Широко анонсована акція «День гніву», яка мала завершитися встановленням наметів біля Верховної Ради України, не вдалася, пише Борис Клименко. На півтори тисячі мітингувальників було стільки само правоохоронців. Автор статті констатує, що «громадським організаціям та незалежним профспілкам складно зібрати під свої стяги неорганізовані маси». Невдоволення політикою президента України Віктора Януковича зростає, але зібрати протестний електорат можуть лише добре організовані структури політичних партій.

Мітингувальники вигукували «Банду геть!», «Ганьба!» та «Імпічмент президенту!». Вони спробували встановити намети, що мали стати громадськими приймальнями народних депутатів від опозиції. Але влада забезпечила собі значну перевагу у силах, тож навіть за пристуності кількох депутатів-опозиціонерів протестувальники не змогли здійснити своїх намірів. Кілька десятків учасників акції нейтралізував спецпідрозділ «Беркут». П’ятьох із них, учасників бійки з «Беркутом», доправили у Печерський райвідділок міліції. Під час сутички люди скандували «Ні фашистському режиму!» та «Міліція з народом!» – гасло часів Помаранчевої революції.

Голова центрвиконкому партії «Наша Україна» Сергій Бондарчук заявив, що наразі є лише «мирні майдани». Проте, за його словами, влада штучно «підігріває» ситуацію. «Вони не розуміють ризиків – вони випускають джина політичного тероризму з пляшки, і назад потім його не заженуть», – зазначив пан Бондарчук. Своєю чергою, прем’єр Микола Азаров назвав акцію «День гніву» «заполітизованою». У промові пана Азарова до дня пам’яті жертв політичних репресій у Биківні була фраза, від якої віє більше загрозою, ніж констатацією факту, зауважує автор. Глава уряду заявив, що таке трагічне місце має стати «уроком на майбутнє». «Особливо це важливо зараз, коли ми бачимо, як виявляються дуже несприятливі симптоми ненависті, нетерпимості, озлоблення, які рано чи пізно призводять до створення таких режимів, які займаються знищенням своїх власних народів», – сказав пан Азаров.

Автор статті зауважує, що саме ненависть народу до уряду, який не виконує свої обіцянки, й може передувати встановленню диктаторського режиму. Виходить, Сталін свого часу просто опирався «несприятливим симптомам ненависті, нетерпимості, озлоблення». Заяви Миколи Азарова можуть викликати в народу хіба що сміх, який невдовзі може стати лиховісним для режиму Януковича, підсумовує автор.

Оригiнал матерiалу:
http://www.russian.rfi.fr