В Україні Верховна Рада ухвалила бюджет на майбутній рік, а перед цим відправила у відставку главу Національного банку Володимира Стельмаха і призначила на цю посаду його першого заступника Сергія Арбузова.

Підставою для відставки Володимира Стельмаха з посади голови Національного банку України в президентській адміністрації назвали похилий вік (18 січня майбутнього року йому виповниться 72 роки). Однак українська преса пов’язує відставку Стельмаха з його відмовою ввімкнути друкарський верстат. Додаткові мільярди гривень потрібні урядові Миколи Азарова для скорочення дефіциту державного бюджету. Очевидно, це може зробити новий керівник Національного банку, близький до родини глави держави 34-річний Сергій Арбузов.

Багато фінансистів шоковані кадровим рішенням президента, але все ж очікують збереження стабільного курсу гривні. Водночас, на думку опонентів влади, призначення Арбузова означає «приватизацію нацбанку сім’єю Януковича» і «встановлення повного контролю над банківською системою країни». Ситуацію коментує директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко:

– Інструменти впливу на банківську систему можуть бути. Але давайте не забувати про дуже важливу річ: зараз на банківському ринку України працює багато західних і російських банків, і якщо намітяться тенденції перерозподілу в банківському секторі, почнеться «наїзд» на західні та російські банки, то можуть виникнути репутаційні проблеми у самого Януковича. Тому я думаю, що вплив «сім’ї» на банківський сектор істотно посилиться, але я поки що не говорив би про повний контроль і повне підпорядкування. Наразі Арбузов ще недостатньо досвідчений.

Парламентська більшість не лише підтримала пропозиції президента щодо зміни керівництва нацбанку, а й оперативно затвердила бюджет на майбутній рік. Дві опозиційні фракції – Блоку Юлії Тимошенко та «Нашої України –Народної самооборони» – перед початком розгляду цього питання залишили Раду, заявивши, що не братимуть участі «в антисоціальному фарсі». Володимир Фесенко каже, що оцінки опозиції мають політичний характер:

– Я б подивився на те, який бюджет прийняла б опозиція, якби вона була зараз при владі. Макроекономічні параметри цього бюджету визначені в Міжнародному валютному фонді, як мінімум узгоджені з ним. Щодо, припустимо, не дуже високих соціальних показників, то бути високими в нинішній соціально-економічній ситуації вони не можуть. Треба бути реалістом...

Тим часом опозиціонери заявили, що бойкотуватимуть засідання парламенту до виконання висунутого владі ультиматуму. Вони наполягають на притягненні до кримінальної відповідальності депутатів і міністрів від правлячої Партії регіонів, жорстоко побили ввечері 16 грудня в Раді парламентарів Блоку Тимошенко. Прокуратура у діях «регіоналів» не вбачає складу злочину і порушила кримінальну справу фактично проти постраждалих – за блокування роботи Верховної Ради.

Ще одна вимога опозиції – припинити кримінальне переслідування екс-прем’єра і членів колишнього уряду. Черговим затриманим напередодні став колишній перший заступник міністра юстиції Євген Корнійчук, якому інкримінують «перевищення службових повноважень».

Український експерт Сергій Солодкий, заступник директора київського Інституту світової політики, каже, що все, що відбувається – це прояв сили і зміцнення позицій президента України та правлячої Партії регіонів:

– Такі зусилля робляться з моменту приходу Віктора Януковича до влади, тобто з лютого–березня цього року. І прихід нового глави НБУ – це зміцнення позиції президента у банківському, фінансовому напрямі. Колишній глава Нацбанку України – ставленик екс-президента Віктора Ющенка. У нього, в принципі, склалися непогані стосунки і з нинішньою владою, але, оскільки добіг кінця термін його перебування на посаді (зараз це – 7 років), то відбулася заміна. Новий голова НБУ – наближена до родини президента України людина, що, зрозуміло, було не останнім чинником при виборі кандидатури на цю посаду.

– До яких наслідків може призвести це призначення?

– Очевидно, що робляться якісь дії, спрямовані на поліпшення відносин із Міжнародним валютним фондом. Україна опинилася у складній ситуації через економічну кризу, і владі зараз дуже важливо заручитися кредитною підтримкою МВФ. Заради цього вона готова йти на всілякі поступки. Президентові потрібно контролювати і курс гривні, і бюджетну сферу, тому що одна з головних вимог МВФ – скорочення бюджетного дефіциту. І те, що в України підноситься як пенсійна реформа, насправді реформою не є – йдеться про те, щоб збільшити пенсійний вік жінок. Потрібно піти назустріч вимогам МВФ, але при цьому влада розуміє, що ці дії загрожують невдоволенням народу.

Ми вже бачили, що відбувалося з прийняттям нового податкового кодексу, і, я підозрюю, влада боїться того, що нові непопулярні кроки можуть призвести до чергового сплеску народного невдоволення. Тому влада робить усе можливе, щоб контролювати ситуацію. При прийнятті бюджету всі рекомендації опозиційних партій були просто проігноровані, влада провела «бульдозерну» політику – пішла на все, щоб протиснути свій варіант.

– Чи можуть дії опозиції якось перешкодити діям влади?

– Насправді позиції опонентів влади досить слабкі, і влада або ігнорує їхні спроби, або підносить будь-яку їхню діяльність як деструктивну, спрямовану проти зусиль влади вивести країну з кризи. Останніми тижнями були відкриті кримінальні справи проти опозиційних політиків, зокрема проти Юлії Тимошенко і багатьох її прихильників. Нікого не заарештовують, але ведеться інформаційна кампанія проти опозиції, що послаблює позиції опонентів влади. І на цьому тлі, звичайно, опозиції складніше й складніше у якийсь спосіб висловлювати свою позицію.

Оригiнал матерiалу:
http://www.svobodanews.ru