Інтерв’ю Голови Верховної Ради України, Голови Народної Партії Володимира Литвина інформаційній агенції Ukranews від 21 листопада 2012 року.

– Зміни до Регламенту Верховної Ради схвалені президентом Віктором Януковичем, і це дає підстави предметно говорити про формування наступного скликання парламенту. Ними передбачено, що голова парламенту керує процесом створення депутатської групи із підготовки першої сесії Ради 7-го скликання. Вводиться обмеження для створення груп позафракційних депутатів. Чи можна очікувати у зв'язку з такими змінами в наступному скликанні великої кількості груп і чи буде це ускладнювати роботу законодавчого органу?

– Зміни до закону про Регламент Верховної Ради набувають чинності з 21 листопада - наступного дня після його опублікування. Таким чином, є всі правові підстави для створення підготовчої робочої групи, яка має підготувати пропозиції для організації та діяльності парламенту нового скликання.

Можна упевнено стверджувати, що в новому скликанні Ради будуть представлені п'ять фракцій: Партії регіонів, Об'єднаної опозиції "Батьківщина", УДАРу, "Свободи" і Комуністичної партії. Але норму закону про створення фракцій можна трактувати і так, що депутати, обрані в мажоритарних округах від партій, мають підстави оголосити про створення власних фракцій. Однак легалізувати такий намір може тільки голова Верховної Ради. Беру на себе сміливість стверджувати, що такого оголошення не буде.

Депутатська група повинна об'єднувати не менш ніж 32 депутати. Тому однозначно можу припускати, що вони не будуть створені щонайменше до 2015 року. Поява нових депутатських об'єднань у парламенті можлива тільки після президентських виборів залежно від їх результатів.

– Яким чином тоді депутати, обрані в округах в порядку самовисування, будуть організовуватися для роботи?

– Регламент виписаний таким чином, що депутати-мажоритарники для отримання права голосу, донесення своєї позиції, реалізації законодавчих ініціатив змушені співпрацювати з тією чи іншою фракцією. Якщо ж вони не побажають цього робити, то фактично будуть виштовхнуті на узбіччя парламентського життя.

У цій частині Регламент несправедливий, оскільки фактично обмежує права депутатів, обраних за мажоритарною складовою нинішньої виборчої системи. Всі фракції, як чинного, так і нового парламенту, таким чином стверджують своє домінування.

– З обранням до нового парламенту можна привітати двох депутатів, висунутих Народною партією - власне Вас і Сергія Гриневецького - які здобули перемогу в округах. Раніше Ви наголошували, що маєте намір зосередитися на реалізації інтересів виборців округу No65, в якому Ви виграли вибори. Але для цього потрібен вплив на прийняття рішень. Чи вирішили Ви, в якому комітеті, фракції будете працювати?

– Депутатами обрано близько 10 людей, так чи інакше пов'язаних з Народною партією. Враховуючи негативне ставлення наших громадян до партій, вони переважно брали участь у виборах як самовисуванці.

Планую працювати в Комітеті з питань науки та освіти. Разом з тим ключове значення для мене матиме постійний зв'язок із округом, який налічує 380 населених пунктів - насамперед сіл, з їхніми численними проблемами. Тому моє завдання - внесення законодавчих ініціатив, спрямованих на вирішення гострих проблем округу, а також сприяння забезпеченню відповідного фінансування їх вирішення.

– Крім депутатів від Народної партії, обраних у мажоритарних округах, до парламенту пройшли і колишні Ваші однопартійці, які висувалися за списком Партії регіонів - це Ігор Шаров, Олег Зарубінський та Катерина Ващук - і призупинили членство в партії. Чи не будуть вони поновлювати членство?

– На це питання вони можуть відповісти самі. Але для мене однозначним є той факт, що народників колишніх не буває.

– Регламент "підштовхує" депутатів-мажоритарників до входження у фракції, очевидно, така проблема з вибором фракції стоятиме і перед Вами?

– Регламент змушує визначатися з таким своєрідним політичним "прикриттям" у вигляді фракцій насамперед депутатів, які представляють бізнес, а також парламентаріїв з невисокою впізнаваністю в суспільстві і невеликим досвідом. Про мене всього цього сказати не можна.

– Опозиція визнала, що у них не вистачає депутатів для створення парламентської більшості. Партія регіонів перебуває в процесі переговорів щодо її формування. Чи зможе ПР знайти необхідну кількість парламентаріїв, згодних на входження до більшості?

– Вважаю, що для створення арифметичної більшості в Партії регіонів достатньо мандатів. Але питання в тому, наскільки ефективним буде це утворення. Як свідчить практика, якщо до складу більшості входить менш ніж 230 депутатів, вона нестійка, ситуативна. Для прийняття складних і контраверсійних документів необхідний більший запас голосів.

