Генеральний секретар ГУАМ Валерій Чечелашвілі сказав ВВС Україна, що в чотирьохстороньому форматі ГУАМ створюється простір цивілізованої співпраці. Економічний експерт Володимир Черняк вважає, що організація не впоралася зі своїми завданнями і буде успішною тільки за провідної ролі Баку.

Генеральний секретар ГУАМ Валерій Чечелашвілі дивиться на роботу ГУАМ з оптимізмом. "Це допоможе нашим підприємцям реалізовувати енергетичні проекти. В рамках Зони вільної торгівлі минулого року внутрішній товарообіг між країнами ГУАМ вперше перевищив 4 мільярди доларів, з'явився новий компонент – поставки нафти з Азербайджану в Україну. Сьогодні Україна за рахунок цього задовольняє 20 % потреб у нафті. Є газові проекти.

У нас відбулася конференція в Токіо, де розглядалася можливість співпраці у форматі "ГУАМ плюс Японія" в сфері енергетики. Японія є одним з найбільших імпортерів скрапленого газу – близько 100 мільярдів кубометрів. Тема скрапленого газу активно розробляється в чорноморському регіоні", - твердить Валерій Чечелашвілі.

ГУАМ і Росія

Свого часу, і це визнавали як в Києві, так і інших столицях країн-членів ГУАМ, ця організація створювалася для протистояння впливу Росії в на теренах СНД. Москва неодноразово висловлювалася проти намірів членів ГУАМ просуватися до ЄС і НАТО.

"Завданням ГУАМ було згрупуватися всередині СДН в певну групу, яка могла б протистояти іншій групі на чолі з Росією і стримувати російський політичний і економічний диктат на теренах СНД. Існувала група, яка була ближче до Росії – Казахстан, Вірменія… Інше об'єднання – ГУАМ - прагнуло більшої незалежності. Але наміри протидії Москві залишилися нереалізованими", - твердить доктор економічних наук, професор університету "Україна" Володимир Черняк.

На думку професора, протистояти Росії не вдалося, враховуючи її статус і потенціал.

Водночас генеральний секретар ГУАМ Валерій Чечелашвілі не поділяє точки зору щодо ролі ГУАМ у стримуванні Росії, кажучи про власні пріоритети організації.

"Це чотиристороння співпраця. Всі наші країни керуються пріоритетами, які перебувають практично в одній площині. Головним з яких є – євроінтеграція. Це нас об'єднує і ми реалізовуємо різні проекти, аби досягти цієї мети. Ми займаємося власною співпрацею і підтримуємо один одного",- каже Валерій Чечелашвілі.

Провідна роль Баку

На думку генсека ГУАМ, організація особливо виділяє проект Баку-Кулеві (Грузія). Його мета - за яких умов і яка кількість газу може бути поставлена цим коридором в чорноморський регіон, щоб він став конкурентним стосовно нових диверсифікованих джерел експорту газу до Східної Європи.

Ще раніше Грузія і Азербайджан реалізували низку стратегічних проектів, пов'язаних з нафто- і газопроводами. Актуальними є участь Азербайджану у розвитку нафтопереробки в Україні і використання українських нафтоструктур для доставки азербайджанських енергоносіїв на європейський ринок.

Професор Черняк сказав ВВС Україна, що, попри добрі наміри, більшість енергетичних проектів ГУАМ залишилися нереалізованими.

"Не вистачило політичної волі, потім прийшов інший президент, який вважається більш проросійським. Та й Азербайджан не має багато ентузіазму реалізовувати економічні проекти, в яких була зацікавлена Україна. Не здійснюються проекти транспортних коридорів. За будь-яких умов нині Україна не буде активною, бо є залежність від Росії у сфері газу, нафти. Це стримує Януковича", - каже експерт.

На думку Черняка, Україна може проявити активність в ГУАМ, але не з точки зору об'єднання заради протистояння з Росією. Вирішальну роль нині відіграватиме Азербайджан. "Ренесанс ГУАМ можливий, але за провідної ролі Баку", - каже він.

Джерело: BBCUkrainian