Інтерв’ю Голови Верховної Ради України, Голови Народної Партії Володимира Литвина інформаційній агенції „Українські новини” від 14.11.2011 року. 

- На минулому пленарному тижні і біля стін парламенту, і в самій сесійній залі не вщухали акції протесту з вимогами не скасовувати пільги чорнобильцям, декриміналізувати статтю вироку колишнього прем'єр-міністра Юлії Тимошенко, а також розпустити парламент. На Вашу думку, чи можливе повторення таких протестів на наступному тижні, зважаючи на плани розглянути законопроект про декриміналізацію економічних злочинів?

- Я спокійно і водночас відповідально ставлюся до того, що люди заявляють про свої претензії, і не є прихильником того, щоб вести мову про неправомірність таких акцій і про те, що хтось їх стимулює. Важливіше спрямувати зусилля на те, щоб усвідомити, чому люди прийшли, які їх спонукальні мотиви. В основі цих акцій лежить незадоволеність людей тими чи іншими процесами, які відбуваються в Україні.

Звичайно, жодного задоволення від сформованої ситуації я не відчуваю і стурбований тим, що для її стабілізації необхідні оперативні заходи, економічні засоби, а можливості держави і влади в останньому зараз обмежені. На мій погляд, сьогодні ключове завдання для країни, для влади - встановлення гранично відвертого діалогу з суспільством. Думаю, що тоді з боку людей буде розуміння. У всякому разі, не буде опору тим зусиллям, які влада змушена вживати, враховуючи загрозливі процеси, що розвиваються у світовій економічній системі.

- Як може змінити таку напружену ситуацію в суспільстві зміна міністра внутрішніх справ та призначення на цю посаду Віталія Захарченка?

- Міністерство внутрішніх справ жодного стосунку до економічної ситуації та економічної діяльності не має. Воно змушене реагувати на наслідок - незадоволеність людей соціально-економічними процесами. Тому для пов'язання цього кадрового рішення з протестами немає жодної підстави.

Інша справа, що спостерігається прагнення деяких політиків осідлати громадське невдоволення, очоливши протестний рух. Напевно на цьому тлі будуть з'являтися нові фігури, які стануть переводити свою діяльність з громадської у політичну площину. Думаю, чинній українській політичній "тусовці" треба бути готовою до появи конкурентів. Не схильний погоджуватися з тими політиками, які вже розписали кількість місць в наступній Верховній Раді, - до виборів дуже багато що зміниться, і не виключено, що люди, які зараз розглядаються як «допоміжний персонал», можуть перетворитися на самостійних політичних гравців.

Багато чого залежить від того, наскільки переконливим буде діалог Кабінету Міністрів з представниками афганських і чорнобильських організацій. Тому що єдності в цих організаціях, як показала зустріч у Верховній Раді, немає. Триває боротьба не тільки за те, щоб змусити владу виконувати соціальні зобов'язання в якомога більшому обсязі, але і за лідерство.

- Володимире Михайловичу, Ви і раніше говорили про можливість появи в парламенті нових політсил. Ви вже бачите якісь конкретні персоналії?

- Я не кажу про персоналії, я кажу про тенденції, оскільки громадська думка сьогодні дуже швидко змінюється. Також багато що залежатиме від соціально-економічних процесів. Якщо суспільне невдоволення не зможе знайти вихід, будуть з'являтися нові ватажки мас. При цьому зауважу, що на активізацію протестних акцій в Україні безпосередньо впливають і світові процеси, пов'язані зі зникненням середнього класу.

- Тобто Ви оцінюєте останні конфліктні події, починаючи з "Податкового майдану", не як український феномен, а як прояви загальносвітових тенденцій?

- Ну, звичайно! Ви ж розумієте: якщо телеканали показують, що мітингувальники в багатьох європейських країнах зосереджені навколо парламенту, то закономірно, що українці за прикладом будуть приходити під стіни Верховної Ради. На тлі протестів у європейських столицях у нас все відбувається штатно. Це свідчить про те, що в Україні є громадянське суспільство і що влада повинна адекватніше реагувати на виклики. Якщо в парламенті буде вестися серйозний діалог, люди бачитимуть, що про вирішення їх проблем турбуються. Але якщо парламент буде відірваний від того, чим живуть і про що думають люди, то, природно, вони будуть висловлювати свою точку зору, - тим чи іншим способом.

