«Каблограми з Посольства США в Україні, нещодавно оприлюднені на сайті WikiLeaks, спонукають до двох спостережень», – пише Тарас Кузьо. Перше – посольство вірило, що Віктор Янукович змінився з часів виборів 2004 року. Друге – американські посадовці не вважали Юлію Тимошенко кращою альтернативою Януковичу під час президентських виборів 2010 року. На думку Тараса Кузьо, обидва погляди хибні.

Критика, наявна у посольських каблограмах щодо Тимошенко, зумовлена як її власними помилками, так і «лобіюванням американських політичних консультантів, що працюють на Януковича та Партію регіонів з 2005 року». Кузьо вважає необґрунтованим звинувачення Тимошенко у популізмі, оскільки популізм – це звичне явище в українській політиці. На його думку, куди більшим популістом був Віктор Янукович під час виборчої кампанії 2010, а також екс-президент Віктор Ющенко, який пообіцяв запровадити 20% податку на яхти, лімузини та вілли.

Американське посольство погодилось із тим, що Тимошенко має зобов’язання перед Владіміром Путіним. За словами Дмитра Фірташа, які цитуються в одній із дипломатичних каблограм, Тимошенко становить найбільшу загрозу українському суверенітету і готова стати російським пішаком. Вона не визнала агресії Росії проти Грузії у 2008 році та мала проросійські погляди щодо Голодомору та Чорноморського флоту, було зазначено у каблограмі.

Насправді ж, пише Кузьо, саме Янукович поступився Росії у всіх трьох питаннях. Під час російсько-грузинського конфлікту Партія регіонів укупі з комуністами підтримала Росію. У 2006 році ці дві партії не голосували за закон про Голодомор, приставши на позицію Росії, що це був радянський, а не український голод. А вже на посту президента Янукович подовжив угоду про перебування Чорноморського флоту у Севастополі до 2042-47 рр.

«Через це виникло хибне враження, що Росія на виборах 2010 року підтримувала і Тимошенко, і Януковича, оскільки обоє були “проросійськими” і Москву влаштовувала перемога будь-кого з них», – ідеться у статті. Використавши цей аргумент, Віктор Ющенко закликав не голосувати за жодного із кандидатів у другому турі. Як наслідок, Тимошенко не вистачило 3% голосів до перемоги, зазначає автор.

У деяких каблограмах ідеться про те, що і Янукович, і Тимошенко є авторитарними лідерами і що вони прагнуть збудувати «путінську владну вертикаль». Тарас Кузьо заперечує: «Тимошенко не мала політичної машини, можливості, щоб шантажувати депутатів чи контролювати телеканали, необхідні для такого проекту». Крім того, починаючи з 2008 року Тимошенко закликала до переходу на повністю парламентерську систему. Тоді як Янукович, пише Кузьо, перетворив Верховну Раду на інституцію із механічного ухвалення законів і повернувся до президентської конституції.

З тексту каблограм стало зрозуміло, що дипломати вірили в існування «прагматичного» проєвропейського крила в Партії регіонів, яке нібито хоче об’єднати Україну і навіть ладне піти на компроміс із питання вступу в НАТО, пише Кузьо. Ще у 2005-08 роках «регіонали» разом із комуністами голосували проти закону про вступ у СОТ, який готує ґрунт для підписання Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі з ЄС, котру нібито підтримує «прагматичне» крило, зазначає автор.

Янукович – перший з-поміж українських президентів, який не підтримує вступ України в НАТО, пише Кузьо. Партія регіонів продемонструвала суперечливу позицію щодо участі України в програмі «Партнерство заради миру»: виступала проти, доки була в опозиції, і підтримала, прийшовши до влади. Американські дипломати вірять, що Янукович використовував «антинатовську» позицію лише для того, аби мобілізувати виборців зі Східної України.

Автори депеш були переконані, що, у разі перемоги на виборах 2010 року, Янукович не буде російським пішаком, а захищатиме українські інтереси, принаймні в економічній сфері, ідеться у статті. Натомість внутрішню, зовнішню політику та політику національної ідентичності Янукович провадить в національних інтересах Росії, стверджує автор. Відтак Росії вдалося просунути чотирьох кандидатів на посади голови СБУ, міністра освіти, оборони та закордонних справ. Громадяни Росії протизаконно контролюють службу охорони президента та інформаційно-аналітичний відділ адміністрації президента, стверджує Кузьо.

Автор пояснює зміну у ставленні США до Януковича і Партії регіонів роботою американських «піарників» та втомою Заходу від п’ятирічної ворожнечі Ющенка і Тимошенко.

«Усі чотири виборчі кампанії, які контролював Янукович, – дві як губернатор Донецької області в 1999 та 2002 роках та інші дві як прем’єр-міністр та президент у 2004 та 2010 роках – були визнані нечесними», – ідеться у статті. Американські каблограми 2005–06 років показали, що провідні члени уряду Кучми, які були причетні до зловживання владою та фальсифікації виборів, приєдналися до Партії регіонів.

«У цих каблограмах зберігався скепсис стосовно нового обличчя Партії регіонів та висловлювалося занепокоєння щодо можливих зловживань державним адмінресурсом, негативних змін у виборчому законодавстві та закриття непідконтрольних ЗМІ. Саме це і зробив Янукович за перший рік свого правління», – підсумовує Тарас Кузьо.

Оригiнал матерiалу:
http://www.rferl.org