Напередодні парламентських виборів 2012 року президент України Віктор Янукович ініціював антикорупційні розслідування проти колишніх високопосадовців – нинішніх опозиціонерів. І хоча мало хто з українців вважає обвинувачених янголами, для більшості очевидне лицемірство та політичні мотиви, що стоять за порушеними справами, пише Наталія Седлецька. У статті авторка розглядає найгучніші справи, виділяє спільні моменти, які свідчать про політичну мотивацію.

Справу колишнього міністра Богдана Данилишина Наталія Седлецька називає «ляпасом для української влади та правоохоронної системи». Пан Данилишин отримав політичний притулок у Чехії, офіційний висновок чеської влади: «кримінальна справа проти заявника була політично вмотивованою, помстою за його попередню діяльність». Таким чином, Чехія по суті назвала «антикорупційні дії» української влади політичними переслідуваннями.

Особливу увагу авторка звертає на реакцію української влади на рішення Чехії: Партія регіонів заявила, що це доказ корупційних зв’язків Тимошенко з європейськими високопосадовцями, а згодом МЗС України вислало двох чеських дипломатів з країни як шпигунів. Авторка статті зауважує, що можлива провина колишнього міністра економіки – завдання шкоди державному бюджету на 2 млн доларів через погодження двох випадків державних «закупівель від одного постачальника», і наголошує, що новий уряд здійснив закупівлі, не проводячи жодних тендерів – наприклад у підготовці до Євро-2012, на суму 2,5 млрд доларів. А це є підтвердженням вибіркового застосування закону.

У статті наголошується, що Богдан Данилишин започаткував хвилю політичної еміграції на Захід, зокрема, колишній керівник Держкомрезерву Михайло Поживанов оселився в Австрії і теж попросив політичний притулок. Інші опозиціонери опинилися за ґратами, пише автор: Анатолій Макаренко, Ігор Діденко, Юрій Луценко, Анатолій Іващенко. Усіх їх звинувачують в зловживанні посадовим становищем і розтраті державних коштів.

Окремо в статті розглядається резонансна справа Юрія Луценка, якого звинувачують у забезпеченні власного водія привілеями та закупівлі дорогих медалей до Дня міліції – розтраті 100 тис. дол. державних коштів. Авторка статті наголошує, що пан Луценко перебуває за ґратами вже більше п’яти місяців: він влаштував голодування на знак протесту проти незаконного ув’язнення та потрапив до лікарні. «У лікарні його тримали під багаторівневою охороною, більш доречною для серійного вбивці чи терориста-фанатика. А грошей на зарплати людям, що вартують Луценка цілодобово, витрачено напевне не менше за суму, в розтраті якої уряд його звинувачує», – зауважує Наталія Седлецька.

На думку авторки статті, кримінальні справи проти корупціонерів мають слугувати меті посіяти страх серед тих, хто контролює державні кошти. Однак чинний уряд кидає за ґрати лише своїх політичних суперників!

У статті наводяться результати журналістського розслідування щодо діяльності міністра енергетики Юрія Бойка – через посередницьку компанію, зареєстровану в Кардиффі (Уельс, Велика Британія), було закуплено бурову платформу для видобутку нафти і газу на Чорноморському шельфі. Компанія купила її в Сингапурі за 250 млн. дол. і продала Україні за… 400 млн. дол. Таким чином, наголошується в статті, український бюджет втратив 150 млн. дол. Є докази, що за офшорною компанією стоїть людина з України. Однак жодної кримінальної справи не було порушено, і міністр Бойко продовжує і продовжуватиме працювати.

Наостанок у статті розглядається справа проти лідерки опозиції Юлії Тимошенко. Не вдаючись у деталі висунутих обвинувачень, авторка статті вважає, що арешт Тимошенко видається «не лише досить імовірним, а й неминучим». І він спричинить хвилю протестів європейських інституцій, однак президента та його партію нині хвилює інше – парламентські вибори в Україні восени 2012 року.

Як зазначається в статті, головна стратегія Віктора Януковича – абсолютна влада, а отже щонайменше 226 місць у парламенті для його Партії регіонів. І, на думку авторки, генеральна прокуратура слугує головним інструментом для досягнення цієї мети. Якщо опальні опозиціонери будуть засуджені, вони не зможуть балотуватися на виборах, тому всі розслідування проти членів команди Тимошенко мають бути завершені до початку передвиборчої кампанії.

Чи може переслідування опозиції і арешт Тимошенко вивести людей на вулиці? – запитує Наталія Седлецька. На її думку, це можливо, але революції не буде, – і не лише через політичну апатію населення. Народ майже нічого не знає внаслідок цензури та контролю влади над провідними ЗМІ. Віктор Янукович настільки жорстко контролює інформаційні потоки, що має всі шанси не лише здобути парламентську більшість, а й залишитися на другий другий президентський термін, висновує авторка статті.

Оригiнал матерiалу:
http://www.opendemocracy.net