В четвер, 19 листопада, голова Верховної Ради України Володимир Литвин перебував на Вінниччині з робочою поїздкою. В ході візиту він зустрівся з жителями Бершадщини та Шаргородщини. У наших сусідів – бершадців Володимир Литвин побував на місцевій птахофабриці. Зустрічаючись з журналістами області, голова Верховної Ради, як завжди, був прямим і відвертим в характеристиці тих подій, які наповнюють життя держави у передвиборчий час.

Чого більше – політики чи економіки ?

Коментуючи ситуацію щодо ймовірності прийняття Верховною Радою Бюджету на 2010 рік, позитивне вирішення цього питання Володимир Литвин бачить лише за умови врахування Урядом ключових позицій: приведення у відповідність Бюджету Бюджетному кодексу, виконання Закону "Про державні соціальні стандарти" та висновків і рекомендацій Верховної Ради. Все інше матиме лише політичне протистояння. На запитання, чого більше в небажанні Уряду виконувати зазначений закон, Володимир Литвин відповів мовою цифр. По – перше, Уряд сам стверджує, що бюджет держави виконується більше ніж на 100%, відповідно, кошти є. Необхідна сума для підвищення прожиткового мінімуму складає 800 млн. грн. Чомусь в свій час, коли постало питання про виділення 9,8 млрд. грн. для "Євро – 2012", Уряд кошти знайшов, а для людей коштів не вистачає. Володимир Литвин не сприймає жодних стверджень Уряду про те, що Закон "Про державні соціальні стандарти" не буде виконуватись. Що ж до політичної причини супротиву Уряду цьому закону, то людей не цікавить, яка політична сила стояла біля витоків рішення про його прийняття, головне, щоб вони відчули результат.

Країна "технічною" бути не може

Щодо відповідальності Уряду і пропозиції Партії Регіонів про його відставку, Володимир Литвин зауважив, що це чергова спроба вирішувати передвиборний хід тієї чи іншої політичної сили чи кандидата. Хіба вихід – діяти за принципом, щоб остаточно все розвалити? Треба думати і виходити з того, що буде з країною. А розмови навколо "технічного" Уряду – це пусті заяви, тому що ні Конституція, ні законодавство, ні Регламент Верховної Ради його не передбачають. Можна що завгодно замислити, але країна "технічною" бути не може. Кому було б гірше в разі прийняття рішення про відставку Уряду? Перш за все людям, тому що держава залишилася б без бюджету. Головне сьогодні, зазначив Володимир Литвин, не порушувати закони – ніким. Ні Президентом, ні Урядом, ні Верховною Радою. У кожного є своє право у ставленні до Уряду, але завжди треба бачити наслідки прийняття того чи іншого рішення.

Верховна Рада не може бути на повідку в Уряду

Ця теза стала ключовою у відповіді Володимира Литвина на запитання про взаємини з Прем'єр – міністром. "Я не люблю війн, - зауважив спікер, - але маю власне бачення і свою позицію щодо взаємин з Урядом. Верховна Рада формує його і має контролювати його діяльність. Жодні процеси, що суперечать інтересам людей, у Верховній Раді неприпустимі, бо вона має бути їх повним і вичерпним представником. Цілком зрозуміло, парламент за таких умов буде опозицією до виконавчої влади, тому що інтереси людей не завжди співпадають з інтересами влади, котра завжди діє за принципом "скупого бухгалтера", в якого ніколи нічого немає. Саме тому Верховна Рада має "підштовхувати" Уряд до прийняття адекватних рішень. Співпраця з Урядом була і буде, але на основі завдань, які потрібно виконувати для людей, а не тому, що це комусь подобається".

