Минулого тижня в Україні розпочалася епідемія нового грипу А (H1/N1) „Каліфорнія”. І владні органи одразу забили на сполох. Був введений тритижневий карантин в усіх навчальних закладах, відмінені агітаційні концерти та обмежено пересування по країні. Прем’єр-міністр Ю.Тимошенко та Міністр охорони здоров’я вже встигли заявити про безпрецедентні заходи, вжиті урядом для боротьби з грипом. За словами прем’єрки, такі заходи готувалися з квітня 2009 року. Проте розгубленість медиків і ажіотаж серед населення, що загрожує перерости у паніку, говорять про протилежне. Тому ми вирішили розібратися, які ж заходи вжиті владою для уникнення епідемії, та чи виявилися вони ефективними.

Потрібно дати сумну, але чесну відповідь: профілактика грипу виявилася абсолютно неефективною. Міністерство охорони здоров’я дійсно почало підготовку до грипу з квітня. Але ця підготовка була зведена до штампування наказів і великого галасу замість конкретних кроків для запобігання поширенню хвороби. Лікарі розповідають, що їх по 3-4 рази примушували читати лекції про новий грип співробітникам лікарень, ознайомлюватися з наказами міністерства і обласних управлінь охорони здоров’я, малювати роз’яснювальні плакати і багато іншого.

Однак реальної, а не паперової, підготовки не велося. По-перше, лікарі так і не отримали інструкцій щодо дій у разі виявлення нового грипу. Тобто терапевт, діагностувавши грип „Каліфорнія”, не знатиме ні куди направити хворого, ні як ізолювати його від оточуючих (особливо з урахуванням переповненості лікарень – на 40 ліжок у терапевтичному відділенні подекуди приходиться по 45 хворих, тобто утворюються черги!). Більше того, станом на п’ятницю, 30 жовтня, переважна більшість лікарень була не готова прийняти хворих на новий грип ... через відсутність необхідних препаратів. Як розповідають терапевти, у них немає не тільки препарату „Таміфлю” і оксолінової мазі, а й ... достатньої кількості санітарних масок. Ще в квітні уряд виділив 50 млн. грн. для проведення профілактичних заходів. Однак ці гроші розчинилися у величезних витратах МОЗу. Адже медицина в Україні недофінансується щонайменше на 30%. Зокрема, мінімальні потреби Міністерства охорони здоров’я на 2010 рік складають 59 млрд грн, а Кабмін у проекті Держбюджету передбачив для медиків лише 37,5 млрд. Цього ледь вистачить на оплату їхньої праці.

Ще більше непокоїть те, що боротьба з епідемією супроводжується цинічною брехнею. Під час екстреного засідання уряду Ю.Тимошенко заявила: „Україна, виділивши гроші з резервного фонду, закупила в необхідній кількості ті медикаменти, в тому числі і профілактичні, і лікувальні, які повністю сьогодні можуть справлятися з цією хворобою”. Це подвійна брехня. По-перше, як вже було сказано вище, на момент проведення урядового засідання необхідні медикаменти у більшості лікарень були відсутні. І є великі сумніви, що протягом тижня вони з’являться у достатній кількості (!). По-друге, жодних ліків, які „можуть справитися” з грипом А (H1/N1) „Каліфорнія” не існує в природі. Це принципово новий різновид грипу, що раніше не фіксувався наукою. Вакцини або інших препаратів проти нього ще не винайдено. До речі, востаннє людство стикалося з новим для себе грипом у 1918 році. Тоді кількість жертв цієї хвороби перевищила 5 млн. Цього разу наслідки можуть бути серйознішими, адже світ став динамічнішим. Люди більше контактують один з одним, а отже, мають більший ризик заразитися. Тому Прем’єр-міністр даремно займається самозаспокоєнням: ми не можемо розраховувати на ефективне лікування і мусимо сконцентруватися на якісній профілактиці нового грипу.

Хоча з профілактикою теж виявилися серйозні проблеми. Ще зранку в п’ятницю, 30 жовтня, в усіх аптеках столиці зникли одноразові маски і оксолінова мазь. У регіонах ситуація була не кращою. Наприклад, у Чернігові в перший день оголошення епідемічного стану повністю розкупили всі протизастудні препарати (навіть ті, які не мають жодного відношення до профілактики грипу). Як кажуть аптекарі, маски розкуповувалися тисячами, тоді як зазвичай їх купують не більше 50 штук на день. Деякі аптеки почали спекулювати на громадській паніці. Ціна санітарних масок зросла в 5 разів – до 5-6 гривень, а препарат „Таміфлю” почав продаватися з десятикратною націнкою – по 600 гривень. Оптова ціна цих ліків становить 67 грн. за одну упаковку.

