Владика Іларіон, Єпископ Черкаський і Кіровоградський, керуючий Черкаською і Кіровоградською єпархією, у миру Савчук Ігор Мирославович, народився 1969 року у м. Городенка Івано-Франківської області. Навчався у Львівській і Київській духовних семінаріях, з 1993 року служить у Червоній Слободі священиком. Представляє Українську автокефальну церкву.

- Владико, людей треба об’єднувати перш за все духовно. Що у цьому плані робить ваша церква?

- У нас великий досвід історичний, який розпочався ще за князя Володимира. Він привів на Русь священиків і об’єднав народ. Ми вважаємо, що Україна є православна держава, бо її культура нерозривно поєднана з православною вірою, письменністю. Безумовно, що Україні потрібна помісна церква, бо три розрізнені гілки православ’я в усьому одинакові. У нас немає канонічного розколу, є політичний розкол. Догмати святої православної церкви незмінні.

- Наскільки принципово мати помісну церкву?

- Структура помісної церкви в Апостольських правилах полягає у тому, що кожен священик має підпорядковуватися своєму єпископу, а єпископ керується вказівками патріарха, а він знає свого батька – вселенського патріарха. Зараз ми маємо підпорядкування вселенському патріарху через посередника-патріарха іншої церкви це антиканонічний стан. І якби політики не втручалися, не використовували таку ситуацію для власних інтересів, українська церква давно була б єдиною. Автокефальність означає самоуправління, і ми якраз до цього і прагнемо. Для церкви немає ні елліна, ні іудея, ні поляка, для церкви є тільки Бог. Церква не повинна бути помісно-національною, адже в Україні проживають представники десятків етносів і всі ми єдині у Бозі.

- Церква повинна бути над політикою, чому ви вирішили йти в депутати?

- Найголовнішою запорукою злагоди у суспільстві є вміння домовлятися, вміння слухати один одного. Я позапартійний, але у народників мені імпонує здатність до компромісів, до творення спокою. На жаль, наші виборці часто віддають перевагу галасливим і радикальним. А вони у свою чергу ведуть себе так, що коли їх не виберуть, то світ пропаде. А насправді після передвиборчого галасу нічого не змінюється, а то стає ще гірше.

Нині, як ніколи раніше, людям потрібні будівничі, помірковані і розумні поводирі. Тому я хочу реалізувати свої можливості саме в плані будівничої роботи, задля творення добра у кожній місцевій громаді нашої благословенної Черкащини. Я мрію працювати у сфері культури. До речі, слово «культура» походить від слова культ, велич, ідеал, до якого має прагнути кожна людина. А у нас тут повний занепад. Народ подібний до людини. У людини є душа, яка є тим мотором, що рухає тіло. Духовність є душею народу, без якої народ гине. Моя сфера діяльності як духівника, як представника громад у раді, якщо на те буде воля Божа, полягатиме у відродженні духовності на Черкащині. 

Прес-служба Черкаської обласної організації

Народної Партії