Глибока криза, що охопила рік тому Україну, негативно вплинула на багато показників соціально-економічного розвитку області.

Загальний спад обсягів промислового виробництва порівняно з 2008 роком становив 32,5%, в тому числі в харчовій галузі – 7,9%, хімічній і нафтохімічній – 16,3%. Найбільше падіння спостерігалося в машинобудуванні – 72,2%. Якщо торік було виготовлено 58015 автомобілів, то в цьому році - всього 12887. Експорт товарів черкаського виробництва зменшився більше як на половину. Обсяг будівельних робіт  становив тільки 37 % минулого року.

Позитивні зрушення відбулися в сільському господарстві, що свідчить про те, що трудівники галузі, і в цьому році зуміли подолати багато труднощів, виявили притаманну їм хліборобську майстерність і наполегливість.

Загалом  по області обсяг валової продукції сільського господарства зріс на 8,9%, що є кращим показником в Україні. Збір зерна перевищив 3 млн тонн. На 20,5% нарощено виробництва м’яса худоби та птиці. Виробництво молока і яєць залишилось на рівні минулого року. Завдяки здобуткам аграрників на харчову галузь припадає майже половина всього обсягу промислової продукції області. До цього слід додати, що закладено непогану основу майбутнього врожаю.

Однак через недолугу аграрну політику з боку держави, відсутність державної підтримки села в сільськогосподарській галузі Черкащини (як і всієї країни) є багато проблем, тривожних тенденцій.

По суті, зруйновано цукрову галузь. У цьому році сільгосппідприємства виростили аж 407 тис. тонн цукрових буряків. Варто нагадати, що в 1986-1990 р.р. на цукрові заводи Черкащина в середньому за рік поступало майже 4 млн. тонн цукрової сировини. От і виходить, що тепер область не здатна повною мірою забезпечити навіть власні потреби в цукрі за рахунок місцевого виробництва.

Хлібороби заслуговують самої високої шани за те, що виростили високий урожай зернових. Але чи від цього зросли їх статки? Як не дивно, але цього не сталося.

Добробут селян не поліпшився тому, що ціна реалізації зерна проти минулого року впала на 8,6%. І сільгосппідприємства області втратили 118,7 млн. грн.. До речі, реалізаційні ціни на зерно і торік були невисокі.

Впала також ціна реалізації худоби та птиці на 396 грн. на кожній тонні. Втратили сільгосппідприємства на цьому більше 86 млн. грн..

Як бачимо, на рівні порожніх балачок залишились твердження урядовців, що через Аграрний фонд і Держкомрезерв буде стабілізована цінова ситуація на аграрному ринку. Але це значить, що держава у відносинах з аграрною галуззю не виконує своїх функцій.

Турбує і те, що через низькі заготівельні ціни на молоко скорочується дійне стадо. В особистих селянських господарствах за 10 місяців цього року череда порідшала на 8000 корівок.

Сільгосптоваровиробники мають чітко усвідомити, що зміни на краще в сільському господарстві, сільській соціальній сфері можливі лише на основі реалізації конкретних заходів щодо підтримки їх розвитку запропонованих кандидатом в Президенти України Володимиром Михайловичем Литвином. Це однозначно стосується й інших базових галузей економіки України.

Олександр Подолян,

м. Черкаси

(текст підготовлено на основі даних облстатуправління)