Уряд уже встиг прозвітувати про ліквідацію дефіциту медикаментів. За словами Тимошенко, завезено 30 тис. упаковок „Таміфлю”, яких має вистачити „для всіх лікарень та швидкої допомоги”. Але щодо правдоподібності цієї заяви є великі сумніви. Адже станом на ранок понеділка, 2 листопада, в Україні вже зафіксовано 191 тисячу захворювань на грип і ГРЗ. На жаль, ці показники лише зростатимуть. Таким чином, диво-ліки (які насправді корисні для профілактики, а не лікування вірусних інфекцій) не зможе отримати навіть кожен шостий хворий. Не краща ситуація із санітарними масками, які Україна не виробляє самостійно, а закуповує в Китаї, Росії і Білорусії. Не дивуйтеся! Як виявилося, у нашій країні не виробляють медичної марлі.

Проте справжнє занепокоєння викликає інше. Навіть якби уряд вчасно подбав про антиепідеміологічні заходи і придбав вакцину хоча б проти звичайного грипу, користі з цього було б мало. Українські громадяни вже неодноразово мали можливість пересвідчитись, як влада намагається злочинно зекономити на їхньому здоров’ї. Ще свіжий у пам’яті трагічний випадок річної давнини, коли після щеплення від дифтерії помер хлопчик. Не беручи до уваги версію про неякісну вакцину і недбалість служб МОЗу хочеться зауважити, що цей та подібні випадки породжують тотальну недовіру у громадян до чинної влади. Люди масово відмовляються від вакцинації не лише дітей, а й дорослих. І тепер навряд чи більшість українців ризикнула б скористатися вакциною проти звичайного групу, якби її запропонувала держава. Та й проводити вакцинацію запізно: під час епідемії робити щеплення заборонено(!).

І наостанок. Підтверджуючи стару приказку „Кому війна, а кому мати рідна”, так звані політичні ваговики влаштували чергові „танці на кістках” з метою власного політпіару. Так, Юлія Тимошенко за три дні двічі встигла відвідати зони найбільшої епідемічної загрози у Західній Україні і виділити спочатку 500 млн грн, а потім ще вишукати цілий мільярд (!) на подолання вірусу. Чи будуть ці гроші реальними, хто, як і куди їх використає, ще не відомо, але голосно кричати про боротьбу з недугою можна вже зараз. На тлі „страшної загрози” одразу тьмяніють чергові проблеми з російським газом, розшук депутата-вбивці Лозинського, ймовірна причетність бютівських депутатів до розбещення дітей в „Артеці” – перелік можна продовжувати. Натомість прем’єрка вся у білому рятує країну від „свинячого” грипу. Особливо цинічною ця турбота виглядає на тлі статистики. Рік тому, коли смертність в Україні від звичайного грипу та пневмонії перевищувала цьогорічні показники, ні уряд, ні опозиція, ні Президент не звертали на це уваги. Тому більшість політологів твердо впевнені, що вся теперішня „свинячо-грипозна” проблема вмить зникне із закінченням виборчої кампанії.

Попри гучні заяви та страшенний галас чиновників (результатом якого став лише масовий ажіотаж), на практиці влада за 7 місяців не змогла належним чином підготуватися до епідемії нового грипу. Ситуація виявилася тотожною до подій річної давнини, коли ми постійно чули про ефективну боротьбу з кризою, а потім „раптом” почав рости долар, заморожуватися депозити та зупинятися підприємства. Ніхто, в принципі, не сумнівається, що олігархи та високопосадовці були і залишаються байдужими до проблем простих громадян. Ніхто не сумнівався, що відповідальні за профілактичні заходи особи недбало поставляться до виконання своїх прямих обов’язків. Проте дуже прикро, що політики і чиновники не здатні на моральну відповідальність та елементарну порядність навіть тоді, коли йдеться про життя людей.

А нам залишається тільки добре подумати і зважити, чи безпечно жити з таким керівництвом держави ще 5 років.