За дев’ять місяців після зміни уряду Україна зміцнила зв’язки з Москвою, і зараз перед першим запланованим самітом Віктора Януковича з лідерами Євросоюзу в Брюсселі постає питання: чи доведеться Україні вибирати між Європою та Росією?

Прийшовши до влади у лютому, пан Янукович уклав угоду з Москвою щодо поставок природного газу та подовжив договір оренди для російського Чорноморського флоту, заспокоївши російські страхи, що Україна прагнутиме найближчим часом приєднатися до НАТО.

З того часу відносини Москви з деякими країнами ЄС, особливо з Польщею, покращилися. У понеділок в Брюсселі вперше також запланована зустріч між Європейським Союзом, Україною та Росією з енергетичних питань, що дає надію на розвиток тристоронніх відносин співпраці.

Україна, країна з населенням близько 46 мільйонів, що стала незалежною після розпаду Радянського Союзу майже два десятиліття тому, межує з чотирма країнами ЄС і є вкрай важливим коридором для поставок енергоносіїв.

Але непостійна політика країни, її непрості відносини з Москвою та зумовлені цим кризи при транзиті природного газу до інших частин Європи зробила Україну незручним партнером Європейського Союзу.

Надто важлива, щоб ігнорувати її, але й надто складна щоб бути швидко прийнятою до Європи, Україна являє для європейських лідерів унікальний виклик.

Як кажуть посадовці з ЄС, у понеділок в замку «Валь Дюшес» Європейський Союз наголошуватиме на занепокоєнні щодо погіршення ситуації з правами людини, намагаючись при цьому водночас заохотити реформи. Вони сподіваються, що обговорення енергетичних проектів, полегшення візового режиму та потенційного договору про вільну торгівлю поступово схилятиме Україну убік Заходу.

Однак Європейський Союз не давав Україні жодних обіцянок щодо членства в блоці. У європейських столицях зменшується підтримка ідеї про подальше розширення ЄС. Окрім того, Україна велика, відносно бідна та обтяжена проблемами. Глибоко вражений фінансовою кризою, Київ прийняв мільярди доларів кредитної допомоги від Міжнародного валютного фонду.

Брак прозорості в енергетичному секторі відлякує західних інвесторів. У Брюсселі існує занепокоєння щодо погіршення ситуації з правами людини в Україні, у тому числі переслідування журналістів. У звіті депутатів Європейського Парламенту минулого тижня критикувалися українські місцеві вибори, вказувалося на «недоліки, які мали прямий вплив на проведення та результати виборів, а також викликали стурбованість виборчим процесом».

П’ять років тому українські перспективи виглядали інакше, коли Помаранчева революція привела в президентське крісло Віктора Ющенка, який просував свою країну до членства у НАТО та ЄС. Але його тріумф було зруйновано політичними міжусобицями, а із зміною влади цього року почалося зближення з Москвою.

«Стабілізація відносин між Україною та Росією на краще, в тому числі для відносин України з ЄС», – сказав Костянтин Єлісєєв, посол Києва при Європейському Союзі на брифінгу в Брюсселі минулого тижня.

Європейські прагнення Києва, додав він, «незмінні». У Брюсселі українські посадовці намагалися переконати журналістів, що їхня держава не потрапила знову до російської сфери впливу.

Дмітрій Трєнін, директор Московського центру Карнеґі, стверджує, що Росія мало що може запропонувати Україні.

«Якщо ЄС запропонує їм перспективу – вони погодяться, – сказав він. – Москва не пропонує їм жодної перспективи, і навіть якщо запропонує – українці відмовляться. Незалежність України – це перш за все незалежність від Москви».

Занепокоєння Росії щодо діяльності попереднього українського уряду стосувалося його амбіцій зі вступу України до НАТО.

«Будь-який вид інтеграції, який не включає цього дуже важливого компоненту безпеки, є цілком прийнятним для Москви», – сказав пан Трєнін.

За словами європейських посадовців, президент Європейської Комісії Жозе Мануел Баррозу цього року мав більше зустрічей та телефонних розмов з паном Януковичем, аніж з будь-яким іншим лідером країни, що не належать до 27 держав-членів ЄС.

Європейський Союз є головним торговельним партнером України, забезпечуючи близько 30% її зовнішньої торгівлі. Ця цифра може зрости, стверджують високопосадовці, якщо сторони домовляться про зону вільної торгівлі.

Прийняття стандартів ЄС та рух у напрямку укладення торговельної угоди з Євросоюзом, який є найбільшим торговельним блоком у світі, виглядає кращою альтернативою порівняно з приєднанням до митного союзу з Росією, Казахстаном та Білоруссю, членство в якому не поєднується із членством України у Світовій організації торгівлі. Укладення торговельної угоди з ЄС означало б для України підвищення комерційних стандартів, але не заважало б торгівлі з Росією.

«Немає перешкод для тісніших відносин з ЄС та водночас кращих відносин з Росією, – сказав європейський посадовець, не уповноважений давати коментар. – Цей рік показав, що можна досягнути як одного, так і іншого».

Але посадовець додав, що Європейський Союз був стурбований просуванням внутрішніх реформ в Україні та браком прозорості в енергетичному секторі, а також «занепокоєний відступом в окремих сферах, як-то права людини»

Томас Ґомарт, директор Російського центру у Французькому інституті міжнародних відносин, стверджує, що у пана Януковича звузилося поле для маневру.

«Можливості українського уряду обмежені через економічну кризу, через його зближення з Росією, брак послідовності у відносинах з ЄС у питанні дотримання прав людини, а також у зв’язку з тим, що всередині ЄС питання розширення не є пріоритетним», – сказав Ґомарт.

Як свідчить досвід, держави ставлять внутрішні реформи на перше місце, лише коли вважають, що мають добрі шанси приєднатися до Європейського Союзу. Це наштовхує на думку, що існують межі інтеграції України з ЄС – як і її зближення з Москвою.

«З точки зору України, чого бракує – то це чіткої європейської перспективи для країни, – сказав пан Трєнін, директор Московського центру Карнеґі. – Вони хочуть, щоб її відкрили, але цього не відбувається».

Оригiнал матерiалу:
http://www.nytimes.com/