- Повертаючись до останніх кадрових перестановок, як Ви вважаєте, чи змінить ситуацію в Криму призначення головою Радміну Криму Анатолія Могильова? Вже зараз лунають побоювання про можливу радикалізацію ситуації в Автономії і погіршення відносин влади Криму з Меджлісом кримсько-татарського народу.

- У нашій країні люди в погонах, які очолювали або очолюють обласні адміністрації, продемонстрували вміння керувати великими територіальними одиницями, ефективно вести діалог з людьми. Тому сам факт приналежності до правоохоронних структур чинного керівника уряду Криму не дає підстав для будь-яких критичних висловлювань. Це перше.

Друге - я не сприймаю підхід, коли з самого початку задається негативний критичний фон. Якщо ті, хто критикує, розуміють проблеми Криму і розбираються в них, то вони повинні викласти Анатолію Могильову своє бачення ситуації, свої пропозиції і вимоги. Тому, не заперечуючи права на критику, я запропонував би всім цим експертам і політикам спочатку визначити, що сьогодні є ключовим моментом організації життя в Криму і які першочергові кроки має бути зроблено.

Призначення відбулося, кримський парламент підтримав пропозицію Президента Віктора Януковича. Тому, думаю, потрібно змінити тональність розмови. Звичайно, Крим - це переплетіння інтересів низки держав, це непростий в політичному розумінні, складний в економічному плані регіон. Тут, насамперед, потрібно продемонструвати здатність слухати й чути. І робити це публічно і прозоро.

- Ви сказали, що Крим - складний регіон, а чи зможе Могильов, на Вашу думку, бути ефективним управлінцем в Автономії з огляду на те, що він не кримчанин?

- А покажіть мені, хто з представників влади у Києві - киянин? Це не показник. Мені здається, що навіть якби новий прем'єр Автономії був кримчанином, у нього вже було би «замилене око», - адже людина звикає до всього, а коли звикає, уживається з проблемами і недоліками. Тому в такому призначенні я б вбачав саме позитив. Під цим кутом зору. Водночас, звичайно, необхідно знати людей, їх проблеми, треба знати, на кого можна покластися у своїй діяльності.

- Хотілося б ще обговорити питання парламентської законотворчої діяльності, зокрема про ситуацію з прийнятим Радою законом про запровадження біометричних документів. Зараз звучать взаємні звинувачення з боку Міністерства юстиції та деяких авторів закону в лобіюванні певних компаній, які повинні будуть проводити ці документи, в корупції і т.п. Як ви оцінюєте цей документ? Парламент його все-таки скасує, і чекатиме на законопроект, підготовлений Мін'юстом, або ж подолає вето Президента?

- Я можу припустити, що відбувається боротьба за те, хто після набуття законом чинності буде, зокрема, друкувати ці документи, які повинні бути високоякісними і захищеними від підробок. Тому я не виключаю, що на ставлення до нього впливає закулісна боротьба. Переконаний, що такі взаємні звинувачення завдають шкоди іміджу держави. Ця проблема вже вийшла за межі України, а будь-яка така ситуація призводить до посилення недовіри до країни. Потім, коли ми, врешті-решт, приймемо рішення, і паспорти будуть друкуватися, - до них не буде довіри, оскільки ми вже створили для цього передумови.

Президент запропонував повністю скасувати цей закон, і при всьому бажанні тих, хто підтримує документ, трьохсот голосів за подолання вето немає. Його буде скасовано. Тільки-но буде розроблено новий, а ми, очевидно, знову зіткнемося з тим, що Кабінет Міністрів в особі Міністерства юстиції запропонує свій варіант, а депутати - свій, Верховна Рада приступить до його обговорення. Час не чекає.

А те, що нинішній закон буде заветовано, для мене було очевидним з самого початку. Хоча б тому, що висновок Головного юридичного управління Апарату парламенту, що налічує багато сторінок, був негативним. Висновок - мені б дуже хотілося, щоб депутати прислухалися до моїх умовлянь враховувати під час прийняття законів рекомендації парламентських юристів. І остаточний висновок - основна сутичка в боротьбі за цей закон ще попереду.

- Володимире Михайловичу, парламент також повинен вирішити ще одну проблему - визначити правила і процедуру парламентських виборів. Депутати погодилися на створення спецкомісії, що має на меті розробити і внести єдиний законопроект. Оцініть шанси знайти компроміс між політсилами в частині такого єдиного проекту.

