Російський бізнес може стати одним з найактивніших учасників великих проектів на території Криму. У найближчі десять років влада автономії розраховує залучити в економіку півострова 13 мільярдів доларів. Інвесторам обіцяють максимальне сприяння та податкові пільги.

Про це йшлося на Чорноморському економічному форумі, що відбувся в Ялті. У розвиткові регіону ставка робиться на галузі, перспективні і для російського бізнесу: аграрний сектор та переробку, зелену енергетику, транспортну інфраструктуру, туристично-рекреаційну діяльність. Співпраця, переконані експерти, дасть вигоду обом сторонам, а Крим може стати стартовим майданчиком для розширення російсько-українського партнерства.

Україна вже зараз є одним з найцікавіших регіонів для російського бізнесу на пострадянському просторі, каже голова координаційної ради Ділового центру економічного розвитку СНД Анатолій Казаков. За офіційними даними, Росія посідає четверте місце за обсягом інвестицій в українську економіку, на початок цього року вони становили 2,7 мільярда доларів. Але насправді обсяг вкладень набагато більший, каже Казаков: досі багато російських підприємців вкладали через офшорні зони. У реальності, за словами експерта, в руках російського бізнесу перебуває 178 стратегічних підприємств України. І це при тому, що великі інвестиції та спільні проекти донедавна стримувалися через політичну нестабільність у сусідній країні. Пожвавлення діалогу на рівні найвищого політичного керівництва двох країн дає новий поштовх взаєминам бізнесу, переконаний співрозмовник «РГ».

Зустріч президентів двох країн, що проходила у дні форуму в Москві, обговорювали у Ялті навіть торгівці й таксисти. «Цього року у нас знову був наплив російських туристів», – ділиться спостереженнями водій. Кримська влада розраховує, що конкуренція між російськими та українськими чорноморськими курортами обернеться не жорстокою боротьбою, а підвищить привабливість усього узбережжя. Наразі туристичні потоки в обох напрямках гальмуються транспортними проблемами. Хоч як парадоксально, найшвидший шлях із Ялти до Сочі пролягає через московське Домодєдово. Нерозвиненість транспортної інфраструктури позначається і на зв’язках бізнесу, визнає заступник голови Ради міністрів автономії Катерина Юрченко. Налагодити зв’язок між півостровом і Краснодарським краєм має міст через Керченську протоку, принципової згоди про це досягнули президенти двох країн. Переправа замкне «Чорноморське кільце», спростить доставку вантажів між країнами. Є сенс, продовжує Юрченко, налагоджувати пряме авіасполучення, приватні гроші треба підтягувати до реконструкції Сімферопольського аеропорту, кримських морських портів.

Для інвестпроектів за пріоритетними напрямками, які закладаються у стратегію економічного розвитку автономії до 2020 року, підприємцям обіцяють преференції. Їх планують на п’ять років звільнити від податку на прибуток, податку на додану вартість на ввезення устаткування, яке не виробляють на території автономії. Уже в грудні у Криму пройде перший відкритий і прозорий земельний аукціон, на торги будуть виставлені 38 ділянок землі загальною площею понад 700 гектарів. Крим має потужний промисловий потенціал – від переробки до суднобудування, нагадує директор [українського] Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв. Ураховуючи збільшення товаропотоку через Чорне море, розвиток торговельного флоту, російський і український бізнес можуть використовувати можливості кримських та інших українських портів для розвитку ремонтної бази, обслуговування суден, вважає експерт. А спільні технології з виробництва суден і швидкісних катерів уможливлюють пошук консолідованого контракту, який можна розміщувати на підприємствах двох країн, каже Єрмолаєв.

При цьому обидві держави, на думку експерта, можуть використовувати у своєму економічному розвитку не тільки взаємні можливості, а й перспективи співпраці з Євросоюзом. Протягом кількох років у зближенні України та ЄС деякі експерти вбачали бар’єр для російсько-українських зв’язків. Але насправді це може стати не перешкодою, а додатковим козирем у відносинах трьох сторін. На останніх переговорах у межах саміту Україна – ЄС була запропонована й активно обговорювалася формула стратегічного партнерства ЄС – Україна, ЄС – Росія та Україна – Росія, розповідає Єрмолаєв. Він сподівається, що це гарний привід для переговорів у рамках такого трикутника і має ітися про поетапне зближення економічних просторів. «Для ЄС вихід з кризи може бути пов’язаний лише з нарощуванням присутності та розвитком ринку за межами його кордонів. Перспективи Росії та України – як у зв’язку з завданнями російської модернізації, так і українськими планами економічних реформ – у нарощуванні співпраці з провідними технологічними, інтелектуальними та фінансовими центрами, а ЄС тут один з провідних партнерів», – пояснює Єрмолаєв.

Оригiнал матерiалу:
http://www.rg.ru/