створивши державну програму працевлаштування молоді, що дасть впевненість студентам у майбутньому.

Сьогодні студенти майже не мають підтримки від держави, вчаться у корумпованих вузах, змушені вступати на комерційні відділення державних навчальних закладів, не забезпечені житлом на період навчання, не мають гарантій працевлаштування – це не повний перелік тих проблем, які доводиться вирішувати сучасній молоді. Водночас держава переконує, що високоосвічена молодь – це майбутнє нашої країни, тільки молоді спеціалісти здатні змінити на краще політичну, економічну, соціальну ситуацію в країні.

Така складна ситуація, в яку потрапляють усі охочі здобути вищу освіту, на переконання депутатів фракції «Блок Литвина», зменшує можливість забезпечення українського ринку праці кваліфікованими спеціалістами. Саме тому литвинівці задля покращення умов навчання та життя студентів ініціювали запровадження безвідсоткових кредитів на отримання вищої освіти, відмінникам у навчанні кредит погашатиме держава. Також необхідно збільшити розмір стипендій до рівня прожиткового мінімуму, а відмінникам надавати подвійний розмір стипендій. Забезпечити молодих спеціалістів роботою можна за рахунок надання 30% посад у сфері державного управління. Тільки таким чином можна реалізувати прагнення української молоді здобути якісну освіту, знайти достойно оплачувану роботу, створити повноцінну сім’ю та отримати власне житло. Саме за таких умов молоді спеціалісти зможуть забезпечити процвітання України в майбутньому.

Наталія Дем’янчук