Головним завданням розвитку Києва у ХХI столітті є забезпечення сталого розвитку міста як столиці України. Одним з показників цього є екологічно збалансоване досягнення запланованих результатів. Тобто потрібно забезпечити завдяки розвитку не лише досягнення економічних показників, а й екологічну безпеку. Про те, які екологічні проблеми є сьогодні у столиці, зокрема і в одному з центральних районів — Солом'янському, та про шляхи розв'язання їх, "Хрещатику" розповіла депутат Київради від Блоку Литвина Жанна Шафаренко.

— Вас неодноразово обирали депутатом Солом’янської райради, і за час своєї каденції Ви плідно працювали з місцевим відділом довкілля та вторинних ресурсів. Наскільки важливими є сьогодні для столиці екологічні проблеми?

— Найактуальнішими проблемами, які стосуються кожного жителя Солом’янського району та Києва і від яких залежить майбутнє наших дітей, є екологічні. На жаль, екологія не має прибуткової складової, тому ринкові механізми не зацікавлені у вирішенні болючих питань міста і району зокрема. Зрозуміло, що розв’язання цих проблем потребує потужнішого державного управління. Насамперед треба змінити екологічну стратегію і тактику всієї екологічної моделі, організувати всебічну освіту, формувати екологічну свідомість населення.

— Хто, на Вашу думку, завдає найбільшої шкоди довкіллю та чи існують шляхи розв’язання проблеми?

— На жаль, найбільше шкодить довкіллю саме людина. У прибережних захисних смугах водойм Солом’янського району деякі промислові підприємства скидають стічні води, речовини, що містять зокрема фтор, фенол, формальдегід, пестициди. Винесення таких підприємств за межі міста, посилення контролю за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їхніх територій потребує спільних зусиль усіх природоохоронних структур столиці.

На мою думку, бажано, щоб надалі постійна комісія Київради з питань екологічної політики разом з Головним управлінням екології та охорони природних ресурсів, міською СЕС приймала рішення щодо припинення виробничої діяльності таких підприємств.

— А в якому стані нині внутрішні водойми Солом’янського району та що на них очікує в майбутньому?

— У загрозливому стані нині водойми в мікрорайонах Совки, урочищі Джерельне та Жулянах — річки Нивка, Либідь. За ними ніхто не доглядає, тож вони взагалі можуть загинути. Викликає занепокоєння забруднення внутрішніх водойм району нафтопродуктами, які надходять через зливостоки. Це спричинено зростанням кількості автомобілів, автостоянок, гаражів, пунктів розвантаження пально-мастильних матеріалів на територіях Київдержтрансу, АЗС без локальних очисних споруд.

На мою думку, для зменшення забруднення поверхневих водойм потрібно посилити контроль саме за цими об’єктами. Внутрішні водойми міста — єдина система, що тісно пов’язана з басейном Дніпра, який є джерелом питного водопостачання для мільйонів жителів України. Тому викиди у внутрішні водойми Києва призводять до забруднення всієї головної водної артерії країни.

— Що більше забруднює атмосферне повітря — автотранспорт чи промислові підприємства?

— Автотранспорт як забруднювач довкілля на другому місці по місту. Його викиди в районі Караваєвих Дач та Севастопольської площі становлять майже 95 відсотків і формують високий рівень забруднення повітря, основні проспекти і вулиці району забруднені, головним чином, за рахунок автівок. Це дуже впливає на здоров’я населення, особливо дітей. Суттєво впливають на екологію і численні промислові підприємства району. Тому керівники підприємств і організацій району обов’язково повинні дотримувати природоохоронного законодавства.

Також хочу привернути увагу до хаотично розташованих гаражних кооперативів, СТО, які займають територію щонайменше 60 гектарів. І всі вони не обладнані очисними спорудами, там немає місць для зберігання відходів, а це все негативно впливає на навколишнє природне середовище.

— Як виконується у Солом’янському районі міська програма “Відходи виробництва та споживання в господарський обіг”?

— Програма “Відходи виробництва та споживання в господарській обіг” у Солом’янському районі реалізовується. Встановлено комплексні приймальні пункти вторинної сировини. Але хто здає ці відходи? Здебільшого бомжі та жебраки. І доки в Києві не діятиме екологічна модель окремого збору твердих побутових відходів, за нас роботу виконуватимуть саме ці люди, тож ми повинні їм лише дякувати. Місто має над цим працювати, бо йдеться про високоприбутковий бізнес операторів. Якби влада заохочувала мешканців до збирання вторвідходів, наприклад, видавала пакети для сортування сміття, гроші, або за ці кошти надавала послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, громада була б свідомішою.

— У всіх природних зонах дерева виконують важливу ґрунтозахисну, водозахисну та водорегулювальну функції. Яка сьогодні ситуація із зеленими насадженнями в районі?

— Проблема зелених насаджень є чи не найважливішою для району. Так, лише в Солом’янському районі на одного мешканця припадає лише 9,6 метра квадратного зелених насаджень. Тоді як у європейських містах цей показник становить 20. Ми отримали в спадок дуже красивий і різнобарвний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, якщо не засвоїли найпростіших правил садівництва.

Приємно, що в нашому районі будують житло, реконструюють навчальні заклади, підприємства. Але мешканці мікрорайонів, що прилягають до парків “Відрадний”, “Ландшафтний”, Байкової гори, стурбовані тим, що спорудження висоток перекинулося і на зони відпочинку. А все тому, що для Києва не розроблено проекту детального планування міста, чітко не визначено меж зелених зон, соціальної інфраструктури, тому і земелю відводять “на око”. Тому на будмайданчиках, окрім дозволених до зрізування, гинуть й інші дерева. На жаль, зелені насадження в районі зносять непланомірно, немає даних щодо кількості зрізаних та посаджених дерев. Тому зрозумілі численні звернення виборців зі скаргами до депутатів.

— Ви сказали, що зміна стратегії і тактики всієї екологічної моделі потребує організації всебічної освіти, формування екологічної свідомості населення. З чого потрібно починати?

— Переконана, що велике значення має виховна й просвітницька робота. Чому б у свідомості наших дітей змалку не розвивати екологічну культуру, любов до своєї прекрасної країни, щоб для них блюзнірством була навіть думка про те, що можна псувати цю земну красу і чистоту. Можна приділяти більше уваги факультативному курсу з екології, закріплювати за школами водні об’єкти чи паркові зони. Світ, у якому ми живемо, являє собою єдине ціле.

Охорона природи повинна стати моральною категорією і бути пріоритетом за будь-яких політичних ситуацій і компромісів. Природа створила людину, вона для людини — арена життя і діяльності, джерело засобів існування, а тому охороняти її потрібно постійно. 

довідка “Хрещатика”

Жанна Шафаренко народилася 16 квітня 1962 року в Києві. Депутат Київради від Блоку Литвина. Заступник голови постійної комісії Київради з питань власності. Має дві вищі освіти, які здобула в Київському національному університету імені Тараса Шевченка за спеціальностями “Філософія” та “Правознавство”, кваліфікація — юрист. Нотаріус Київського міського нотаріального округу. Жанна Шафаренко — заслужений юрист України. Депутат Солом’янської райради двох скликань — II (2002-2006) та V (2006-2010), голова Солом’янської у Києві районної партійної організації Народної партії. З червня 2010 року — заступник голови Київської міської організації Народної партії. Заміжня. Виховує доньку. 

Віталій КУРІННИЙ,

Газета “Хрещатик” від 21.10.2010 р.

http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3784/art/1287594735.html