- З моєї точки зору, сподіватися на стовідсотковий компроміс, який буде задовольняти всіх - абсолютно безперспективно. Але я розраховую на те, що в ключових моментах згоду все ж таки буде знайдено. Бо якщо цього не відбудеться - вирішувати буде той, у кого більше голосів. Мені б цього дуже не хотілося, тим більше що виборчий закон є сьогодні не тільки внутрішньою справою України. Потрібно максимально врахувати рекомендації Венеціанської комісії і виключити будь-які підстави для критики України з боку європейських структур і політиків за частиною її виборчого законодавства.

Ці вибори, найімовірніше, відбудуться за змішаною системою, але до виборів в 2017 році ми прийдемо до усвідомлення необхідності мажоритарної виборчої системи. Історично і ментально тільки ця система найбільше підходить для України, все інше - штучно нав'язувані позиції. Більше того, країну колотить і буде колотити доти, поки наші депутати не будуть «прив'язані» до людей, не будуть підконтрольними виборцям, які володіють правом відклику недбайливих обранців. Лише за таких обставин вони будуть відповідальні.

- Як ви ставитеся до ідеї захисту виборчого законодавства, наприклад, закріпивши можливість його зміни мінімум 300 голосами?

- Якщо ми, дасть Бог, приймемо закон про вибори до Нового року, то в ньому треба буде зафіксувати, що зміни в документ можна вносити лише конституційною більшістю. Тоді бажання депутатів, політиків підлаштовувати закон «під себе» у процесі виборчої кампанії зникне.

- До дня виборів залишилося менше року, партії вже зараз визначаються зі стратегіями, форматами участі, кандидатами, незважаючи на відсутність закону. Чи проводить таку підготовку Народна партія? Яким ви бачите формат її участі у виборах?

- Ми сьогодні вислухали пропозиції майже 60 наших колег, які готові брати участь у виборах на округах. Звичайно, розуміємо, що відбудеться «відсіювання», тому що деякі партійці погодилися сьогодні зайнятися «примірюванням» на себе округів після моїх наполегливих рекомендацій. Повинен сказати, що серед представників нашої партії переважає психологічний тип, який зводиться до того, що потрібно самовіддано працювати і працювати - і колись тебе помітять. Ця «селянська» психологія «не висовуватися і працювати» мені імпонує, але сьогодні в політиці потрібні «лікті». Нам не вистачає «ліктів». Ці вибори будуть жорстокою сутичкою, оскільки ставки надзвичайно високі. Якщо підрахувати всіх, хто заявив про свої наміри брати участь у виборах, навіть за округами, то, думаю, вже сьогодні на один округ припадає щонайменше п'ять кандидатів.

- Чи можна зробити висновок з ваших слів, що все-таки НП самостійно братиме участь у виборах?

- Ми активно співпрацюємо з Партією регіонів і ведемо сьогодні діалог про об'єднання зусиль. Є один момент, який повинні враховувати - проектами законів про вибори передбачається, що участь у формуванні комісій беруть партії, які мають фракції в парламенті. Народна партія такою можливістю володіє, якщо, звичайно, відповідне положення збережеться в новому законі. Ми остаточно ще не знаємо, яким буде закон, правила гри, прохідний бар'єр. Тому після прийняття закону і буде прийнято рішення. Те, що висуванці від нас братимуть участь у виборах, - це однозначно.

- 19 грудня у Києві відбудеться саміт "Україна-Європейський Союз". Як Ви вважаєте, наскільки великі шанси парафування Угоди про асоціацію з ЄС на саміті?

- Сподіваюся, на саміті буде підтверджено європейську перспективу України і до кінця 2011 року буде підписано Угоду між Україною та ЄС про асоціацію та всеосяжну зону вільної торгівлі, а також покладено початок переходу до наступного етапу - практичної імплементації плану дій щодо безвізового режиму між Євросоюзом та нашою країною. Було б ідеально, якби в преамбулі Угоди фіксувалася європейська перспектива України.

- Все-таки, які Ваші відчуття, угоду буде парафовано?

- За моїми відчуттями - так. Тому що в разі зриву програє не лише Україна. Програє і Європа. У всякому разі, під таким кутом зору треба підходити до розгляду цього питання. 

 Наталія Краснощокова,

інформаційна агенція „Українські новини” від 14.11.2011

http://ukranews.com/uk/interview/2011/11/14/389