Тривають переговори України з ЄС щодо Угоди про зону вільної торгівлі, і сили всередині країни та за кордоном, здається, намагаються подати це питання як вибір між Брюсселем і Москвою, пише Тім Ґослінґ. З одного боку, Україна хоче отримати мільярди доларів від Росії, а з іншого – веде багаторічні переговори щодо членства в ЄС. Київ хоче отримати і те, і інше, зауважує автор.

Росія вже давно пропонує Україні членство у Митному союзі, а 7 квітня, напередодні візиту Владіміра Путіна в Київ, заявила про готовність запропонувати Києву знижки на газ до 8 млрд дол на рік у разі приєднання України до союзу. Як зазначається в статті, Віктор Янукович дав зрозуміти, що готовий співпрацювати з Митним союзом, залишаючи відкритим шлях до ЄС – у форматі «3+1»: тобто Київ нібито підпише угоду про вільну торгівлю з Москвою, але не вступатиме до Митного союзу, що дозволить Україні вільно вести переговори з іншими сторонами.

На думку автора, Києву потрібне таке рішення. Однак найголовніша економічна проблема країни – ціна на імпортований з Росії газ. Транзитну систему України в Києві вважають наріжним каменем незалежності країни, а тому не погодилися на злиття «Нафтогазу» та «Газпрому». Автор статті зауважує, що запропоновані «Газпромом» 7 квітня знижки дуже привабливі для країни. І цитує Ліліт Ґеворґян з IHS Global Insight: «Україна намагається знайти компроміс, аби мати змогу підписати Угоду про вільну торгівлю і водночас скористатися газовою пропозицією Росії».

На початку квітня Путін пригрозив, що Митний союз запровадить торговельні санкції проти України в разі підписання нею угоди з ЄС. Цікаво, зазначає автор, що прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив, що Україна про це не знає. Як розповіла виданню Олена Білан з Dragon Capital: «До сьогодні я не вважала, що Україна може розглядати варіант вступу до Митного союзу. Усі високопосадовці говорили про ЄС багато місяців, але тепер складно сказати. Хоча поки ціна на газ нижча 400 доларів, я була б здивована, якби Київ вдався до реальних зусиль у цьому напрямку».

Представник уряду Валерій Мунтіян зазначив, що Київ висунув кілька умов для свого вступу до Митного союзу, а щодо Росії, то, як пояснив Мунтіян: «Загалом домовленість є. Але поки що зарано говорити про згоду на конкретні поступки, тривають переговори». Зволікання Росії, йдеться в статті, може бути пов’язане з можливою негативною реакцією Білорусі на пільги для України.

Непослідовність спонукає окремих українських чиновників виступати проти повороту убік Москви і віддавати перевагу ЄС, адже закриття російських ринків буде компенсовано доступом до європейських. В статті наводяться слова одного з міністрів, який запевнив, що уряд не готовий відмовитися від євроінтеграції і вказав на плани з диверсифікації енергопостачання: «Ми не відмовляємося від планів вступу до ЄС. Ми збудуємо термінал поблизу Одеси для прийому [скрапленого природного газу] і шукатимемо спільно з американцями сланцевий газ. Це мінімізує залежність від Росії через газ». Однак чиновники не одностайні, вищезгаданий пан Мунтіян виступає проти пріоритетного розвитку торговельних зв’язків з ЄС, йдеться в статті.

Уся ця історія, на думку автора, відображає стратегію «неприєднання» президента Януковича, до якої він вдається із самого початку. На думку аналітиків, це просто продумана тактика напередодні візиту Путіна. І водночас вона може сприяти прискоренню переговорів із Брюсселем. Однак, як зауважила виданню пані Ґеворґян: «Ця ідея не сподобається в Брюсселі; Києву доведеться багато пояснювати, чому цей план не зашкодить Угоді про зону вільної торгівлі».

«Залишається відкритим питання, чи виявиться Янукович більш вправним за білоруського президента Аляксандра Лукашенку у нацьковуванні сторін одна на одну», –¬ зауважує автор статті і наводить думку Олени Білан з Dragon Capital, що Київ відкладатиме рішення щодо єдиного шляху розвитку у найближчі декілька років, але зрештою змушений буде прийняти рішення.

Оригiнал матерiалу:
http://www.bne.eu