Сьогодні український Фонд держмайна (ФДМ) припинить прийом заявок від охочих брати участь у конкурсі з приватизації «Укртелекому». Передбачається, що вже завтра стане відоме коло претендентів, які 28 грудня будуть боротися за право власності на один із найпривабливіших об’єктів. Для української влади успішна та прозора приватизація «Укртелекому» – після десятирічної скандальної передісторії – стане справою честі. Проте експерти зазначають, що у процесі виникли нові проблеми.

Минулого тижня голова ФДМ Олександр Рябченко повідомив, що зацікавленість у купівлі «Укртелекому» виявили шість компаній. За умовами договору про конфіденційність перелік претендентів не розголошувався. Як неофіційно пояснили співробітники ФДМ, претенденти не обов’язково братимуть участь у конкурсі. До останнього моменту ніхто з зацікавлених не проходив обов’язкову процедуру реєстрації, яка передбачає внесення застави сумою в 1 млрд. грн. (Приблизно 125 млн. дол.) Рябченко визнав, що подача документів в останній момент – нормальна практика при продажу таких великих і складних об’єктів. Він зазначив, що сума застави стане гарантією допуску до конкурсу тільки реальних претендентів, а не тих, хто має намір «погратися».

Утім, якісь ігри навколо конкурсу вже тривають. Глава ФДМ підтвердив, що турецький оператор TurkCell звернувся до українських органів влади з письмовим проханням подовжити підготовку до конкурсу на півтора місяці й відповідно перенести дату продажу. Оскільки представники цієї компанії раніше цікавилися конкурсом тільки через посольство своєї країни, а минулого тижня повідомили, що ще не прийняли рішення про участь у торгах, прохання, на думку українських експертів, виглядало дивно. Один із чиновників пояснив «НГ», що TurkCell є співвласником українського оператора мобільного зв’язку «Астеліт». Іншим співвласником виступають структури, підпорядковані члену Партії регіонів Рінату Ахметову. «Холдинг СКМ Ахметова давно вважається одним з основних претендентів на купівлю «Укртелекому». Але його головним суперником, як очікується, стане російська компанія МТС, що закріпилася на українському ринку. Конкурувати буде складно», – сказав співрозмовник «НГ».

Старший аналітик інвестиційної компанії BG Capital Олександр Паращій визнав наївним припущення, ніби Ахметов намагається відкласти конкурс з допомогою турецького партнера. Але після конкурсу переможець може зіткнутися як з несподіваними труднощами, так і з приємними сюрпризами. З одного боку, українське законодавство закріплює за «Укртелекомом» обов’язок забезпечувати універсальні послуги зв’язку, зокрема неприбуткові види зв’язку в сільській місцевості. Збитки компанії за цим показником становлять до 100 млн. дол. на рік. З іншого боку, вже після конкурсу Верховна Рада може прийняти підготовлений, але відкладений закон про створення в Україні спеціального Фонду універсальних телекомунікаційних послуг, який може формуватися за рахунок додаткових відрахувань учасників ринку. Операторів мобільного зв’язку можуть зобов’язати відраховувати гроші до фонду, який компенсує «Укртелекому» збитки від нерентабельних, але соціально значущих послуг зв’язку.

Зараз відомо лише, що українська влада планує одержати за об’єкт 1,5-2 млрд. дол. Керівник центру політичного аналізу «Пента» Володимир Фесенко підтвердив «НГ», що необхідність забезпечити надходження до держбюджету – один з основних факторів, що визначають швидкий продаж «Укртелекому». «Але для влади зараз існує анітрохи не менш важливе питання – її імідж. Від того, як пройде приватизація «Укртелекому», залежить, як інвестори поведуться у найближчі два роки, коли будуть продаватися інші стратегічні об’єкти, залежить і ставлення іноземних партнерів до української влади. З цієї точки зору можна сказати, що 28 грудня буде створено прецедент», – зазначив він.

Експерти сходяться на думці, що головна проблема для офіційного Києва полягає у необхідності знайти компроміс між найсильнішими гравцями – українським і російським. Тому зараз проводяться залаштункові переговори, підсумком яких справді може стати чергове перенесення дати продажу «Укртелекому», не виключають аналітики.

Віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В’ячеслав Бутко зазначив, що зараз неможливо сказати нічого певного. Нічого не відомо про інвестиційні зобов’язання, а практика показує, що стосовно їх виконання розгоряються палкі й запеклі дискусії, які тривають і після приватизації.

Оригiнал матерiалу:
http://www.ng.ru/