Олександр Мотиль наводить чотири докази на користь того, що правління Партії регіонів несумісне з правдою, порядністю та компетентністю.

Перший доказ – урочистості в Харкові 9 травня за участі патріарха Кирила, предстоятеля Російської православної церкви. Організатори заходу планували присутність 100 000 учасників і обрали для нього величезну Площу свободи. Вівтар встановили неподалік від пам’ятника Леніну, звертає увагу Олександр Мотиль. Журналісти нарахували 5 000 учасників мітингу. Але українська гілка Російської православної церкви розмістила у себе на сайті сфабриковане фото – за допомогою програми Photoshop виглядає, нібито патріарха Кіріла оточує значно більша кількість людей. Обурюючись, автор статті вказує на заповідь: «Не свідчи неправдиво проти ближнього свого».

Другий доказ – нещодавній гнівний лист до президента Януковича від когось, хто підписався як Анна Журавська. У листі керівника Музею радянської окупації у Києві звинувачують у співпраці із ЦРУ. Журналіст Вахтанг Кіпіані намагався поспілкуватися із авторкою звинувачень – виявилося, що це людина, яка пропала безвісти два роки тому. На думку Олександра Мотиля, лист був написаний кимось із посіпак Партії регіонів або ж агентом СБУ – вчинок у стилі сталінської епохи.

Третій доказ – «улюблений» для автора статті – про ветерана НКВС. Він виступав 11 травня на засіданні Луганської міської ради із промовою про те, як загони НКВС боролися з рухом опору після війни в Карпатах та висилали місцеве населення. Із захватом він говорив: «Ми ловили їх та садили до вагонів поїздів, і вони від’їжджали, уся ця сволота, до Сибіру!» Автор статті коментує: «Зараз злочини проти людства засуджуються загалом у більшості цивілізованих країн, але не серед політичної еліти Луганська. Там, замість змушувати їх ховатися у запилених кутках Парагваю, представників цієї радянської версії СС урочисто приймають на офіційних засіданнях місцевої ради» та нагороджують аплодисментами. Автор статті лише сподіваються, що більшість населення Луганська – трудящі люди, а місцеві інтелектуали – не втратили здорового глузду.

І наостанок четвертий доказ: Олександр Мотиль критикує поведінку регіоналів у парламенті – один парламентар може голосувати багато разів, за себе та за своїх колег. Кілька місяців тому це просто вразило польську делегацію. Проте Партія регіонів, схоже, не надто переймається тим, що це є порушенням статті 84 Конституції, яка проголошує: депутати повинні голосувати «особисто». Але яка до біса Конституція в Янукостані, зауважує автор статті. І іронічно зазначає, що його найбільше непокоїть те, що деякі члени Партії регіонів багато тренуються, але більшість – ні. Можливо, цим можна пояснити, чому є так багато депутатів-регіоналів з накачаними шиями та тупими поглядами. А якщо всі регіонали стануть лежебоками, хто ж тоді «роздуватиме» его Кирила, писати сумнівні доноси та аплодувати сталіністам?

Оригiнал матерiалу:
http://www.worldaffairsjournal.org