22-річний одесит Алекс Бебешко, який мав непросте дитинство в Україні – ріс без батька з матір’ю наркоманкою – тепер дотепна і енергійна молода людина, йдеться в статті. Він працює в Південному Брукліні. У 2000 році Алекс разом з бабусею приїхав у Сполучені Штати як біженець. У 2006 році йому вдалося забрати й свою сестру Раїсу, яка жила в одеському притулку після смерті матері.

«У мене був великий культурний шок, – згадує він. – У 12,13 років усі обговорюють, яке в тебе взуття, в які ігри граєш. А в мене нічого такого не було. Моя бабуся працювала нянькою; я був бідною дитиною».

Якось випадково він опинився в центрі Бенсонгьорста (Нью-Йорк) для російськомовних євреїв. Цей центр отримує підтримку з благочинного фонду The New York Times,. Підлітком Алекс брав активну участь у програмах центру. Тепер Алекс Бебешко, розповідає автор статті, працює в центрі та координує різні програми для підлітків.

Імміграція допомогла йому повернутися до свого єврейського коріння, хоча в Одесі він про нього особливо не думав. Окрім того, в США завдяки стипендії він закінчив Фордгемський університет, став бакалавром з міжнародної економіки і сподівається продовжити навчання.

На свою зарплату в єврейському центрі, пише журналістка, він має змогу орендувати кімнату та допомагати бабусі і сестрі, які живуть на соціальну допомогу. До того ж центр допоміг йому потрапити до Нью-Йоркського університету, оплативши частину грошей за навчання.

Алекс Бебешко знає, що поєднувати сімейні обов’язки з роботою і навчанням буде нелегко. «Я безумовно хочу працювати у російськомовній єврейській громаді, – сказав він. – Це вище за мене».

Оригiнал матерiалу:
http://www.nytimes.com