«Орієнтуючись на створення зони вільної торгівлі з ЄС, Україна готується дати відповідь на можливі торгові війни», – пише Тетяна Івженко. За затвердженим урядом законопроектом, до торгових партнерів, які утискають інтереси українських виробників можна застосовувати санкції, зокрема й ембарго. Експерти мають сумніви, що такі правила застосовуватимуть проти членів Митного союзу. Однак законопроект ще має затвердити Верховна Рада. «Я не думаю, що прийняття закону може потягнути за собою конфлікти у рамках СОТ, претензії з боку ЄС чи країн СНД, оскільки, як видається, основна ідея законопроекту – реанімувати у міжнародній торгівлі старозавітне правило «око за око»», – наголосив адвокат і партнер юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Максим Копейчиков. Експерт вважає, що парламент затвердить документ без особливих проблем.

За припущеннями деяких експертів, такі заходи пов’язані з попередженням від прем’єр-міністра РФ Владіміра Путіна. Він казав про те, що члени Митного союзу змушені будуть створювати торгові бар’єри на своїх кордонах для захисту своїх ринків від напливу імпортних товарів, якщо Україна ввійде до зони вільної торгівлі з ЄС. При цьому члени Митного союзу та ЄС навряд чи готуються до торгових війн, вважає експерт Інституту політичних досліджень та економічних консультацій Максим Бугрій. Експерт вважає, що заява Путіна була політичною. Адже Україна та її партнери по СНД дуже залежать одне від одного у низці галузей. А запровадити торгові бар’єри – «однаково що завдати удари по економічній галузі своєї країни».

При цьому частки зовнішньоторгівельного обігу України з ЄС та РФ майже однакові. В обох напрямках українського експорту переважає сировинна продукція та невисокотехнологічні товари. Структура ж імпорту відрізняється. Перше місце в обороті з Росією посідають енергоносії, з ЄС – товари народного споживання та продукція харчової промисловості. Для українського бюджету найважливіша продукція металургії, хімічної промисловості та сільського господарства. Хоча з усіх цих позицій труднощі у торгівлі виникають і з ЄС, і з Росією.

В Україні досі не існувало механізму адекватної відповіді на рівні держави на дискримінацію українських товарів. На думку економіста Бугрія, приймаючи новий закон, Україна має намір не попереджати когось, а лише прагне впорядкувати внутрішні норми. Йдеться і про розмежування повноважень Верховної Ради та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Проект нового закону ще не оприлюднений. Але найімовірніше, згідно з документом посилиться роль парламенту, який зможе приймати рішення про захисні заходи у разі недружніх чи дискримінаційних дій зовнішніх партнерів.

За відсутності відповідного закону українська сторона раніше не могла адекватно відповідати на торгові війни, зауважив керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко. Найширше висвітлювали у ЗМІ такі конфлікти з Росією за президентства Віктора Ющенка. Та проблеми були й з іншими партнерами. Експерт вважає, що саме з Росією та Митним союзом Україні вдасться знайти компроміси, оскільки українське керівництво готове до діалогу.

Оригiнал матерiалу:
http://www.ng.ru