Одяг – це «одне із найбільш потужних знарядь для широкої комунікації, доступне для кожного з нас», для політика ж цей інструмент «безцінний», хоч вимагає неабиякого хисту, пише Ванесса Фрідман.

Неабияку увагу своїй зачісці приділяє Держсекретар США. Гілларі Клінтон переконана, що саме волосся «посилає важливі повідомлення людям довкола». «Зверніть увагу на своє волосся, бо всі інші це зроблять», – навчала вона студентів юридичної школи. За 20 років перебування «в епіцентрі міжнародної політики» Клінтон мала зажди відбивати критику свого гардеробу та безлічі зачісок.

Досить безпечно Гілларі Клінтон почувалася упродовж двох термінів на посту першої леді. Адже їй довелося тільки пристосувати готовий зразок до 90-х років. Покинувши стіни Білого Дому та увійшовши до Конгресу, Клінтон віддала перевагу брючним костюмам, як дехто припускає, для того, щоб довести власну рішучість. Балотування на пост президента США знову спонукало її до змін. Вирішивши, що її попередній образ «пригнічував багатьох чоловіків та відштовхував ще більше жінок», Гілларі Клінтон зробила вибір на користь костюмів від Susanna Chung Forest із новою «палітрою кольорів та розкішними тканинами», а також змінила зачіску на пишнішу.

Честі потрапити до народних легенд удостоїлась дамська сумочка Маргарет Тетчер від Salvatore Ferragamo. Як оповідають, на саміті Європейської економічної спільноти у 1984 році колишній прем’єр-міністр Великої Британії вдарила нею об стіл.

«Брак стилю у Меркель може мати політичну цінність: нудні костюми, якими вона прославилася за 15 років перебування у парламенті? засвідчили про її послідовність та далекоглядність – дві риси, шановані у німецькій політиці», – зазначає авторка. Також імідж Меркель «чесно виявляє її особистість – ділової, раціональної жінки», байдужої до того, як критикують її «відчуття стилю».

Порушує всі норми дрес-коду для першої леді Мішель Обама. Вона носить одяг дизайнерів-«невдах» або доступних за ціною брендів, як-то J. Crew та H&M, полюбляє асиметрію та абстрактні відтиски на тканині, зазначає Фрідман.

Насамкінець авторка аналізує трансформацію образу колишнього українського прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Її зачіска з косою «стала чимось більшим, ніж натягнутою візуальною метафорою українського націоналізму», вона стала символом «стабільності», стверджує Фрідман.

У 90-ті роки, займаючи пост міністра палива та енергетики, Тимошенко була чорнявою «газовою принцесою». Тоді зі статками, як подейкують, у кілька мільярдів доларів вона носила одяг від Louis Vuitton. Імідж довелося змінити після того, як Тимошенко звинуватили у корупції і в 2001 році посадили до в’язниці, з якої вона вийшла вже як «мучениця». Тимошенко, уособлюючи дух розплати, потребувала відповідного образу, пише Фрідман. Архетипний образ «скромної сільської вчительки» мав на меті витіснити образ «багатої, заздрісної та ненависної» Тимошенко, що його створювали люди Кучми, стверджує Олег Покальчук, соціальний психолог і, як вважають, один із творців іміджу Тимошенко.

Для цього було зроблено два кроки: створено нову зачіску та підібрано відповідний одяг, ідеться у статті. Зачіска Тимошенко «експлуатує українську народну традицію із конотаціями невинності, патріотизму та популізму». Її коса, заплетена навколо голови, символізує «корону», «дівочий вінок» та «німб святої», пише авторка статті. «Щоб врівноважити зачіску, костюми Тимошенко мали бути стримані, втім вольові. Тож сукні та блузи із високою горловиною, завищеною талією та “рукавами Джульєтти”, якщо вони мають правильну етикетку (Louis Vuitton, Yves Saint Laurent чи Valentino), – її продукт», – ідеться у статті.

Тимошенко готова до змін, проте її прихильники можуть не захотіти їх прийняти. «Буде парадоксально, якщо Тимошенко стане рабинею світлої “коси”, яка мала б увінчати її як переможницю свободи», – підсумовує Фрідман.

Оригiнал матерiалу:
http://www.ft.com