День Соборності 22 січня, що був у перші роки незалежності України винятковою прерогативою опозиційних національно-демократичних сил, у дев’яносто дев’ятому році став державним святом, йдеться у статті. Леонід Кучма, який боровся за свій другий термін на посаді президента, щоб забрати у своїх суперників частину по-державницьки налаштованого електорату, 21 січня 1999 року видав указ про запровадження святкування Дня соборності України, нагадує автор статті.

Відтоді офіціозну частину цього свята організовують місцеві й столичні чиновники, а опозиція намагається хоча б цього дня зняти розбіжності між багатьма дрібними «отаманами». Чиновництво урочисто збирається у палаці мистецтв «Україна», традиційно слухаючи виступ президента України. Опозиція ж мітингує на площах.

За президентства Віктора Ющенка, який безуспішно намагався усіх помирити, протистояння політичних сил цього дня не супроводжувалося зростанням напруженості. Теперішній президент України Віктор Янукович, за якого опозиціонерів показово б’ють, тримають у слідчих ізоляторах і тягаються на примусове ознайомлення з кримінальними справами, вирішив влаштувати у День соборності справжнє свято. Масові гуляння підконтрольна йому вертикаль влади влаштувала у стилі «а ля совєтік». До того ж, президентська Партія регіонів зробила заяву, гідну партії «Единая Россия», про те, що не дозволить заплямувати ідеали соборності політичними провокаціями.

«Якби кому-небудь із «регіоналів» сказали, що вже на другий рік правління їхнього президента вони будуть висловлюватися крутіше від найзапекліших націоналістів, боюся, побили б!», – зауважує автор статті. Послухайте: «Ми не дамо авантюристам перетворити колиску національної пам’яті на політичну гойдалку, не дозволимо їм використовувати величне національне свято як черговий привід для егоїстичного самоствердження та задоволення хворобливих амбіцій». Степану Бандері таке і в страшному сні не наснилося б!

Найімовірніше, йшлося про те, що на майдан Незалежності – колиску Помаранчевої революції – не будуть допущені ніякі опозиційні сили. Майдан обгородили міцним залізним парканом, а опозиції милостиво дозволили збиратися на Софійській та Контрактовій площах.

Однак влада була досить толерантна до опозиціонерів. Щоб убезпечити демонстрантів, попереду колони Української народної партії та Конгресу українських націоналістів, які несли найбільший у світі український прапор, йшла міліція. Цього дня на площі вийшли також представники «Батьківщини», всеукраїнського об’єднання «Свобода», Народного руху України, «Фронту змін» екс-спікера Арсенія Яценюка, партії «За Україну!» В’ячеслава Кириленка та Української республіканської партії «Собор» Анатолія Матвієнка. Окремо прийшли політики Петро Порошенко та Микола Мартиненко. Опозиціонери закликали об’єднатися навколо українських цінностей.

Родзинкою ж акції, що називалася «Ми – єдиний народ», стало складання з окремих частин символічної карти України, що було зафіксовано як рекорд України. Площа карти становила 160 квадратних метрів.

Хотілося б, щоб слова глави фракції Партії регіонів у парламенті Олександра Єфремова про об’єднання під державними прапорами незалежно від політичних симпатій, торкнулися б і колишніх членів уряду Юлії Тимошенко, які перебувають у СІЗО, підсумовує автор статті.

Оригiнал матерiалу:
http://www.russian.rfi.fr