Сьогодні для найчисленнішої фракції першорядним завданням має стати формування такого порядку денного для парламенту, який би відображав реальні процеси, що відбуваються в суспільстві, і потреби країни. Тільки так можна і потрібно нав'язати творчу роботу парламенту.

– Не можу не запитати, чи надходила Вам пропозиція вступити до більшості?

– Зі мною такі переговори не велися. Сьогодні в партіях і фракціях проводиться післявиборча інвентаризація, підбивають підсумки, ділять лаври, що закономірно. Звичайно ж, це процес емоційний. Тому вся енергія на цьому етапі, як мені здається, направлена всередину політичної освіти.

– Чи отримували Ви письмові пропозиції з делегування представників партій до складу підготовчої групи?

– Свої кадрові пропозиції представили всі політичні сили, які перемогли на виборах: Об'єднана опозиція "Батьківщина", УДАР, "Свобода", ПР і КПУ.

– Що спонукало Об'єднану опозицію внести свої кандидатури для роботи в групі, адже ще на погоджувальній ради 19 листопада була озвучена їхня позиція про необхідність перш погодити перерозподіл парламентських комітетів між більшістю та опозицією?

– Очевидно, якоюсь мірою було враховано мою пропозицію вирішувати всі проблеми через участь в роботі групи. Тим більше в її рамках планується створити три підгрупи. У тому числі і підгрупу, яка б вивчала досвід попередніх парламентів у питаннях функціонування комітетів, їх переліку та повноважень.

Природно, в питаннях розподілу посад у комітетах повинен зберігатися квотний принцип. Разом з тим, є різночитання: згідно з Конституцією Верховна Рада повинна приймати рішення тільки щодо кандидатур голів комітетів, а призначення заступників і секретарів - прерогатива комітетів. У свою чергу Регламент передбачає, що весь керівний склад комітетів затверджується постановою парламенту. Очевидно, коли буде узгоджено всі позиції, можна було б зберегти колишню практику і призначити усе керівництво комітетів однією постановою.

– Голова фракції Партії регіонів Олександр Єфремов повідомив, що подав Вам письмову пропозицію про обрання керівником такої групи прем'єр-міністра Миколи Азарова. Цю пропозицію вже розглядали?

– Функції голови парламенту, що минає, полягають в одному - провести перше установче засідання робочої групи, запропонувати обрати її керівника. Цим вони вичерпуються, і "кермо правління" переходять до керівника робочої групи. Буде Миколу Яновича обрано - значить, він керуватиме роботою групи. Нагадаю, що керівник групи головуватиме на першому засіданні Верховної Ради України нового скликання, яке буде дуже бурхливим і складним. Але все ж це технічне питання, і я не бачу тут великої проблеми. Буде обрано шість членів тимчасової президії парламенту: від кожної із п'яти фракцій і керівника підготовчої групи, які будуть по черзі головувати на засіданнях. Керівникам фракцій необхідно заздалегідь домовитися і організувати діалог для того, щоб не переносити характерну для виборчого процесу конфліктність і протистояння в президію.

– В які терміни, на Вашу думку, буде повністю укомплектований парламент наступного скликання і коли вирішиться питання з дообранням п'яти депутатів в округах, за якими стало неможливим встановити достовірні результати голосування?

– Сьогодні відбувається процес взаємного перекладання відповідальності Верховної Ради і Центральної виборчої комісії. Вважаю, внесення Верховною Радою змін до закону про вибори народних депутатів створить небезпечний прецедент. Також треба не забувати, що закон не має зворотної сили. Якщо вже дійсно не можна встановити результати виборів у цих 5 округах, необхідно прийняти окремий закон.

Що значить "внести зміни до закону про вибори в частині проведення повторних виборів на підставі неможливості встановити достовірні результати голосування"? При цьому не пропонується визначити, що під цим мається на увазі. Можливо, що перевибори в цих округах дійсно потрібно проводити. Але тоді було би правильним – з правового та політичного погляду - прийняти окремий закон і закрити цю тему.

– Добігає кінця Ваша друга каденція на посаді голови парламенту. Якщо проводити паралелі з попереднім Вашим досвідом спікерства, коли Вам працювалося комфортніше і чим для Вас запам'ятатися головування в цьому скликанні Ради?

– Маю сказати, що в такому складному парламенті кожен день - це урок і вибір, як із двох поганих варіантів вибрати менш поганий. Депутати нинішнього скликання і я як голова Верховної Ради ніколи не працювали в комфортних умовах. Доводилося завжди шукати компроміси. У мене більш приємні спогади про моє головування в 2002-2006 роках. Тоді була змагальність, не було домінування, завжди відбувався пошук рішення, яке не могло влаштовувати всіх, але було потрібне країні. Я дуже складно, і кажу це гранично відверто, пережив епопею з ухваленням закону про мовну політику і ситуацію, за якої мене фактично зрадили.

Наталія Краснощокова

Інформаційна агенція Ukranews від 21 листопада 2012 року

http://www.ukranews.com/uk/interview/2012/11/21/463