Без змін до виборчого законодавства немає сенсу проводити вибори до місцевих рад

Володимир Литвин відверто відповів, що зараз Верховна Рада в жодному разі не проголосує за зміни до виборчого законодавства. Стабільним їх противником є комуністи. Водночас, постійно про їх необхідність говорять фракції Партії Регіонів і БЮТ, але це лише на словах. На ділі вони не підуть на такий крок, бо в кожного – свої квоти, свої можливості, адже спільно вони мають 330 голосів. Звісно, при внесенні змін вони не матимуть таких чисельних фракцій. Та й на округах потрібно буде звітувати перед людьми. Сьогодні їх наміри виливаються лише в політичні розмови. Як доказ тому – їх не голосування, коли виносилось питання про відкриті партійні списки. Щоб мати зміни до виборчого законодавства, треба тиснути на народних депутатів позицією людей. Інакше немає сенсу проводити в майбутньому ні місцеві, ні парламентські вибори, бо Верховна Рада на 80% залишиться у тому ж складі, в якому є зараз.

У взаємовідносинах "Україна – Росія" треба шукати компроміс

Такими, якими є стосунки між двома державами зараз, вони далі просто не можуть бути. Треба відновити діалог, але він повинен будуватися на принципах рівності. Треба виходити з того, що в Україні є інтереси і проблеми, що стосуються державної національної безпеки, котрі і мають враховуватися в процесі взаємовідносин з Росією. Такі ж є і у наших сусідів, тому варто аналізувати, де вони співпадають. На думку В. Литвина, потрібно відкласти проблеми, які сьогодні є непереборними, а вирішувати ті, що відповідають сьогоднішнім інтересам Росії і України. На нормальних, прогнозованих і передбачуваних стосунках України  з Росією наголошують і представники країн Європейського співтовариства. Для них сьогоднішня ситуація між цими двома державами – непотрібний головний біль та ще одне вогнище напруги у європейському просторі. Для нормалізації стосунків має спонукати і економічний прагматизм. Навіть якщо проаналізувати структуру експорту Вінницької області, яка до країн СНД складає сьогодні більше 57%, то левова частка її припадає на Росію. Ще один важливий аспект – людський вимір. Не можна перекреслити взаємостосунків між родинами, друзями, які складалися роками. Ми маємо спільну історію, спільну пам'ять, тож все спонукає до того, аби мати з Росією нормальні, сусідські стосунки.

Роздержавити ЗМІ – все одно, що роздержавити державу

Такими словами Володимир Литвин висловив свою позицію щодо заданого питання про роздержавлення комунальних засобів масової інформації. Варто уже сьогодні задуматись, хто тоді буде діяти за принципом "я – це держава". Одна справа, якщо газети, радіо перейдуть до рук трудових колективів редакцій і ті будуть спроможні утримувати їх в економічному плані, а якщо прийдуть ті, що скуплять і будуть домінувати над настроями людей, формувати ці настрої у вигідному для себе річищі? Влада від цього лише програє, тому що доносити державну політику до людей буде просто нікому. Місцеві ЗМІ для людей сільської місцевості – це перше джерело інформації. Їм вони довіряють найбільше. Крім того, якщо проаналізувати рівень відповідальності та вболівання за регіональні проблеми, то в журналістських колективах комунальних ЗМІ – він найбільший.

Україні треба мати власну "футбольну селекцію"

Знаючи про захоплення Володимира Литвина футболом, журналісти не обійшли питання програшу української збірної грецькій команді. Трансляцію гри спікер дивився в першому ряду – на дивані, відкинувши попереднє бажання попроситися до когось на чартерний рейс до Донецька. Проблему, за словами В.Литвина, складає не стільки те, що програли і втратили шанс, а те, чи зроблять правильні висновки. В Україні так організовувати улюблений вид спорту далі не можна. Скуповуючи гравців по всьому світу і створюючи з них команду, можна мати разовий результат. Але збірної держава мати не буде. Треба мати власну футбольну селекцію, масовий розвиток футболу в Україні, де є величезні таланти. Щоб відібрати їх, треба їздити не по закордонах, а по наших селах і містечках, аби мати своїх Шевченків і Блохіних.

Ірина Лупещенко,

Газета Теплицького району Вінницької області "Вісті Тепличчини"

від 24.11.09