Протягом двох років і вдень, і вночі власник кафе-дискотеки «Дайкірі» безкарно здійснює торговельно-розважальну діяльність, нехтуючи тим самим чинними державними законодавчими актами: природоохоронними, земельними, водними, санітарно-епідеміологічними, торговельними. Та найголовніше – відверто порушується Конституція та закони України, які гарантують громадянам право на гідне життя, а саме – забезпечення тиші у нічний час.

В оболонському районі столиці на березі затоки «Собаче Гирло» (р. Дніпро) розташувалося кафе-дискотека «Дайкірі», яку знає, напевно, кожен таксист, бо возить туди «молодняк» розважатися. Вже другий рік поспіль з цього розважального закладу і влітку, і взимку майже щоночі (особливо у вихідні) по всьому найближчому мікрорайону доносяться звуки музики, схожі на роботу перфоратора чи бурової установки. З 20.00 і аж до 8–10.00 ранку мешканці будинків з №37 і до №17 по вулиці Прирічній вимушені або запихати собі у вуха біруші, хоча й вони не допомагають, або молити Бога, щоб швидше настав ранок і їх голови та вуха трохи відпочили. Бідолашні люди скаржаться, що через цих нахаб та бандюків у них і стіни трясуться, й навіть посуд у стінках дрижить і танцює під ту скажену музику.

Мешканці найближчих будинків, які більше року намагалися законними шляхами вирішити це питання, цього разу налаштовані більш рішуче – вже підготовлена позовна заява до суду. Активісти місцевої громади зібрали всі документи, які свідчать про те, що у так званих господарів «Дайкірі» (ФОП Фурса Валерій Миколайович, юридична адреса: м. Чернігів, вул. Бєлова, 23, корпус 7, кв. 22 – прим. редакції) немає жодних дозволів: ні на торгівлю спиртними напоями,  ні тим паче на нічну дискотеку, ні на землю, ні взагалі  на розміщення будь-якого приміщення на даній території. А ця горе-дискотека займає не мало, не багато – 400 м². Крім цього, тепер це навіть не тимчасовий намет, як було раніше, а цілком капітальне приміщення з фундаментом та утепленими стінами,  що дозволяє не обмежуватися сезонною роботою влітку, а продовжувати організоване нахабство протягом усього року. Люди впевнені, що таке беззаконня можливе тільки за умови дуже впливового покровительства з боку влади. Якої саме: районної, міської чи ще вище – сказати важко, адже всі установи, куди зверталися мешканці вулиці Прирічної, ніби щось і робили, якісь доручення комусь давали, приписи надсилали. Але віз, як то кажуть, і нині стоїть на затоці «Собаче Гирло».

У відповідь на скарги людей Оболонська райдержадміністрація надала документи, які свідчать про те, що «Дайкірі» незаконно займає дану територію, не маючи на це жодного правомірного дозволу. І тут виникає питання: якщо ця діяльність незаконна, то куди ж ця сама райадміністрація дивиться? Чому лише відписки та приписи оформляє, а не закриє цей центр розгулу і постійного порушення спокою громадян? Оболонський голова В.Ягодка у своїх листах до Прокуратури району та Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, посилаючись на дозвіл Головархітектури № 05-0727 від 06.11.2009 р., зазначає, що дана територія розташована в межах прибережної смуги й фактично знаходиться в зоні можливого підтоплення, пропонує відкликати дозвіл на розміщення даного павільйону та його демонтаж. Проте ніяких подальших зрушень не спостерігається! Невже у когось тут свій бубновий інтерес?

Будинок №37 у народі називають «депутатським», тому мешканці шукали прихисту і у слуг народу, які цього разу виявилися неймовірно близькими до проблем тих, кого вони представляють у парламенті, адже їх вікна теж виходять на набережну. Нарешті хоч у чомусь нардепи зрівнялися з пересічними громадянами! Ті, в свою чергу, направляли депутатські звернення, та все марно.

Тоді люди вирішили піти у «розвідку». Кілька чоловік направилися якось на дискотеку. Ну, звичайно, не для того, аби потанцювати, а щоб на власні очі побачити, що ж насправді відбувається за тими стінами, звідки горланить не лише музика, а й добряче розігріта «клієнтура». Побачене, м’яко кажучи, не на жарт налякало «шпигунів». Повсюди гори сміття, яке не вивозилося, здається, роками. Під найближчими кущами – імпровізовані туалети. Та це ще квіточки, ягідки – всередині приміщення: весь інтер’єр був прикрашений плакатами відвертого еротичного змісту – вся «Кама-сутра»! У відвідувачів існують цілком реальні підозри, що в кафе збувають навіть наркотики.

Виснажені безсонними ночами, мешканці вже просто не знають, до кого звернутися за допомогою, адже і міліція, і місцева Оболонська влада або роблять вигляд, що щось роблять, або просто відмовчуються.

Минулої осені мешканці сусідніх будинків викликали міліцію і рушили до кафе. Стражі правопорядку і дотримання законних прав громадян навіть не запитали документи на здійснення підприємницької діяльності у господарів сумнівного закладу, який на вигляд зовсім не схожий на звичайний «генделик», а його відвідувачі – не типові пияки із синіми носами, а власники пристойних джипів і «мерсів».

На вимогу мешканців начальник відділу контролю за благоустроєм Оболонського району В. Космій неодноразово обіцяв надати ксерокопію якогось документу, який нібито дає право на функціонування дискотеки. Та обіцяного, як відомо, два роки чекають. Людям вдалося отримати лише дозвіл Головархітектури № 05-0429, що діє до 30.10.2009 р. І все було б у порядку, якби не одне головне «але» – даний дозвіл (хоча й прострочений!) стосується зовсім іншої території, а саме озера Білого по вулиці Героїв Сталінграда. І ні слова про затоку «Собаче Гирло», де знаходиться «Дайкірі». До речі, номер вище зазначеного документу не співпадає з тим, на який посилається пан Ягодка та його заступники: В. Артеменко та Г. Сазонов.

Отож, і незрозуміло, чому пан чиновник і його відділ не виконують своїх обіцянок? Варіантів відповіді може бути два: або ніякого документу не існує взагалі, або затягування з вирішенням даного питання вигідно самим же чиновникам. Як саме вигідно – не нам вам пояснювати!

Протягом тривалого часу чиновники відверто перекладаютть відповідальність один на одного. Мешканці зверталися до голови Київської державної адміністрації Л. Черновецького, міністра МВС, начальника ГУ МВС, начальника Оболонського РУГУ МВС, голови Оболонської районної адміністрації В. Ягодки, прокуратури Оболонського району, Управління контролю за благоустроєм міста, депутатів Київради. Та все даремно. Жодна владна структура не змогла навести належний порядок. Тому народний терпець увірвався: виснажені люди, позбавлені можливості спокійно проживати у своїх помешканнях, спати вночі, доведені до вкрай хворобливого психічного стану, вирішили шукати правди у суді, хоча й на його справедливе рішення вони не надто сподіваються.

Віталій ГАЙДУК, голова Оболонської районної організації Народної Партії в м. Києві,  депутат Київради:

«З подібними питаннями в нашу громадську приймальню звертається чимало мешканців Оболоні, в тому числі вулиці Прирічної. Я надіслав депутатське звернення в Оболонську райдержадміністрацію та прокурору Оболонського району. Сподіваюсь, ми зможемо допомогти у вирішенні цієї проблеми» 

Світлана Головченко

газета «Народна Партія-Народний Контроль» №10

Київської міської організації Народної Партії