Голова чорнобильської організації, яка об’єднує 450 000 постраждалих, Юрій Андрєєв зустрівся із Ендрю Осборном у своєму пошарпаному офісі у Києві. 25 років тому він працював інженером на Чорнобильській електростанції. Під час найбільшої в історії людства техногенної катастрофи він отримав таку дозу радіації, яка повинна була його убити. Зараз йому 60 років. Багато із його колег померли через хвороби, викликані радіаційним впливом.

Напередодні 25 річниці Чорнобильської катастрофи суперечки навколо неї не вщухають. «Опоненти ядерної енергії наполягають, що Чорнобиль довів: ця технологія ненадійна. Прихильники ядерної енергетики, тим не менше, заявляють, що наслідки Чорнобиля виявилися не такими поганими, як думали спочатку, і звалюють відповідальність на недолугий радянський менеджмент», – пише Ендрю Осборн.

Чорнобильська атомна електростанція була найбільшим таким підприємством у світі. І Радянський Союз планував розширити її до 12 реакторів. Спеціально для працівників електростанції у 1970 році було збудовано місто Прип’ять, де мешкало 50 000 людей.

26 квітня 4-ий реактор ЧАЕС вибухнув під час «звичайного експерименту», викинувши у небо радіацію, рівну 400 бомбам, що були скинуті на Хіросіму. Реактор горів ще 10 днів, забруднюючи навколишнє середовище.

Радянський Союз визнав факт аварії лише через три дні. «Радянська манія секретності означає, що досі невідомо, скільки людей загинули внаслідок трагедії», – йдеться у статті.

Зараз Чорнобиль та Прип’ять перетворилися на туристичні цікавинки. Охочі мають викласти 158 доларів за поїздку. «Доправленим на шаленій швидкості із наказом не чіпати опромінену рослинність або металеві конструкції, “туристам” пропонують швидко оглянути розбитий реактор. Найбільш захоплююча “принада” – це Прип’ять. Відвідувачі можуть прогулятися коридорами Палацу культури міста, заваленими уламками, та побачити басейн олімпійських розмірів», – пише Ендрю Осборн.

Оригiнал матерiалу:
http://www.ottawacitizen.com