Щороку в Україні відзначається Міжнародний день здоров’я. Цей день є приводом не тільки в черговий раз замислитися над майбутнім українського народу, а й окреслити перспективи розвитку держави, у разі інертності влади до здоров’я українців.

За даними міжнародних організацій, якщо політика держави щодо демографічної ситуації в Україні не зміниться, то до 2025 року населення країни скоротиться до 37 млн осіб, а за даними ООН, до середини нинішнього століття в Україні проживатиме близько 26 млн людей.

У 2010 році чисельність населення становила близько 45 млн 982 тис. осіб. Експерти відзначили, що тривалість життя в Україні нижча, ніж у країнах ЄС, на 10-12 років. Головними причинами високої смертності українського населення є неінфекційні захворювання: серцево-судинні, судинно-мозкові захворювання, онкологія, а також травматизм, що становлять 94% у структурі смертності. Основні фактори, які зумовлюють ці захворювання: тютюнопаління – 110 тис смертей щороку та надмірне вживання алкоголю – 40 тис. смертей щорічно. Загрозливим для України є погіршення стану здоров’я молоді. Підтвердженням цього є рівень захворювання на ВІЛ/СНІД, небажані вагітності, паління, вживання алкоголю та наркотиків.

Лише 8% українців вважають стан свого здоров’я відмінним, понад чверть (28%) оцінюють його як добрий і велика частина громадян України (40%) – як задовільний. Поганим стан свого здоров’я вважає кожен п’ятий українець, а дуже поганим – 4% українців. Чоловіки більш задоволені своїм здоров'ям (46%), ніж жінки (29%).

Здоров’я українських школярів

Досить загрозлива ситуація спостерігається зі здоров'ям школярів. За словами експертів, захворюваність дітей шкільного віку за останні 10 років зросла майже на 27 %. Так, уже у першому класі понад 30% дітей мають хронічні захворювання, а до п’ятого класу їх кількість зростає до 50%, у дев'ятому – до 64%. Загалом лише 7% дітей шкільного віку мають задовільний стан здоров’я.

Уже у першому класі порушення в роботі опорно-рухового апарата мають 11% школярів, носоглотки – 25%, нервової системи – 30%, органів травлення – 30%, алергічні прояви зафіксовано у 25% дітей. З першого до дев’ятого класу частота зниження гостроти зору зростає у 1,5 разу (так звана хвороба відмінника), частота порушень постави – теж у 1,5, поширення хвороб органів травлення – в 1,4, хвороб ендокринної системи – в 2,6 разу. Водночас лише 5% учнів зараховано до спеціальної медичної групи.

Ще страшнішими видаються дані Інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМНУ, згідно з якими лише 6–10% підлітків 12–18-річного віку є здоровими, а в 50% хлопців та 65% дівчат резерви адаптаційних можливостей – низькі чи нижчі за середні.

Звичайно, така проблема потребує термінового втручання через заохочення дітей та молоді до ведення здорового способу життя, занять спортом та фізично активного відпочинку. Стан здоров’я людини залежить і від якості медичних послуг у країні, а наша медична галузь в цьому контексті потребує серйозних змін, проте яких?

Модернізація медичної галузі

У 2011-2012 рр. в Україні було розпочато медичну реформу, адже ні в кого не виникає сумніву, що вітчизняна медицина терміново потребує якісних змін. Так, у 4 регіонах України влада почала безпрецедентний експеримент – реформування медичної галузі. На першому етапі головним завданням було створити чітку систему первинної медичної допомоги, потім – розвиток екстреної медичної допомоги. З 2015 року український уряд планує запровадити загальнодержавне медичне страхування. Мета реформи полягає у розмежуванні видів надання медичних послуг за рівнем їх складності. Найближче до населення при цьому залишається первинна медицина – амбулаторно-поліклінічна, далі вже йдуть етапи спеціалізації.

Однак у ході реформи є величезний ризик втратити сільські лікарні, а це позначиться на здоров’ї сільського населення. Вважається, і таки небезпідставно, що за рівнем комплектації усім медичним обладнанням, медтехнікою, спеціалістами реальніше модернізувати одну-дві базові лікарні в районі, аніж кілька невеличких і віддалених. Це одна з найболючіших і соціально вразливих проблем, особливо у глибинці. Місцеві громади із втратою старенької лікарні змиритися не хочуть і не вірять в аргументи реформаторів, що хворого з села швидка допомога довезе в нормативно визначений час (за двадцять хвилин) до краще оснащеного лікувального центру.

На думку народного депутата України фракції Народної Партії у Верховній Раді України Катерини Ващук, модернізація системи охорони здоров’я дійсно дуже болюче питання і воно певною мірою залежить від органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади. "Можна оптимізувати великі лікарні, змінюючи їхню спеціалізацію, облаштовуючи їх новою технікою, висококваліфікованими фахівцями. Це ми підтримуємо. Але позиція Народної Партії – зберегти ФАПи на селі та необхідну кількість бригад швидкої допомоги з автомобілями при великих лікарнях, щоб за зверненням хворого була можливість швидко доставити пацієнта у спеціалізовану лікарню", – зауважила К.Ващук.

Психологічне здоров’я нації

Проте не лише фізичне здоров’я українців викликає занепокоєння. На сьогоднішній день Україна входить у першу десятку країн світу з найвищим рівнем самогубств – понад 20 самогубств на 100 000 населення. За останні 10 років щорічно в Україні від самогубств гине приблизно 13000 осіб. Щодня в Україні позбавляють себе життя 35-40 осіб і здійснюється близько 500 суїцидальних спроб.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, найбільший пік самогубств в Україні припав на 1996-2000 роки, далі спостерігається зниження кількості суїцидів. Окрім цього, в організації зазначають, що щорічно 900 тис. осіб скоюють самогубства. На кожну людину, що вчинила самогубство, припадає 20 і більше чоловік, щякі намагалися покінчити з собою. Така ситуація загрозлива, адже свідчить про психічну неурівноваженість українського суспільства.

В Україні чоловіки скоюють самогубства в 4-5 разів частіше за жінок і це переважно чоловіки працездатного віку 40-45 років, які втратили роботу або пережили крах у бізнесі. Натомість жінки частіше намагаються вкоротити собі віку в літньому віці. Імовірно, найважливішу роль тут відіграє відчуття покинутості, самотності, непотрібності. До групи максимального ризику щодо суїцидальних спроб належать також люди молодого віку, зокрема підлітки, а серед них переважно дівчата.

У зв’язку з приєднанням України до Європейського плану дій з охорони психологічного здоров’я, який було прийнято на Європейській конференції ВООЗ у Гельсінкі в 2005 році, активізувалася діяльність щодо запобігання самогубствам. Однак відповідні заходи ще не мають належних наслідків, адже кількість самогубств невпинно зростає. Тому експерти вважають доцільним проводити пояснювальну роботу серед школярів та молоді, адже життя – це найцінніша річ, дана людині, і прожити його потрібно не тільки гідно, а й з користю для себе та суспільства.

Наталія Куксенко