Перед самітом Україна – ЄС дипломатичні керівники Польщі та Швеції Радослав Сікорський і Карл Більдт закликали Київ до пришвидшення реформ.

Радослав Сікорський і Карл Більдт розмовляли з президентом Віктором Януковичем переважно на тему асоціації України з ЄС. «Ми приїхали до Києва сказати, що вся Європа, не лише Польща та Швеція, переймається тим, аби українські реформи просувалися в європейському напрямку, і що хочемо, аби саміт мав успіх», – розповів журналістам польський міністр закордонних справ Сікорський. Він наголосив, що реакція президента була позитивною, а спілкування в неформальній обстановці за обідом тривало довше, ніж планувалося.

Саміт Україна – ЄС відбудеться у понеділок. «Найважливішими є переговори про асоціацію. Реформи в Україні йдуть повільно, але ми бачимо певний прогрес», – констатував Карл Більдт. Українці сподіваються від понеділкових переговорів насамперед прийняття конкретних рішень, що стосуються запровадження безвізового режиму з ЄС.

«Ви почуєте гарні новини», – заспокоїв міністр Сікорський. Він навів приклад Швеції, котра скасувала візи для поляків іще в часи Польської Народної Республіки, і розповів про позитивний досвід малого прикордонного руху. Міністр запевнив, що Польща та Швеція підтримуватимуть запровадження безвізового режиму для українців.

Чотири реформи

На питання, чому під час цього візиту не було спілкування з представниками опозиції, міністр Сікорський відповів, що в 2009 році він тричі зустрічався з Януковичем як лідером опозиції, і пообіцяв, що в майбутньому так само будуть організовані зустрічі з противниками київської влади.

Три українські аналітичні центри недавно дослідили, як Україна реалізує реформи, передбачені у плані підготовки до асоціації з ЄС. Виявилося, що з 69 впроваджено заледве чотири. «Реформи просуваються вкрай повільно, бракує також інформації про політику влади у сфері європейської інтеграції», – каже Юлія Тищенко з Українського незалежного центру політичних досліджень.

«Це непокоїть, бо показує загальний темп реформ у нашій країні», – додає вона. Реалізовані вже реформи пов’язані з торгівлею та співпрацею у галузі енергетики. Інших 55 на стадії реалізації, а 10 – навіть не розпочато. Стосуються вони насамперед політичної сфери: гарантування поваги до прав людини й громадянських свобод.

Згаяний час

За часів попереднього президента Віктора Ющенка Україна декларувала бажання вступу в Європейський Союз, представляючи це своєю головною метою в зовнішній політиці. Але для фактичного зближення з Євросоюзом вона зробила небагато. У червні 2009 року міністр Радослав Сікорський гостював у Києві разом із тодішнім головою німецької дипломатії Франком-Вальтером Штайнмаєром. Польські та німецькі дипломати були після того візиту песимістично налаштовані щодо перспектив зближення Києва з ЄС.

«Україна може втратити великий шанс на укладення асоціації з ЄС», – сказали вони, відзначивши, що то була б чергова колосальна поразка Києва з його власної вини. Бо зважаючи на тотальну розсвареність українських політичних еліт, не було жодної можливості ухвалення потрібних документів.

Зміна пріоритетів

Після обрання Віктора Януковича главою держави вступ у ЄС усе ще лишається метою, однак пріоритети президента й уряду прем’єра Миколи Азарова інші. Передусім це посилення співпраці з Росією. Останнім часом українську владу гостро критикували за обмеження громадянських свобод, особливо у контексті проведених недавно місцевих виборів.

Оригiнал матерiалу:
http://www.rp.pl