Кандидат у президенти Віктор Янукович у своїй передвиборній програмі ставив нові завдання: «…досягти стандартів життя, гідних наших високопрофесійних умінь та інтелектуального потенціалу, побудувати соціально орієнтовану конкурентоздатну економіку, безпечну для життя людини та навколишнього природного середовища…», – нагадує у своїй статті Олександр Цинкевич. Чи змінилося що-небудь в Україні за рік президентства Віктора Януковича у цьому напрямі? На мою думку, зауважує автор, за великим рахунком нічого особливого не сталося.

Обіцяного зростання середньомісячної зарплати у 2 – 2,5 рази не дочекалися. Натомість ціни на деякі продукти харчування та ліки зросли за рік на 30-50%. Так само й з усіма іншими пунктами програми. Проте дещо усе ж зроблено. Ухвалена конституційна реформа, що повернула країну до кучмівських часів, сконцентрувавши усі важелі влади у руках президента. Повернулися й інші методи тих часів: посилення тиску на опозицію та ЗМІ.

Проведені місцеві вибори за новими правилами. Якщо порівнювати з білоруським стандартами – вони були досить демократичні. Тоді як європейські стандарти будуть ще довго недосяжні. Але, на відміну від авторитарних сусідів, в Україні в усякому разі рахують голоси, а не видають завчасно заготовані результати.

Запроваджений новий податковий кодекс, що викликав протести малого й середнього бізнесу. Мітинги змусили владу поступитися. Зрештою, підприємці домоглися виконання деяких своїх економічних вимог.

У грудні 2010 року відбулися глобальні скорочення чиновників. Україна поряд із Білоруссю мала один із найбільш громіздких урядів у світі, – пише Олександр Цинкевич. А тепер кабмін скорочений із 36 до 17 людей. Майже наполовину скорочені міністерства та органи центральної виконавчої влади. Зменшуються й витрати на бюрократичний апарат. Але це явище має й інший бік. Жартують, що своїм соратникам Віктор Федорович роздав на знак подяки за перемогу у виборах міністерства та відомства «у користування». Та на всіх посад не вистачило. Тому декому довелося дати «покермувати» лише певний час, щоб потім звільнити місце для інших. Апетити зростали. Зрештою, апарат довелося скорочувати.

Однак глава адміністрації президента Сергій Льовочкін переконує громадськість, що усе це спрямовано на користь Україні. А не за горами нові реформи – судова, правоохоронних органів та реформа антикорупційного законодавства.

Автор статті цитує українського письменника Юрія Андруховича, який так оцінив зміни: «Я чекав на режим а-ля Кучма, але сталося гірше. Янукович і його соратники не мають зв’язку з Україною. Країна для них – лише інструмент, щоб ставати ще багатшими та впливовішими…Я побоююся, що Україна на шляху до держави, яка не відбулася, яка більше не може виконувати свої функції…З політичної точки зору Україна сьогодні не є європейською країною, ми знову десь у Євразії. Перспективи погані. Влада повторює мантру про європейську інтеграцію, але у реальності вона робить дещо зовсім інше».

«Це, звичайно точка зору однієї людини, – підсумовує Олександр Цинкевич. – У Юрія Андруховича є й опоненти, які вважають, що у Віктора Януковича усе вдасться. Думається, що своє вагоме слово український виборець скаже за півроку-рік».

Оригiнал матерiалу:
http://www.nv-online.info/…