Минулого тижня, у четвер, у нашій області знову побував Голова Верховної Ради Володимир Литвин. У ході поїздки він відвідав Бершадь та Шаргород, а надвечір дав прес-конференцію у Вінниці, на яку були запрошені і районі ЗМІ. Без довгих вступних промов Володимир Михайлович зразу почав відповідати на різнопланові питання журналістів, і витяги з цієї розмови пропонуємо й нашим читачам.

Дещо про роботу Верховної Ради

Цього дня парламент не зміг проголосувати за бюджет-2010 у першому читанні, „за” висловились 189 нардепів. На переконання Володимира Михайловича, у цьому бюджеті мають бути враховані нові, проголосовані раніше, соціальні стандарти. До того ж, усі позиції повинні відповідати чинному Бюджетному кодексу, адже новий Президент ветував.

На питання  про можливість відставки уряду і затвердження нового, так званого технічного, Володимир Литвин зауважив, що Конституція не передбачає технічного уряду чи прем’єра, можливий варіант лише виконуючих обов’язків. А відставка чинного Кабміну додасть лише дивідендів одному з кандидатів у Президенти, адже ображених у нас люблять.

А головне, на переконання спікера, у цей складний політичний, економічний, соціальний час – не порушувати закони нікому – ні Президенту, ні Уряду, ні Парламенту. „Адже терпіння людей і так на межі, можливо, на останній межі”.

„Без змін закону про вибори Верховна Рада на 80% залишиться у тих же особах”

„Можете так і записати мої слова. А дату місцевих виборів призначили на 30 травня тому, щоб був час оголосити дострокові парламентські. При цьому просто викинуть гроші на вітер. Але якщо вже така „сверблячка” дострокових парламентських виборів є, я пропоную внести зміни до Закону про вибори народних депутатів, обирати їх в округах, тоді Верховна Рада й оновиться на ті ж 80 відсотків”.

„Я не люблю воювати”, – зазначив Володимир Михайлович на питання про те, що між Прем’єром і Головою Верховної Ради не видно ніякої „війни”. „Я взагалі добра людина, мене можна прикладати до рани, і це допомагає”, – пожартував Литвин. – Разом з тим у мене є своє бачення, своя позиція, в тому числі щодо того, як має будуватись робота у Верховній Раді. В ідеалі цей орган має бути вичерпним, повним виразником народних інтересів, вона не може бути на повідку в Уряду чи ще когось. А відтак, певною мірою, своєрідною опозицією до виконавчої влади. При цьому співпраця з Урядом є і буде, але на основі отих завдань, які стоять перед Україною, а не на основі того, що хтось комусь подобається або ні”.

„На написанні книг заробив насамперед моральне задоволення”

Так відповів Володимир Михайлович на питання про те, чи заробив він багато коштів на книгах, які написав. Його „Історія України” пройшла вже три видання, у 2010 планується четверте, по цій книзі навчаються студенти історичних факультетів.

Литвин – не той політик, що користується кимось написаними виступами. Усе пише і перевіряє сам.

І прагне будь що читати, маючи величезну бібліотеку і поповнюючи її постійно. Останні придбання – „Єгор Лігачов” та із серії „ЖЗЛ” – „Василь Шукшин”.

А читання книг заспокоює, як і перегляд каналу „Діскавері” – після тривалих поїздок, роботи і втоми.

„Роздержавлення комунальних ЗМІ – це приблизно те саме, що й остаточне роздержавлення держави”

Так уявляє Володимир Михайлович роздержавлення газет. „І якщо в практичну площину ставити це питання”, то хто їх одержавить, хто стане власником? Якщо колектив журналістів готовий і зможе вистояти в таких умовах – будь ласка, це правильно. Але якщо в один момент хтось прийде, щоб щось скупити – усі від цього програють”.

„Як я бачу районну газету, що згадую з цього приводу насамперед? Своїх стареньких батьків-пенсіонерів, які найперше її читають, для яких вона – найголовніше, найперше джерело інформації. Бо в сільській місцевості люди звикли вірити друкованому слову. Саме тому, думаю, місцеві журналісти демонструють  високий рівень відповідальності, і я це бачу”. Бо ж живуть, працюють, пишуть поряд із людьми, які читають їх газети. (Ех, якби хоч хтось мірою так, як Голова Верховної Ради України, думали й говорили – всі наші голови – крижопільських селища, сіл. Та для цього, найперше, треба газети читати. Може, будуть, коли будуть у віці батьків Володимира Михайловича – ред).

Про стосунки з Росією

„Вони такими далі бути не можуть. Бо це абсолютна шкода для України, і ніякої користі для Росії. Нам треба відновити нормальний діалог, але він повинен будуватися н рівних, виходячи з того, що в Україні є національний інтерес, державна безпека. Коли ж є великі суперечності, треба шукати компроміс. Нарешті, ті проблеми, які здаються непереборними, варто відкласти”.

Про підвищення соціальних стандартів

Чого більше у відмові Уряду виконувати рішення про їх підвищення – економічного чи політичного? „Уряд стверджує, що бюджет  виконується більш як на 100%, відповідно кошти є. І на наступний рік треба формувати відповідний бюджет. Бо на Євро-1012 кошти знайшли, а для  людей – не вистачає? Кошти є, і я не сприймаю тверджень про те, що цей закон не буде виконуватися. Але й політика тут має місце. Бо виконувати цей закон – начебто спрацювати на користь тих, хто його ініціював. Та людей це не цікавить, їх цікавить те, щоб він виконувався”.

Футбольна тема: „Проблема не в тому, що програми”

Матч між греками й українцями Володимир Литвин дивився вдома „у першому ряду, на дивані”. Коли побачив, скільки вождів чартерами полетіло у Донецьк, так і подумав: програють. „Але проблема не в тому, що програли, а в тому чи зробили ми з цього висновки. У нас непогані клубні команди, але немає збірної. У нас немає добору з власних сил, селекціонери їздять не по наших селах і районах, де є дивовижні таланти, а по закордонах. Тому треба в цьому плані абсолютно змінити філософію, почати з масовості спорту. І тоді будуть у нас свої зірки, будуть і перемоги”.

На питання, чи помічає під час своїх частих візитів на Вінниччину зміни у настроях жителів області, Володимир Михайлович відповів: „Погляди змінюються. Як? На краще. До мене”.

Світлана Байда,

Крижопільська районна газета Вінницької області "Сільські новини"

від 24.11.09