Напередодні обрання Голови Верховної Ради Володимир Михайлович Литвин зібрав фракцію і запитав нашу думку щодо можливості участі у створенні коаліції у форматі БЮТ – НУНС – Блок Литвина. Ми однозначно відповіли, що у нинішній період гострої не тільки фінансової, політичної, а вже й економічної кризи потрібно забувати всі образи і робити кроки назустріч одне одному ради того, щоб парламент почав працювати. Адже понад 70 відсотків народу живе у бідності. А масштабне скорочення робочих місць, звільнення працюючих, безробіття і безгрошів’я, згортання соціальних програм ще тільки розкручується. В умовах ослаблення влади внаслідок непорозуміння між керівниками держави, недієздатності парламенту виникає загроза територіальній цілісності України. Постало також питання про моральність поведінки парламентаріїв, урядовців, державних службовців. Люди прямо запитують депутатів: «За що ви гроші отримуєте, коли працюєте по півгодини, а то й менше на день?» Тому ми надали Володимиру Михайловичу всі повноваження на участь у переговорах щодо створення коаліції і прийняття всіх умов, які нам пропонуватимуть.

День минув у хвилюваннях . Багато хто у парламенті не хоче, щоб він працював повнокровно, щоб приймались необхідні закони. Таким політичним силам Голова Верховної Ради не потрібен. Персонально Литвина не бачили на цій посаді його опоненти. Адже вони знали його досвід, можливості, уміння організувати роботу парламенту, розуміли, що цим він нарощуватиме свій рейтинг. Тому вишукували всілякі безглузді звинувачення, з будь-якого приводу висловлювали надумані претензії. Причому робилось це не тільки в центрі, а й в регіонах. На Черкащині теж знайшлось видання, яке тиражувало бруд, вдаючись навіть до повторення одного і того ж  пасквілю підряд у кількох номерах. Недарма ж кажуть – гроші не пахнуть.

Та, як бачимо, нічого з цього не вийшло. Здоровий глузд переміг. Блок Юлії Тимошенко, значна частина «Нашої України», комуністи і звичайно ж литвинівці та навіть окремі представники регіоналів забезпечили переконливу перемогу Володимира Михайловича.

Таке голосування було логічним і закономірним. Це добре розуміли його конкуренти І.С. Плющ, О.В. Лавринович, А.І. Мартинюк. У Литвина, щоб не говорила опозиція, перевагою є високий інтелектуальний і духовний потенціал, обдарування організатора. Це людина, яка вміє і має терпіння слухати всіх, а головне у нього розвинуте відчуття на вивірені і необхідні суспільству рішення. Важливо, що він рівновіддалений від усіх політичних центрів, які інколи конкурують непримиримо, зможе виражати їхні інтереси, сприяти формуванню волі всього парламенту. Незаперечні плюси Литвина у його величезному досвіді. Він пройшов випробування буремних виборів Президента у 2004 році і непросто витримав те величезне напруження, а виявився вправним лоцманом, який вивів країну із шторму, зберіг парламент, не допустив силового розв’язання конфлікту. Все це разом узяте допоможе Володимиру Михайловичу організувати продуктивну роботу Верховної Ради.

Не секрет, що авторитет законодавчого органу останнім часом підупав, його роботі потрібно надати нових імпульсів, не вузькогрупового, а наукового бачення розвитку країни. І Володимир Михайлович здатний на це. Адже він добре вивчив життя парламенту і з крісла голови, і з середини, головне - акумулював бачення ролі цього органу народом України. Бо хто ще стільки, як він, їздив до людей у всі регіони України, спілкувався з ними не в кабінетах, а за місцем їхньої роботи і проживання. До нас на Черкащину Володимир Михайлович приїздить практично щоквартально. Думаю, він багато почерпнув тут, допомагав нам раніше і робитиме це надалі у розв’язанні важливих проблем.

Зараз багато галасу зчинено навколо легітимності проголошеної коаліції. Безперечно, для нормальної роботи парламенту вона потрібна. Але Володимир Михайлович налаштований на прийняття антикризових і інших законів, бюджету країни на 2009 рік переважною більшістю. Відповідні доручення ним уже дані, і ми сподіваємось на плідну співпрацю з регіоналами і з комуністами, тими депутатами з НУНС(у), які не бачать себе в коаліції. А ті, хто не хоче працювати, а прагне тільки розвалу парламенту, хай беруть на себе за це і відповідальність.

Хочу привернути увагу і ще до одного питання – ми не висували і не нав’язували нікому власних умов, ми не претендуємо на посади в уряді, ми не шукаємо для себе ніяких вигод. У критичний для країни час ми виконали волю народу, взялися самі і закликаємо інших працювати для її порятунку, робити все, щоб за подоланням глобальної кризи не згубити життя простої людини.

С. Терещук,

народний депутат України