Український уряд стоїть перед непростим вибором: з одного боку – непопулярні реформи, до яких його зобов’язав Міжнародним валютний фонд, та падіння рейтингу; з іншого – парламентські вибори наступного року.

Експерти кажуть, що команда Януковича найімовірніше відкладе співпрацю з МВФ та вдасться до популістських кроків, які підвищать її шанси на виборах.

Київ погодився запровадити ряд реформ в обмін на позику МВФ у 15 мільярдів доларів влітку 2010-го. Проте вже скоро новації влади збурили громадян: спочатку підняття цін на газ, згодом зміни до податкового кодексу, йдеться у статті. Уряд вже отримав два транші загальним обсягом 3,4 мільярди доларів.

Зважаючи на негативне сприйняття найважливіших реформ громадянами, МВФ дещо пом’якшив деякі із своїх вимог. Проте надалі йти на поступки він не бажає, тому відклав наступну виплату на два місяці.

Головними умовами третього траншу є пенсійна реформа, в рамках якої пенсійний вік для жінок мають збільшити до 60 років, а також ще одне підвищення цін на комунальні послуги. 90 % населення висловлюються проти такої перспективи, незважаючи на наполегливі спроби політиків переконати у необхідності таких заходів. «Тоді як уряд зрозуміло завбачливо не тисне надто сильно на педаль реформ, сподіваючись уникнути зворотної реакції, як це трапилося під час запровадження податкових реформ восени 2010-го, проте ми також бачили мало активності із залучення критиків для розробки більш прийнятних рішень», – зауважив Бред Велс із компанії Concorde Capital.

Незабаром закінчується парламентська сесія, а на жовтень 2012-го призначені парламентські вибори. Тому виглядає нереальним, що Київ скоро задовольнить вимоги МВФ, зауважує автор статті. «Більш вірогідний сценарій, – каже Олена Білан із компанії Dragon Capital, – що Україна звернеться до МВФ після парламентських виборів, коли вікно можливостей для непопулярних політичних заходів знову відкриється».

Тобто, схоже що Україна і МВФ розлучаться щонайменше до 2013 року.

На користь такого варіанту розвитку подій свідчить також відносно добрий стан державних фінансів. Вони були поповнені попередніми вливаннями МВФ та іноземними інвестиціями. Резерви центрального банку у квітні встановили новий рекорд – 38 мільярдів доларів, економічне відновлення триває, а доходи бюджету зростають: за перший квартал на 28 %, зауважує автор статті. Тобто найближчим часом країні не загрожують економічні негаразди і співпрацю з МВФ можна відкласти. Навпаки, «зростання цін на комунальні послуги та газ лише підштовхнуло б зростання інфляції», – зазначає Алєксєй Моісєєв, головний економіст із банку VTB Capital.

До того ж відсутність позики від МВФ не завадить Україні позичати у інших на міжнародних ринках для покриття дефіциту бюджету, який цього року є невеликим – 2,8 %. Вартість запозичення для країни зросте незначно і експерти очікують, що міністерство фінансів до кінця року вийде на ринок євробондів.

Тому призупинення співпраці з МВФ матиме мінімальний безпосередній вплив, оскільки ліквідність світових ринків – на високому рівні.

Але наступного року Україна може втратити доступ до ринків боргових зобов’язань, оскільки США збираються нормалізувати свою грошову політику. «Історично Україна завжди вважалася одним із найбільш ризикованих ринків, що розвивається, і є першою у черзі на втрату доступу», – сказав Моісєєв.

Викликають занепокоєння більш значущі наслідки від перерви у відносинах із МВФ. «Головною проблемою є те, що без зовнішньої прив’язки, роль якої виконував МВФ, може погіршитися фіскальна дисципліна перед виборами і обмеження загального дефіциту державної каси у найближчі роки будуть більш м’якими, ніж вимоги МВФ (від 5,7 % від ВВП у 2010-му до 2,8 % цього року та 2,5 % у 2012-му), незважаючи на великий ріст надходжень до бюджету», – говорить Білан.

Моісєєв, своєю чергою, непокоїться, що призупинення співпраці з МВФ позначиться на інвестиціях. «Програма МВФ важливіша в плані зручності, яку вона дає іноземним банкам, а вони необхідні для забезпечення економічного розвитку через залучення приватних інвесторів. Приватні банки не хочуть бути кредиторами останньої інстанції – вони люблять давати позики, коли країні взагалі-то не дуже треба позичати», – зазначив експерт.

Оригiнал матерiалу:
http://www.bne.eu