Прес-служба Чернігівської обласної організації Народної Партії вже інформувала про діяльність комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської облради та її генерального директора Світлани Пасталиці – очільниці обласної організації народників, кандидата фармацевтичних наук, досвідченого спеціаліста, заслуженого працівника охорони здоров’я України. Цього разу точка зору Світлани Василівни щодо проблем фармацевтичної галузі й аптечної системи України і Чернігівщини зокрема була висвітлена на шпальтах газети Верховної Ради України «Голос України».

Прес-служба

Чернігівської обласної організації Народної Партії

Фармацевтична галузь України за останні 10 років зазнала найбільш динамічного розвитку в усіх своїх напрямах: науці, виробництві, оптовій і роздрібній реалізації лікарських засобів. Водночас на сьогодні є ціла низка проблем, пов’язаних з медикаментозним забезпеченням населення, лікувально-профілактичних закладів, організацією роботи аптек. Про це наша розмова з генеральним директором комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради Світланою Пасталицею (на знімку).

Світлано Василівно, якщо у містах Придесення є достатньо розвинена аптечна мережа, то в селах вона невпинно скорочується. Що ви думаєте з цього приводу?

Кількість аптечних закладів у Чернігівській області становить 549. У той же час справді існує проблема медикаментозного забезпечення сільського населення. Приватні аптечні заклади в селах не відкриваються, оскільки неможливо забезпечити їхню прибуткову роботу в результаті низької купівельної спроможності селян, складної демографічної ситуації, відсутності лікарів (адже 70% лікарських засобів має відпускатися за їхніми рецептами). Кількість комунальних аптечних закладів щорік зменшується, оскільки досвідчені фахівці-фармацевти йдуть на пенсію, а молоді в село не їдуть. Зрозуміло, це досить мало. Адже їх потрібно мати у 20 разів більше. Тому для вирішення питання функціонування сільських аптек необхідні державні заходи з підтримки аптечних закладів у сільській місцевості.

Які головні ваші пропозиції щодо поліпшення їхньої діяльності?

На нашу думку, насамперед потрібна цільова підготовка кадрів для роботи в сільській місцевості за держзамовленням з обов’язковим відпрацюванням після навчання 5 років у селі. Варто робочий стаж працюючим там фармацевтичним фахівцям зараховувати у співвідношенні 1 рік за 1 рік 6 місяців при оформленні на пенсію. Крім цього, заохотить фахівця залишитися в селі надання органами місцевого самоврядування житла і пільг у сплаті комунальних послуг. Потрібне також надання пільги сільській аптеці щодо оплати комунальних послуг (опалення, електроенергії, телефону). Та й зарплата повинна бути гарантованою і вищою, ніж зараз.

Але це все потребує вочевидь значних фінансових витрат. Тим часом був же досвід продажу ліків у фельдшерсько-акушерських пунктах.

Справді, з 1926 року в Україні продавалися лікарські засоби медичними фахівцями через ФАПи. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі дозволяють здійснювати реалізацію лікарських засобів через них і сьогодні. Однак, з огляду на податкове та фіскальне законодавство, цю діяльність практично неможливо здійснювати. Тому сесія Чернігівської обласної ради звернулася до Верховної Ради, Кабінету Міністрів України з пропозиціями щодо спрощення вимог до цієї діяльності, а саме – внесення змін до пункту 267.1.2 Податкового кодексу та до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Внесення запропонованих змін сприятиме значному наближенню медикаментозної допомоги сільському населенню. Адже в області більш як 700 ФАПів.

Потребує розширення і Перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, які можуть реалізовуватися через ФАПи, дільничні лікарні, лікарські амбулаторії, затверджений наказом МОЗ України від 17.09.2005 р. № 465 «Про затвердження обов’язкового мінімального асортименту лікарських засобів і виробів медичного призначення для фельдшерсько-акушерських пунктів». Насамперед треба збільшити перелік антибіотиків, сульфаміламідних, протигрибкових, противірусних, серцево-судинних, антибактеріальних, протигрипозних, знеболювальних, протизапальних лікарських засобів, передусім для дільничних лікарень та лікарських амбулаторій.

Чи є й інші перешкоди у вашій діяльності?

У Чернігівській області фармацевтична галузь представлена 6 суб’єктами господарювання, що займаються оптовою торгівлею лікарськими засобами, та 255 аптеками, що мають ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

На прикладі КП «Ліки України» ми бачимо, що кожні нові ліцензійні умови призводять до значних фінансових затрат. Так, згідно з останніми, затвердженими наказом Держлікінспекції МОЗ від 21.09.2010 р. № 340, необхідно навіть закрити деякі аптечні заклади, що були відкриті 25 років тому за типовими проектами, лише тому, що вони розміщені на другому поверсі лікувально-профілактичного закладу. Це суперечить Конституції України, яка гарантує, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі.

Майже третину фармацевтичного ринку в області займає аптечна мережа КП «Ліки України». Це єдине аптечне підприємство області, через аптеки якого можна отримати повну медикаментозну допомогу. Водночас Закон України «Про здійснення державних закупівель» вимагає проведення конкурсних торгів комерційними комунальними підприємствами при закупівлі товарів, робіт і послуг, тим самим ведучи підприємство до знищення. Адже такий порядок суперечить засадам комерційної діяльності, задекларованим Господарським кодексом.

Вимоги закону № 2289-VI щодо проведення конкурсних торгів зводять нанівець комерційну діяльність КП «Ліки України», призводять до непорозумінь у повсякденній виробничій діяльності. Ставлять в нерівні умови з аналогічними суб’єктами підприємницької діяльності, підприємствами інших форм власності, роблять комунальні підприємства неконкурентоспроможними в ринкових умовах господарювання і ведуть, таким чином, їх до знищення.

Цифри: У складі КП «Ліки України» 58 аптек, 76 аптечних пунктів, п’ять аптечних кіосків. З них лише 28 аптек розташовані в сільській місцевості.

Факт: Починаючи з 2001 року чотири рази змінювалися вимоги ліцензійних умов щодо вищезгаданого, що негативно впливає на роботу аптечних закладів. До того ж кожні наступні зміни не враховують попередні і вносять дуже багато непорозумінь.

Фото автора

Інтерв’ю провів Сергій ПАВЛЕНКО,

м.Чернігів.

Газета Верховної Ради України «Голос України»

№97 (5097) від 31.05.2011