Список заарештованих за останні місяці зріс, зауважує Едуард Штайнер. За ґратами опинилися екс-міністри Юрій Луценко та Георгій Філіпчук, а також виконувач обов‘язків міністра оборони, а загалом – близько 20 колишніх високопосадовців. Екс-прем‘єрку ледь не щодня запрошують на допити, а колишній міністр економіки Богдан Данилишин врятувався, попросивши політичного притулку в Чехії.

Оточення Віктора Януковича стверджує, що в Україні нарешті наводять порядок. А спостерігачі переконані, що нова влада мститься попередникам, йдеться у статті.

«За рік після перемоги на президентських виборах народженого на російськомовному сході країни Віктора Януковича мало що нагадує про досягнення Помаранчевої революції, яка відбулася шість років тому», – пише Едуард Штайнер. Протягом п‘яти років правління представники помаранчевого табору на чолі зі своїми лідерами Тимошенко і Ющенком проводили нікчемну політику, та все ж дотримувалися принципу поділу гілок влади та плюралізму.

Однак Янукович змінив правила гри, зауважує автор статті. Він переінакшив регламент у парламенті, щоб забезпечити собі підтримку. Після цього Верховній Раді достатньо було лише 8 хвилин, щоб схвалити подальше перебування Чорноморського флоту в обмін на дешевший газ, а заразом – і бюджет України. Всупереч Конституції, дати виборів до місцевих органів влади та парламенту перенесли, до того ж Янукович переписав на свою користь виборче законодавство, скасував конституційну реформу 2004 року, а також посадив на ключові посади своїх соратників із Донецька, нагадує Едуард Штайнер.

«Янукович послідовно працює над тим, щоб збудувати в Україні свою Росію», – наводить автор статті слова науковця Аркадія Мошеса. А Микола Катеринчук вважає, що за рік «ми маємо другу Білорусь».

Автор статті наводить також нові рейтинги міжнародних організацій Freedom House та «Репортери без кордонів», які засвідчують погіршення стану демократії та свободи слова в Україні. А видання The Wall Street Journal поставило Україну за рівнем економічних свобод на 164 місце в світі. Хоча після жахливого хаосу за попередників дещо жорсткіший курс багатьма сприймається як прогрес. Янукович також продовжив співпрацю з МВФ, попри протести дрібних підприємців проштовхнув нове податкове законодавство, підняв ціни на газ та комунальні послуги. А тому, зауважує Едуард Штайнер, уряд переконує, що «не зловживає владою, а використовує її для здійснення непопулярних, але необхідних заходів».

І хоча економіка в 2010 році почала зростати, індекс настроїв споживачів з літа минулого року різко впав, особливо негативно на попит і зростання впливають інфляційні очікування.

Перш за все невдоволення зростає на сході країни – в оплоті Януковича. Дедалі більше розчарована також Росія, бо Янукович під тиском українських олігархів не передав Москві контроль над тими галузями та підприємствами, які вона хотіла на початку. ЄС також тисне на гальма у переговорах щодо зони вільної торгівлі та скасування візового режиму.

«Україні знову загрожує сповзання у мертвий простір міжнародної уваги, з якого вона катапультувала себе Помаранчевою революцією», – наводить думку Аркадія Мошеса автор статті. А також слова представника партії «Справедлива Росія» Боріса Ґусєлєтова, сказані ним на конференції в Києві: «Так, можливо, сильна рука потрібна для консолідації та модернізації. Але у нас в Росії була сильна рука. І сьогодні в нас немає жодних політичних свобод, але й модернізації також».

Оригiнал матерiалу:
http://diepresse.com