Найвищу юридичну силу в нашій державі має Конституція, відповідно до якої громадяни України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Конституція гарантує всім громадянам України певні права, зокрема:

- право на повагу до гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню (стаття 28);

- право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності (стаття 43);

- право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 49).

Стаття 24 Конституції України передбачає, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. При цьому Конституційний Суд України у рішенні по справі №1-16/2007 від 16 жовтня 2007 року встановив, що у частині другій статті 24 Конституції України вік відсутній у переліку ознак, за якими не може бути привілеїв чи обмежень.

Водночас за результатами соціально-психологічного дослідження, проведеного у 2009 році Харківською правозахисною групою разом з факультетом соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, найбільш дискримінованою категорією населення в Україні є люди похилого віку, зокрема пенсіонери – 40%. Особи, які досягли 50-річного віку (в Україні таких проживає близько 16 млн. осіб), часто стають об’єктом дискримінації у трудовій, соціальній, побутовій та інших сферах: їм відмовляють у прийомі на роботу (порушення статті 43 Конституції України); вони зазнають приниження, а часто і жорстокого поводження, як від посторонніх осіб, так і в сім’ї (порушення статті 28 Конституції); більшість людей цієї категорії населення проживають за межею бідності, на межі виживання (порушення статті 49 Конституції).

Зважаючи на те, що заборона обмежень за віковою ознакою прямо не зазначена в Конституції, українські громадяни похилого віку позбавлені можливості захищати свої конституційні права і свободи шляхом посилання на відповідні конституційні норми. Захист прав відповідної категорії населення лише частково встановлений Законами України „Про основи соціального захисту ветеранів праці та інших осіб похилого віку в Україні” та „Про соціальний захист дітей війни”. Водночас, через низку історично зумовлених причин, ці особи здебільшого не мають досвіду досудового та судового захисту своїх інтересів, а отже, не володіють відповідними механізмами.

З метою ліквідації прогалин чинного законодавства України, що призводять до дискримінації за віковою ознакою осіб похилого віку, народні депутати України від фракції Народної Партії О.О.Зарубінський та М.Х.Шершун підготували проект Закону „Про запобігання дискримінації щодо осіб літнього і похилого віку в Україні”. Проект закону щодо захисту прав людей літнього і похилого віку базується на принципах Організації Об’єднаних Націй стосовно літніх людей, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права (ООН), Хартії осіб похилого віку та низці інших документів, що містять положення стосовно запобігання дискримінації людей похилого віку.

Відповідно до статті 3 проекту Закону „Про запобігання дискримінації щодо осіб літнього і похилого віку в Україні”, в Україні „забороняється та переслідується за законом будь-яка дискримінація щодо осіб літнього і похилого віку у політичній, економічній, соціальній або інших сферах суспільного життя”.

У статті 8 даного законопроекту визначено основні напрямки державної політики запобігання дискримінації щодо осіб літнього і похилого віку, зокрема:

- застосування в усіх сферах суспільного життя необхідних заходів для запобігання дискримінації щодо осіб літнього і похилого віку, забезпечення користування особами літнього і похилого віку їхніми правами та свободами;

- виховання та пропаганда у суспільстві поваги та шанобливого ставлення до осіб літнього і похилого віку.

Розроблений народними депутатами України від фракції Народної Партії у Верховній Раді України проект закону запобігає порушенню прав громадян похилого віку, в тому числі конституційних:

- у сфері особистих прав (права на життя, на захист гідності, свободи, особистої недоторканності та ін.) – стаття 16;

- у політичній сфері (права на голосування; права на обрання в органи державної влади та місцевого самоврядування тощо) – стаття 17;

- в економічній сфері (права на отримання кредитів, позик; права на заняття підприємницькою та іншою господарською діяльністю; права на захист вкладів та ін.) – стаття 18;

- у сфері праці (забезпечення цій категорії населення рівних з іншими можливостей при прийнятті на роботу; рівних умов щодо робочого часу та відпочинку; рівної з іншими працівниками відповідної кваліфікації заробітної плати; рівних умов щодо припинення трудових відносин та ін.) – стаття 19;

- права на достатній життєвий рівень (відповідно до якого гарантується встановлення державних пенсій та інших спеціальних соціальних виплат і допомоги у розмірі не нижче прожиткового мінімуму, який має забезпечувати умови життя, необхідні для гідного людини існування, та можливість повної реалізації потенціалу особи літнього або похилого віку тощо) – стаття 20;

- у сфері охорони здоров’я та соціальних послуг (права на вільний доступ до безоплатного медичного обслуговування належної якості; права на отримання життєво важливих послуг медичного та соціального характеру вдома) – стаття 21;

 - у сфері культури й освіти (права на реалізацію свого потенціалу у сфері літературної, художньої, наукової та технічної творчості та ін.) – стаття 22.

Водночас стаття 23 проекту Закону „Про запобігання дискримінації щодо осіб літнього і похилого віку в Україні” передбачає, що перелік прав і свобод осіб літнього і похилого віку, які підлягають особливому захисту (статті 16 – 23 цього Закону), не є вичерпним.

Як відомо, рівень розвитку кожної цивілізованої держави оцінюється за двома показниками: за рівнем життя людей, які вже не можуть себе забезпечити і які ще не можуть себе забезпечити. Чи можна назвати цивілізованою державу, в якій люди похилого віку змушені виживати у некомфортних умовах, існувати за межею бідності?!

Розроблений депутатами-народниками О. Зарубінським та М. Шершуном проект Закону „Про запобігання дискримінації щодо осіб літнього і похилого віку в Україні” створює необхідні умови для ефективної системи забезпечення та захисту прав людей похилого і літнього віку. Цей законопроект, спрямований на захист прав практично третини населення України, дозволить покращити становище осіб похилого віку, захистити їхні права, знизити рівень соціального напруження у суспільстві, сприятиме формуванню соціальної правової держави.

 Юлія Бердник