Україна на чолі з новим проросійським президентом Януковичем не хоче закривати собі дорогу в ЄС. Але тон поводження з опозицією стає дедалі грубішим. Німецькі політики вимагають від ЄС ясно висловитися щодо можновладців у Києві.

Перед самітом Європейського Союзу (ЄС) і України представники Європарламенту з Вільної демократичної партії Німеччини (ВДП) та Християнсько-демократичного й Християнсько-соціального союзів (ХДС/ХСС) виявили стурбування українською ситуацією. “ЄС повинен прояснити новому керівництву, що європейська перспектива може бути лише за умови дотримання демократії та верховенства права”, – наголошує євродепутат із ХДС Ельмар Брок.

Саміт відбудеться 22 листопада в Брюсселі. Відколи взимку до влади здобувся проросійський президент Віктор Янукович, у країні виникла небезпека згортання демократичних досягнень.

Ліберали теж неспокійні. “ЄС мусить виразно вказати на європейські стандарти у сферах демократії та прав людини, а в разі найменшого порушення цих принципів пояснити, що тим самим ставиться під загрозу просування України в Європу”, – каже зовнішньополітичний речник фракції ВДП у Бундестазі Райнер Штіннер.

Реалістичний опис ситуації

Фонд науки та політики (SWP) у Берліні, фінансований з бюджету адміністрації канцлера, зобразив недавно доволі похмуру картину тенденцій в Україні. “Євросоюзові не можна давати себе заговорювати демократичною риторикою Януковича, котра рідко віддзеркалює реальність”, – мовила С’юзен Стюарт із SWP.

Експерт перелічила низку ознак “відвернення від демократії та плюралізму” в Україні:

• Зростає кількість журналістів, які скаржаться на політичний тиск.

• Триває тиск на неурядові організації.

• У червні керівника місцевого представництва пов’язаного з ХДС Фонду Конрада Аденауера Ніко Лянґе протримали у київському аеропорту десять годин. Лянґе, як вважається, створює критичний супровід ері Януковича. Його звільнили тільки після втручання німецького уряду та Європейського Парламенту.

• Українська служба безпеки викликала на допит організації, що підтримуються з Міжнародного фонду “Відродження” – інституції американського мільярдера Джорджа Сороса.

• Скасовано конституційні поправки, що обмежували владу президента.

• Перед місцевими виборами в жовтні було змінено відповідний закон про вибори на користь партії Януковича.

30 жовтня колишня глава уряду Юлія Тимошенко, яка п’ять років тому була “обличчям Помаранчевої революції”, заявила в інтерв’ю Spiegel Online: “За два десятиліття незалежності такого в нас іще не було: у людях глибоко поселився страх”. Прикро за події в Україні і зовнішньополітичним спостерігачам у Брюсселі та Берліні. Політик з ХДС Брок критикує не лише проведення місцевих виборів, а й занадто активне сумісництво в новій Україні Януковича. Так, шеф служби безпеки Валерій Хорошковський є водночас членом Вищої ради юстиції, що контролює судочинство та суддів. “Від такої практики київській владі треба негайно відмовитися”, – вимагає Брок.

Не змішувати безвізовий режим з іншими темами

Важливим прагнення українців є скасування віз у ЄС. “За бажання”, впевнений християнський демократ Брок, уже на цьому саміті Україна – ЄС можна було б домовитися про план підготовки до безвізового режиму. Однак Брок вважає, що поєднати візову свободу із дотриманням демократії та верховенства права в Україні буде складно: “Ми мусимо зважати, щоб у візовому питанні не поставити раптом росіян у краще становище, ніж українців”. Пропозицію взаємної відмови від в’їзних вимог недавно висунув президент Росії Дмітрій Медвєдєв, на саміті Росія – ЄС у Ростові-на-Дону.

Штіннер із ВДП так само скептичний стосовно кореляції візової свободи з тенденціями української внутрішньої політики. “Безвізовий режим прив’язаний до чітко визначених технічних критеріїв, які мають бути виконані”, – каже він. До того ж ЄС хоче використати процес лібералізації, аби сприяти поступові у сферах демократії та прав людини. “Завжди слід зважувати, – звертає увагу Штіннер, – чи не досягається суворою візовою політикою прямо протилежне”.

Оригiнал матерiалу:
http://www.spiegel.de